Рішення

від 30.10.2018 по справі 920/592/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2018 Справа № 920/592/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,

представника позивача не з'явився

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/592/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Виробнича Компанія «Преміум»» (04074, м. Київ, вул. Богатирська, 9; ід. код 38003055)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудмонтаж» (40000, м. Суми, вул. Катерини Зеленко, 4; ід. код 39140922)

про стягнення 998672,70 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулось ТОВ «Торгово-Виробнича Компанія «Преміум»» з позовом до ТОВ «Житлобудмонтаж» про стягнення 998672,70 грн. заборгованості за договором поставки товару № 1803 від 18.03.2016, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару за договором поставки № 1803 від 18.03.2016.

29.10.2018 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Ухвали суду від 08.08.2018, 06.09.2018, 02.10.2018, надіслані на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з довідкою пошти «За закінченням терміну зберігання» та відміткою про відсутність такої організації.

Відтак, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Тому, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-Виробнича Компанія «Преміум» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтор» (замовник) 18.03.2016 року укладено договір на поставку товару № 1803 (далі - Договір № 1803).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтор» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобудмонтаж» та місцезнаходження на м. Суми.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 1803 постачальник зобов'язується поставляти замовнику товар, а замовник зобов'язується приймати й оплачувати його протягом терміну дії Договору і на умовах викладених в ньому.

Асортимент і ціни товару передбачені в додаткових угодах до Договору №1803 (п.п. 1.2 п. 1 Договору № 1803).

На виконання Договору № 1803 постачальник поставив замовнику відповідно до видаткових накладних товар на загальну суму 998672,70 грн. (а.с. 41-56).

Таким чином, за період з березня по липень 2016 року відповідачу було поставлено товар на загальну суму 998672,70 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

Згідно п.п. 2.4 п. 2 Договору № 1803 замовник взяв на себе зобов'язання здійснити 100 % оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором № 1803 повну вартість отриманого товару в сумі 998672,70 грн. позивачу не оплатив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) – ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи що відповідачем порушені взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, суд дійшов висновку про необхідність захисту законних інтересів позивача.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Частиною 2 ст. 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідач не надав суду доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача перед позивачем у заявленій до стягнення сумі, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 14980,10 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236–238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудмонтаж» (40000, м. Суми, вул. Катерини Зеленко, 4; ід. код 39140922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Виробнича Компанія «Преміум»» (04074, м.Київ, вул. Богатирська, 9; ід. код 38003055) заборгованість за Договором поставки товару № 1803 від 18.03.2016 у сумі 998672,70 грн., а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 14980,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 02.11.2018.

Суддя                                                                                          В.Л.Котельницька