Рішення

від 25.10.2018 по справі 927/300/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/300/18 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Рослий В.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу 927/300/18

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

бульвар Дружби народів, 38, м. Київ, 04014

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат М» в особі ліквідаційної комісії /ліквідатора ОСОБА_1

АДРЕСА_1, 14000

адреса для листування : вул.Коцюбинського,б.58 оф.4 м. Чернігів, 14000,

Перша третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 АДРЕСА_2, 14000

Друга третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 14000 АДРЕСА_3

про зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги на суму 12 281 853,18 грн. до проміжного ліквідаційного балансу підприємства

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 д. б/н від 01.08.2017

від відповідача: ОСОБА_2 голова ліквідаційної комісії, ОСОБА_5 адвокат

від першої третьої особи: ОСОБА_5 адвокат, ОСОБА_2

від другої третьої особи: ОСОБА_5 адвокат

Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат М» про зобов'язання відповідача включити кредиторську вимогу позивача до проміжного ліквідаційного балансу в розмірі 12 281 853,18 грн, як визнану, а саме: заборгованість за простроченим кредитом в сумі 5339884,26 грн за період з 19.12.2011 по 01.02.2018, заборгованість за відсотками в сумі 5740189,08 грн за період з 19.12.2011 по 08.02.2018, пеня в сумі 1201779,84 грн за період з 09.02.2017 по 08.02.2018, яка виникла по договору про надання кредиту № 11196822000 від 13.08.2007.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2018 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі № 927/300/18, підготовче засідання призначено на 22.05.2018 о 09:30 год. Ухвалою суду залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2.

До початку підготовчого засідання 05.05.2018 позивачем надіслано через канцелярію суду клопотання про залучення доказів та додано докази направлення третій особі позовної заяви з усіма документами.

В підготовчому засіданні представником третьої особи подано письмові пояснення від 22.05.2018, в яких повідомлено, що підставами заявлених вимог є укладені 13.08.2017 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 договір про надання кредиту № 11196822000, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Формат М» договір поруки № 30007Р254. Крім того, 08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. В зв'язку з порушенням позичальником договору про надання кредиту від 13.08.2007 № 11196822000, кредитором було ініційовано стягнення суми заборгованості за цим договором у судовому порядку. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.05.2010 у цивільній справі № 2-3061/10 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ТОВ «Формат М» про стягнення заборгованості, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24.09.2010, було вирішено стягнути солідарно з вказаних відповідачів 1578740,54 грн. вказана сума були визначена станом на 21 січня 2010 у гривневому еквіваленті заявленої позивачем до стягнення суми у розмірі 206012,36 швейцарських франків. У позовній заяві позивач не згадує про наявність вище вказаного рішення. Матеріали позовної заяви не містять доказів в якому обсязі до ПАТ «Дельта Банк» перейшли належні попередньому кредиторові права вимоги за договором про надання кредиту. Позивачем не надано відомостей щодо наявного на сьогодні стану виконавчого провадження зі стягнення суми заборгованості ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа від 07.06.2010. З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором від 13.08.2007 укладеним між нею та ПАТ «Укрсиббанк» , між ОСОБА_3, ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 також було укладено договір поруки від 13.08.2007 № 30007Р253. З огляду на зміст статей 553-556 ЦК України рішення господарського суду у справі № 927/300/18 може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_3, тож останній має бути залучений до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Додано копію договору поруки від 13.08.2007 № 30007Р253, копію заочного рішення від 11.05.2010, копію ухвали Апеляційного суду Чернігівської області, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2012, копію ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 25.01.2013, копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 12.06.2013, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В підготовчому засіданні представник третьої особи надав докази направлення позивачу та відповідачу письмових пояснень з додатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Враховуючи, що було укладено договір поруки № 30007Р253 від 13.08.2007 між ПАТ «Укрсиббанк» (кредитор), ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_3 (поручитель), згідно якого поручитель зобов'язується відповідати за виконання позичальником зобов'язань що виникли з кредитного договору № 11196822000 від 13.08.2007, наявність судового рішення про стягнення кредиту з основного боржника за кредитом ОСОБА_2 та поручителів ТОВ «Формат М» , ОСОБА_3, необхідність встановлення дійсних зобов'язань у боржника та поручителів в межах заявленого позову, судом залучено ОСОБА_3 в якості другої третьої особи на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору.

Відповідачем в судовому засіданні усно заявлено клопотання про направлення судової кореспонденції відповідачу на вул. Коцюбинського,б.58 оф.4 м. Чернігів, 14000, яке судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2018 відкладено підготовче засідання на 05.06.2018 на 09:30 год., залучено в якості другої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3.

До початку підготовчого засідання позивачем 29.05.2018 через канцелярію суду надіслано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, оригінал квитанції з описом та реєстр про направлення копії позовної заяви ОСОБА_3, копію довіреності представника.

Позивачем до початку підготовчого засідання надіслано через канцелярію суду 29.05.2018 клопотання про залучення до участі в справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості учасника у справі про банкрутство.

30.05.2018 відповідачем до початку підготовчого засідання подано відзив на позов, в якому повідомив про те, що повідомлення про рішення загальних зборів засновників щодо припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат М» як юридичної особи було оприлюднено 01.02.2018. Зазначена у наданій позивачем роздруківці відомостей щодо відстеження реєстрованого поштового повідомлення від 05.03.2018 інформація щодо наявності інших причин, ніж відмова адресата від одержання, невручення такого відправлення, а так само відсутність даних щодо розкриття такого відправлення відповідачем та ознайомлення останнього зі змістом заяви позивача з грошовими вимогами до боржника, свідчить про відсутність ухилення відповідача від розгляду вимог кредитора, та як наслідок про відсутність предмету спору. З огляду на можливість позивача відстежувати проходження відповідного поштового відправлення позивача міг дізнатися про його невручення щонайменше 12.03.2018, що з огляду на дату подання позовної заяви - 17.04.2018 свідчить про пропуск позивачем місячного строку позовної давності, визначеного ч. 3 ст. 112 ЦК України. Додані до позову матеріали не містять ані доказів пред'явлення після 11.05.2010 ПАТ «УкрСиббанк» та /або ПАТ «Дельта банк» вимог до ОСОБА_2 щодо сплати пені, нарахованої після вказаної дати за кредитним договором у зв'язку з простроченням повернення заборгованості за кредитом та/або відсотків, ані доказів пред'явлення будь-ким з цих дійсних у певний період часу кредиторів вимог до ТОВ «Формат М» щодо сплати відповідних сум у зв'язку із невиконанням відповідного зобов'язання ОСОБА_2 На дату подання позову розмір заборгованості ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОФ «Формат М» у виконавчому провадженні № 19904783 становить 957114,40 грн. Просить в позові відмовити. Додано копію виписки банку, копію протоколу, копію опису документів, копію листа, копії платіжних доручень, копію листа ТОВ «Формат М» , копію постанови ДВС, звіт про здійснені відрахування, копію довідки, копію розпорядження, копії квитанцій, копію акту про проведені торги, копію листа, постанови, звітів, копії платіжних доручень, ордер на надання правової допомоги, копію свідоцтва, докази направлення відзиву.

Позивачем в підготовчому засіданні подано клопотання про залучення додаткових документів, а саме: витяг з додатку до договору, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду, копію постанови ВГСУ, копію постанов про відкриття виконавчого провадження, інформацію про виконавче провадження, копію про арешт майна, копію рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, копію виконавчого листа, копію ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова, копію довіреності.

Здійснивши розгляд клопотання позивача про залучення до участі у справі Фонду, проти задоволення якого заявлено відповідачем та третіми особами, судом відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості учасника у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.06.2018 відкладено підготовче засідання на 19 червня 2018 року о 10:30 год.

Позивачем 11.06.2018 надіслано до початку підготовчого засідання суду письмові пояснення на відзив відповідача та письмові пояснення третьої особи № 23.1/2282 від 08.06.2018. 02.03.2010 ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11196822000 від 13.08.2007. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.05.2010 позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» були задоволені в повному обсязі. Таким чином безспірність вимог боржника перед ТОВ «Український промисловий банк» (згідно рішення) була підтверджена. 26.10.2015 головним державним виконавцем Богуш М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3061 виданим Деснянським районним судом м. Чернігова від 07.06.2010 (ВП № 49110687), боржник ОСОБА_2 02.12.2014 головним державним виконавцем Богуш М.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3061 виданим Деснянським районним судом м. Чернігова від 07.06.2010 (ВП № 45675254), боржник ОСОБА_3 12.10.2017 головним державним виконавцем Василенко О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 6/750/46/17 виданим Деснянським районним судом м. Чернігова від 01.06.2017 (ВП № 54898427) , боржник ТОВ «Формат «М» . 12.06.2013 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ було замінено ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк» . Наявність судового рішення про задоволення вимоги кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та нормами ЦК України (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові у справі № 6-1047цс16 від 06.07.2016). У постанові від 02.09.2015 у справі № 6-369цс15 Верховний Суд України зазначив, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або в разі реального повернення йому коштів. Ухвалення рішення суду про стягнення грошової суми за договором позики за змістом частини третьої статті 1049 ЦК України не припиняє обов'язку позичальника щодо сплати процентів за користування грошима, передбачених статтею 1048, та суми, передбаченої статтею 625 цього кодексу. Просить позов задовольнити.

Позивачем до початку підготовчого засідання через канцелярію суду 11.06.2018 надіслано клопотання № 23.1/2279 від 08.06.2018 про долучення доказів, а саме оригінали квитанції, описів вкладення в цінні листи та реєстр поштових відправлень про направлення документів виконавчого провадження сторонам по справі № 927/300/18.

Позивачем до початку підготовчого засідання 12.06.2018 через канцелярію суду подано заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме нотаріальну виписку з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011.

До початку підготовчого засідання представником першої третьої особи подано клопотання по долучення до матеріалів справи копію листа Новозаводського відділу Державної виконавчої служби м. Чернігів № 24-45/29934 від 14.06.2018, опис вкладення до листа щодо направлення копії листа на адресу ПАТ «Дельта Банк» , квитанцію, накладну щодо направлення, супровідний лист від 18.06.2018.

Cудом в підготовчому засіданні було поставлено на обговорення сторін та учасників справи, питання зупинення провадження у цій справі до розгляду ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду справи №310/11534/13-ц огляду на наступне.

Сторонами та учасниками справи не заперечено та висловлено погодження з необхідністю зупинення провадження у цій справі.

19.06.2018 ухвалою Господарського суду Чернігівської області було зупинено провадження у справі № 927/300/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду справи № 310/11534/13-ц.

Постановою від 04.07.2018 ОСОБА_6 Верховного Суду України закінчено перегляд в касаційному порядку справи № 310/11534/13-ц.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2018 по справі № 927/300/18 було поновлено провадження у справі № 927/300/18, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а саме по 08.10.2018. Підготовче засідання призначено на 18.09.2018 на 10:00 год.

Ухвала суду від 10.09.2018, направлена другій третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 за адресою 14000 АДРЕСА_3, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку за місцем обслуговування .

До початку підготовчого засідання позивачем 18.09.2018 подано через канцелярію суду письмові пояснення № 23.1/2471 від 17.09.2018, в яких повідомив, що при керуванні постановою ОСОБА_6 Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц суду слід достовірно з'ясувати розмір заборгованості за кредитним договором та перевірити період за яким вона нарахована, а також встановити період нарахованих процентів за користування кредитними коштами - не лише наданими розрахунками позивача, але і розрахунками відповідача. Відсутність обґрунтованого розрахунку зі сторони відповідача (за умови що він заперечує надані позивачем розрахунки) не надасть можливості суду достовірно з'ясувати розмір заборгованості за договором та перевірити період за яким вона нарахована, а також встановити період нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Вважає що суду необхідно врахувати практику у спорах немайнового характеру з предметом розгляду зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу підприємства (наприклад постанова Вищого господарського суду України від 14.12.2017 у справі № 925/1539/16). Зазначив що Цивільним кодексом України врегульовано певний порядок дій у випадку ліквідації юридичної особи та у зв'язку з прийняттям рішення засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами відносно припинення юридичної особи. Наразі не існує іншого законного способу погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором № 11196822000 від 13.08.2007, як заявлення своїх вимог до ліквідатора чи ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М ., адже після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, всі зобов'язання припиняють на підставі ст. 609 ЦК. Таким чином встановивши, що право вимоги за кредитним договором укладеним з позичальником ОСОБА_2 належать позивачу, який вчасно звернувся з кредиторськими вимогами до відповідача, що припиняється - ТОВ Формат М , тому є підстави для зобов'язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу позивача у загальному розмірі 12281853,18 грн як визнану. Додано копію довіреності на представника.

18.09.2018 Господарським судом Чернігівської області було відкладено підготовче засідання на 27.09.2018 на 10:00 год., про що зазначено в протоколі судового засідання від 18.09.2018.

Судом було здійснено направлення ухвали-повідомлення від 18.09.2018 відповідачу та третім особам по справі, за вказаними в матеріалах справи адресами.

На адресу суду повернулись ухвали від 10.09.2018, направлені відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Формат М за адресою 14000 м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 58, оф. 4 та першій третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 за адресою 14000 АДРЕСА_4, з відміткою відділення зв'язку за закінченням терміну зберігання .

Відповідачем до початку підготовчого засідання через канцелярію суду подано письмові пояснення б/н від 27.09.2018, в яких повідомлено, що узагальнений зміст правової позиції, викладеної у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 310/11534/13-ц є наступним: якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів. Також у вказаному судовому рішенні зазначено, зокрема про таке: «ОСОБА_6 Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не у повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні….» . Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.05.2010 по цивільній справі № 2-3061/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат М» про стягнення заборгованості було вирішено стягнуто солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1578740,54 грн заборгованості за договором про надання кредиту. Вказана сума була визначена станом на 21.01.2010 у гривневому еквіваленті заявленої позивачем ло стягнення суми у розмірі 206012,36 швейцарських франків, і включала в себе як повну суму наявної на відповідну дату заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, так і суми передбачених кредитним договором санкцій. Частину 2 статті 625 ЦК України не було визначено у якості підстави для нарахування жодної із сум, зазначених у заяві з грошовими вимогами до боржника від 05.03.2018 № 23.1/1063, адресованої позивачем голові ліквідаційної комісії ТОВ «Формат М» ОСОБА_2 Дана заява містить вказівку на суми заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, визначені без урахування змісту заочного рішення, ходу виконавчого провадження. Включена до вказаної вище заяви сума пені у розмірі 1201779,84 грн так само нарахована на суму заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, визначену позивачем без урахування змісту заочного рішення, ходу виконавчого провадження. Ані законом, ані договором не визначено розміру пені, нарахованої на суму заборгованості, яка виникає внаслідок невиконання боржником вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитом та нарахованих на відповідний час відсотків, адресованої такому боржникові на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Додано докази направлення.

27.09.2018 ухвалою Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/300/18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено на 09.10.2018 на 11:00 год. судове засідання по розгляду справи по суті.

27.09.2018 до початку судового засідання позивачем подано клопотання б/н від 27.09.2018 про розгляд наступних судових засідань у режимі відеоконференції.

01.10.2018 ухвалою Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/300/18 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання б/н від 27.09.2018 про розгляд наступних судових засідань у режимі відеоконференції.

Направлена другій третій особі ухвала суду від 01.10.2018, за вказаною в матеріалах справи адресою, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення

Ухвала суду від 27.09.2018, направлена другій третій особі, за вказаною в матеріалах справи адресою, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку за закінченням терміну зберігання .

09.10.2018 Господарським судом Чернігівської області в судовому засіданні оголошено перерву до 25.10.2018 на 09:30 год, про що зазначено в протоколі судового засідання та повідомлено представників сторін від розписку.

В судове засідання 25.10.2018 з'явились повноважні представники сторін.

В судовому засіданні 25.10.2018 судом здійснено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз'яснено порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши повноважного представника позивача, відповідача та третіх осіб, суд встановив:

13.08.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (банк) та гр. ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 11196822000.

Відповідно до п. 1.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 209059 швейцарських франків 00 сантимів, та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює 883349 грн 33 копійок за курсом Національного банку України на день укладання цього договору.

Відповідно до п. 1.2.1 договору надання кредиту (грошових коштів) здійснюється на підставі заяви позичальника (додаток № 2 до договору) у наступний термін: 13 серпня 2007 року.

Відповідно до п. 1.2.2 договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком зменшення ліміту кредитної лінії, але не пізніше 10 серпня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 договору.

Пунктом 1.3 договору визначено проценти за кредит та комісії банку (цим пунктом договору сторонами визначено їх детальний розпис):

1.3.1. За використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 8,99 % річних. По закінченню цього терміну та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2 даного договору. У випадку якщо банк не повідомив позичальника в порядку, передбаченому п. 9.2 даного договору, про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць терміну кредитування, застосовується діючий розмір процентної ставки.

1.3.2. Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п. 9.2 договору.

1.3.3. За користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється у розмірі 13,485 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до простроченої заборгованості клієнта по основній сумі боргу.

1.3.4. Нараховування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредиту, якщо умовами п. 1.3.2, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

1.3.5. Строк сплати процентів встановлено з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

Відповідно до п. 1.4 договору кредит надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Пунктом 1.5 договору сторони погодили наступну черговість погашення заборгованості позичальника за цим договором:

1) Прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення);

1) Строкові комісії;

2) Прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення);

3) Строкові проценти;

4) Прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

5) Строкова сума основного боргу;

6) Штрафні санкції за договором.

Відповідно до п. 2.1 договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком прийнято: іпотека нерухомості згідно договору іпотеки № 30007Z299 від 13.08.2007; поруки згідно договорів № 30007Р253 від 13.08.2007 та № 30007Р254 від 13.08.2007.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та / або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

- В розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- В розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом факт/360 (метод факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. При цьому позичальник повинен сплатити пеню за цим договором за першою вимогою банку.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку нецільового використання кредиту позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % процентів від суми нецільового використання.

Згідно п. 7.6 договору відповідно до вимог ст. 611 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф (неустойку) в сумі 500 грн за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, і за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених п.п. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7 договору.

Згідно п. 9.5 договору строк дії договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та/або пені у разі її нарахування.

13.08.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (кредитор) та гр. ОСОБА_2 (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Формат М (поручитель) укладено договір поруки № 30007Р254.

Відповідно до умов договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11196822000 від 13.08.2007 (кредитний договір), як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 договору поручителю добре відомі усі умови вищеназваного кредитного договору, укладеного між кредитором і позичальником, в тому числі:

- сума кредитного договору - 209059 швейцарських франків 00 сантимів. Вказана сума кредиту дорівнює 883349,33 грн за курсом Національного банку України на день укладання цього договору;

- термін повернення кредиту згідно з графіком, який є невід'ємною частиною кредитного договору, при чому термін остаточного повернення кредиту та сплати процентів складає 10 серпня 2018 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту, відповідно до кредитного договору;

- процентна ставка - 8,99 процентів річних. За користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється у розмірі 13,485 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до простроченої заборгованості клієнта по основній сумі боргу;

- термін і порядок сплати процентів не пізніше 05 числа кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту, зазначеної в п. 1.2.2 кредитного договору;

штрафні санкції - за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує кредитору додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі 0,2% від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. У випадку нецільового використання позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 5 % процентів від суми нецільового використання. Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити кредитору неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, і за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених п.п. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7 договору.

Відповідно до п. 1.3 договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.4 договору відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Відповідно до п. 2.2 договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання на 2 (другий) день з моменту невиконання своїх зобов'язань позичальником по кредитному договору.

Відповідно до п. 2.3 договору поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь кредитора в термін визначений п. 2.2 цього договору шляхом перерахування суми заборгованості позичальника на рахунок (простроченої заборгованості, прострочених процентів, комісії та ін.), вказані кредитором.

Відповідно до п. 3.2 договору порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань позичальника по кредитному договору.

13.08.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (кредитор) та гр. ОСОБА_2 (позичальник) і гр. ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки № 30007Р253.

Відповідно до умов договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 11196822000 від 13.08.2007 (кредитний договір), як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Таким чином, відповідач по справі є поручителем за зобов'язаннями по кредитному договору про надання кредиту № 11196822000.

Деснянським районним судом міста Чернігова по справі № 2-3061/10 прийнято заочне рішення від 11.05.2010 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 206012,36 швейцарських франків, що еквівалентно 1578740,54 грн, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 1578740,54 грн заборгованості за договором про надання кредиту.

Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_2 свої зобов'язання по договору належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 21.01.2010 виникла заборгованість, яка становить 206012,36 швейцарських франків, що еквівалентно 1578740,54 грн, з яких заборгованість по кредиту - 185282,95 швейцарських франків, заборгованість по відсотках - 17472,54 грн швейцарських франків, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 1717,40 швейцарських франків, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках - 1539,47 швейцарських франків.

Матеріалами справи підтверджується набрання законної сили рішенням та видача виконавчого документу з таким зазначенням 25.05.2010.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24.09.2010 справі № 22ц-4752/2010 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М та ОСОБА_3 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.08.2010 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про стягнення заборгованості за кредитним договором відхилено, заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.08.2010 залишено без змін.

23.06.2010 Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3061/10 від 07.06.2010 виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 1578740,54 грн заборгованості за договором про надання кредиту. Накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення 1578740,54 грн.

У ч. 1 ст. 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством УкрСибббанк (продавець) та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

З урахуванням положень договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

Факт укладення такого договору сторонами не заперечується.

Таким чином, первісний кредитор ПАТ УкрСиббанк у кредитних зобов'язаннях по договору №№ 11196822000 замінений на нового кредитора ПАТ Дельта Банк , який є позивачем у цій справі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2012 по справі 2-3061/10 заяву Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк на Публічне акціонерне товариство Дельта Банк . В ухвалі зазначено, що 08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 25.01.2013 по справі № 2-3061/10 ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2012 скасовано. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.06.2013 ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 25.01.2013 скасовано, ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2012 залишено в силі.

16.04.2014 старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3061/10 від 07.06.2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариств УкрСиббанк 1578740,54 грн.

04.06.2014 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3061/10 від 07.06.2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариств УкрСиббанк 1578740,54 грн (залишок боргу складає 1561761,51 грн).

02.12.2014 головним державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3061 від 07.06.2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк 158740,54 грн, боржник ОСОБА_3

26.10.2015 головним державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3061 від 07.06.2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк 158740,54 грн.

12.10.2017 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6/750/46/17 від 01.06.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М 158740,54 грн.

04.05.2017 згідно Ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова по справі № 750/4066/14 провадження № 6/750/46/17 видано дублікат виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.05.2010 та поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Листом № 24-45/39934 від 14.06.2018 Новозаводський відділ державної виконавчої служби міста Чернігова повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що залишок боргу по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3061/10 від 07.06.2010 станом на 15.06.2018 складає 965253,11 грн. Обставина наявності такого боргу сторонами та учасниками процесу визнається.

31.01.2018 проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М , про що складено протокол № 1/0118.

На загальних зборах 31.01.2018 прийняті рішення:

припинити Товариство з обмеженою відповідальністю Формат М шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарських операцій, складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг;

призначити ліквідатором товариства ОСОБА_2,

затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури товариства,

уповноважити ліквідатора товариства ОСОБА_2 організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників товариства рішень.

Позивач листом № 23.1/1063 від 05.03.2018 звернувся до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Формат М ОСОБА_2 з заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій повідомив що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців йому стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю Формат М з 01.02.2018 перебуває в стані припинення. Товариством визначено строк до 01.04.2018 для заявлення кредиторами своїх вимог. Керуючись ст. 105 ЦК України ПАТ Дельта Банк заявляє свої кредиторські вимоги до ТОВ Формат М у встановлений учасниками боржника строк та просить розглянути та визнати кредиторські вимоги у розмірі 12281853,18 грн, включити визнані кредиторські вимоги ПАТ Дельта Банк до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ Формат М згідно черговості. Просить письмово повідомити ПАТ Дельта Банк про результати розгляду вимог АТ Дельта Банк разом з надсиланням відповідного рішення про це у строк не пізніше тридцяти днів з дня отримання цієї заяви.

Позивачем така заява направлена 05.03.2018 на адресу місцереєстрації відповідача - АДРЕСА_5, в той час як відповідач вважає про неправомірне направлення такої заяви на адресу юридичної особи, замість направлення на адресу ліквідатора.

Факт реєстрації юридичної особи саме за адресом АДРЕСА_5 сторонами визнається.

З огляду на приписи ст. 111 ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , законодавство не зобов'язує здійснювати направлення кредитором такої заяви виключно на адресу ліквідатора, а тому відсутні підстави для визнання неправомірною дію по направленню заяви кредитора на адресу фактичного зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи.

А тому заперечення відповідача з цього приводу судом відхиляються.

Право на захист від порушень допущених відповідачем у позивача виникає у зв'язку з обставинами припинення юридичної особи, що визнаються сторонами, та не прийняття вимог банку як кредитора ліквідатором, або ухиленням від їх розгляду, що оспорюється відповідачем.

Так, відповідач вважає пропущений позивачем , встановлений ч.3 ст.113 ЦК України, строк звернення до суду - протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії, оскільки вважає початок відліку такого строку з 12.03.2018 - першу дату не вручення листа позивача відповідачу про що зазначено в реєстрі відстеження проходження кореспонденції на сайті УДППЗ Укрпошта .

Однак така позиція відповідача є хибною й судом відхиляється з огляду на наступне.

Матеріали справи, а саме фіскальний чек, свідчать про направлення кореспонденції позивачем Укрпошта Експрес . З офіційного сайту УДППЗ Укрпошта за пошуковим запитом Замовити; Укрпошта Експрес ; Опис, вбачається, що відправлення яке не було вручено під час доставки та стосовно якого відсутнє розпорядження відправника чи адресата, зберігається в приміщенні дільниці кур'єрської доставки протягом 14 календарних днів від дати його надходження до відділення поштового зв'язку або дільниці кур'єрської доставки. Саме 21.03.2018 року відділенням поштового зв'язку й було внесений запис до реєстру відстеження про повернення кореспонденції позивачу як відправнику.

Таким чином, існувала можливість отримання відповідачем такого відправлення протягом з 11.03.2018 по 21.03.2018. А тому наявність такого права у відповідача та можливість його використання не може тлумачитись як те, що позивач саме 11.03.2018 дізнався про невручення кореспонденції та саме з цієї дати був обізнаний про неприйняття вимог ліквідаційною комісією.

Наведене свідчить, що відповідач в особі ліквідатора ухилився як від отримання так й від розгляду кредиторської вимоги позивача, своєчасно заявленої (до 01.04.2018) , пропуску строку звернення до суду позивачем не допущено, оскільки він дізнався та міг дізнатись про не отримання кореспонденції 21.03.2018, а позовна заява своєчасно подана (направлена суду 17.04.2018) в межах місячного строку за приписами ч.3 ст.112 ЦК України.

Відповідач не заперечував факт не розгляду та не включення вимог банку до ліквідаційного балансу.

Позивач, виходячи з предмету заявленого позову, вважає існуючими зобов'язаннями відповідача на суму 12 281 853,18 грн, з яких 5 339 884,26 грн. прострочка за кредитом з 19.12.2011 по 08.02.2018 , 5 740 189,08 грн. прострочка за процентами з 19.12.2011 по 08.02.2018 та 1 201 779,84 грн. пені з 09.02.2017 по 08.02.2018 на прострочку кредиту, якій просить включити до ліквідаційного балансу відповідача.

З огляду на предмет спору, суд вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи обґрунтованість позовних вимог суду необхідно встановити дійсність існуючих зобов'язань по кредитному договору у відповідача як поручителя та обов'язок включення таких зобов'язань до ліквідаційного балансу у певній сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який крім іншого вимагає, щоб остаточне рішення суду не піддавалось сумнівам. Рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню, в розумінні повноти розміру заборгованості.

Виходячи зі змісту судового рішення Деснянського суду м. Чернігів від 11.05.2010 у справі № 2-3061/10, суд приходить до висновку, що первісним кредитором ПАТ УкрСиббанк використано право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилась не сплаченою станом на 21.01.2010, сплати процентів та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення коштів у судовому порядку. Ця обставина сторонами не заперечується.

При цьому такі дії свідчать про те, що первісний кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився суд, який задовольнив позовні вимоги.

У такому випадку має застосовуватись вимога про сплату процентів від суми позики, унормована ч.1 ст.1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитом у вимогі про дострокове повернення кредиту. В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник сплатив не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений первісним кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а також строк дії договору змінився з дня пред'явлення вимоги первісного кредитора позичальнику та поручителям листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, яка має бути виконана зобов'язаними особами. Й тому, застосування ч.2 ст.1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

При цьому суд констатує проведення судом стягнення саме у національній валюті, виходячи з заявлених вимог первісного кредитора.

Таким чином, резолютивною частиною судового рішення у справі № 2-3061/10 встановлено зобов'язання позичальника та поручителів в національній валюті загальною сумою 1578740,54 грн . Виходячи з наведеного в мотивувальній частині судового рішення така сума стягнення містила складові станом на 21.01.2010 : 185282,95 швейцарських франків борг по кредиту, 17472,54 швейцарських франків проценти, 1717,40 швейцарських франків пені по тілу кредиту та 1539,47 швейцарських франків пені по процентам, всього 206012,36 швейцарських франків, що з огляду на валютний курс на 1 швейцарський франк дорівнює 7,663329 грн., зобов'язання у національній валюті становили відповідно : 1419884,2 грн. борг по кредиту, 133897,82 грн. борг по процентам, 13161,05 грн. пеня по кредиту , 11797,47 грн. пеня по процентам.

Водночас відповідач як поручитель свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів шляхом добровільного виконання та примусового виконання в межах виконавчого провадження належним чином в повному обсязі не виконав.

Як свідчить лист Новозаводского відділу ДВС м. Чернігів № 27-45/29934 від 14.06.2018 в процедурі примусового виконання за ВП №45675254, 49110687 відбулось часткове виконання судового рішення у справі №2-3061/10 на суму 613487,43 грн., а залишок не виконаного становить 965 253,11 грн. Наведене сторонами не заперечується.

Статтею 534 ЦК України унормована черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням. Так, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Застосування умов п.1.5. кредитного договору з відмінними від приписів ст.534 ЦК України чергами зарахувань платежів, судом до уваги не приймається з огляду на наявність судового рішення про дострокове стягнення всіх зобов'язань боржника та поручитель за кредитом.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, проведені суми погашення заборгованості за кредитом як добровільно так й в межах виконавчих проваджень з примусового виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігів у справі №2-3061/10 в загальному розмірі 613487,43 грн. на момент винесення цього рішення підлягають зарахуванню в погашення прострочених процентів повністю на суму 133897,82грн., пені повністю на суму 24958,52 грн. та простроченого кредиту частково на суму 454631,09 грн..

Таким чином, не виконаним є заочне рішення Деснянського районного суду м .Чернігів у справі №2-3061/10 в частині боргу по простроченому кредиту на суму 965253,11 грн.

Відповідач заперечує розмір заявлених кредиторських вимог, нарахування після винесеного рішення відсотків , нарахування вимог у валюті, що судом визнається частково правомірним, з огляду на наступне.

Відповідачем та третіми особами в судовому засіданні 25.10.2018 визнано наявність невиконання судового рішення на суму 965253,11грн.

А тому, саме сума 965 253,11 грн. є сумою боргу солідарних боржників, в т. ч. відповідача по справі як поручителя та боржника, яка має бути включена до ліквідаційного балансу відповідача в процесі здійснення процедури припинення юридичної особи.

Різниця між визначеним позивачем розміром заборгованості по простроченому кредиту (5 539 884,26) становить 4374631,15 грн. При цьому, посилання позивача на наявність графіку зменшення ліміту кредитної лінії як додатку до кредитного договору, визначення суми 129805,5 швейцарських франків станом 19.12.2011 відповідної графіку (рядок 52) станом на 05.12.2011 в такому ж розмірі , подальше проведення визначення заборгованості як обов'язку відповідача по погашенню тіла кредиту судом визнається безпідставним з огляду на вимогу про дострокове повернення кредиту, про що зазначено в судовому рішенні у справі №2-3061/10. А тому покладення на відповідача обов'язку про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача 4374631,15 грн. є неправомірним.

Заявлені до включення до ліквідаційного балансу відповідача нарахованих відсотків (проценти) в розмірі 5 740 189,08 грн. суд вважає безпідставними виходячи з наведеного.

ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 викладена правова позиція про правильне застосування норм права, відповідно до якої за змістом статей 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивачем нарахування відсотків за приписами ст.625 ЦК України не обґрунтовувалось, про що свідчить зміст позовної заяви та наявний розрахунок відсотків.

Позивачем заявлено про включення до ліквідаційного балансу пені в розмірі 1201779,84 грн. за період з 09.02.2017 по 08.02.2018. Розрахунок пені наданий позивачем до позовної заяви свідчить про нарахування пені з суми боргу відповідача по тілу кредиту в розмірі 153751,79 швейцарський франк станом на 09.02.2017 й в подальшому такий розмір боргу визначається саме в такій валюті, конвертується в національну валюту по курсу НБУ, застосовується подвійний розмір облікової ставки НБУ та визначається сума пені в національній валюті.

Умовами кредитного договору передбачено стягнення пені за весь час прострочення. А тому суд констатує, що визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину про застосування пені порядку та строків нарахування пені та факту порушення.

А оскільки відсутність виконання підтверджується матеріалами справи, є триваючим порушення як позичальника так й солідарних боржників, факт нарахування пені позивачем є правомірним. При цьому, застосування положень ст.232 ГК України до регламентів шестимісячного нарахування не може бути застосовано судом з огляду на укладення кредитного договору з фізичною особою. При цьому, заявлена кредиторських вимог по нарахованій пені необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Відповідна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.

Виходячи з мети забезпечення ефективності судового захисту та покладених на суд завдань господарського судочинства, судом здійснено перевірку нарахування позивачем пені й суд вважає помилковим нарахування пені на значення боргу по тілу кредиту в швейцарських франках з огляду на встановлення в резолютивній частині заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігів у справі №2-3061/10 суми заборгованості по кредиту в національній валюті. А тому, здійснивши самостійно розрахунок пені з наявної заборгованості по тілу кредиту, з огляду на наявні в матеріалах справи проведені оплати з заробітної плати позичальника ОСОБА_1 суми боргу, а інші оплати в цей період матеріали справи не містять, суд визначив початковий розмір боргу станом на 09.02.2017 року 969913,49 грн. кінцевий станом на 08.02.2018 965253,11 грн., в зв'язку з чим пеня становить 185193,08 грн., яка має бути включена до ліквідаційного балансу відповідача.

Таким чином, наявність дійсних зобов'язань відповідача на момент пред'явлення позову та винесення цього рішення становить: - 965235,11 грн заборгованість по кредиту за кредитним договором №11196822000 від 13.08.2007 та 185193,08 грн. пені.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Як вже було зазначено, відповідач перебуває у стані припинення.

Згідно з ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частинами 5, 6 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилось після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичною особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Матеріалами справи доведено направлення позивачем відповідачу листа № 23.1/1063 від 05.03.2018, який фактично не був поштовою установою вручений відповідачу. Й такою обставиною позивач мотивує необхідність захисту своїх порушених прав.

Матеріалами справи підтверджується й не спростовано відповідачем факт відсутності відповіді позивачу та розгляд заявлених кредиторських вимог ліквідаційною комісією.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Інші позиції та обґрунтування сторін у справі не впливають на зроблені судом вище висновки, а тому судом до уваги не приймаються .

Таким чином, встановивши, що право вимоги за договором про надання кредиту № 11196822000 від 13.08.2007 належить позивачу, який вчасно звернувся з кредиторськими вимогами до відповідача, що припиняється, своєчасно звернувся до суду, кредиторські вимоги відповідачем не розглянуті, встановивши дійсні зобов'язання відповідача перед банком на суму 1 150 446,19 грн. суд приходить висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу позивача у загальному розмірі 1 150 446,19 грн. як визнану, а тому в іншій частині позову щодо зобов'язання відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу позивача у розмірі 11 131 406,99 грн. слід відмовити як безпідставно заявлені.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: судовий збір в сумі 1762 грн. У підтвердження доказів понесення витрат по оплаті судового збору позивачем надано платіжне доручення № 1909893 від 05.04.2018 на суму 1762 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача в розмірі 165,05 грн.

Керуючись ст.74, 123, 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (бульвар Дружби народів, 38, м. Київ, 04014, код ЄДРПОУ 34047020) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат М» в особі ліквідаційної комісії /ліквідатора ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000 / адреса для листування: вул. Коцюбинського, б.58 оф.4 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33469449) за участю першої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 14000) за участю другої третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_6, 14000) про зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу підприємства задовольнити частково.

2 . Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат М» в особі ліквідаційної комісії /ліквідатора ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000 / адреса для листування: вул. Коцюбинського, б.58 оф.4 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33469449) включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (бульвар Дружби народів, 38, м. Київ, 04014, код ЄДРПОУ 34047020) у розмірі 1 150 446,19 грн як визнану.

3. В частині вимог про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк у розмірі

11 131 406,99 грн. відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат М» (АДРЕСА_1, 14000 / адреса для листування: вул. Коцюбинського, б.58 оф.4 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33469449) на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (бульвар Дружби народів, 38, м. Київ, 04014, код ЄДРПОУ 34047020) 165,05 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 02.11.2018

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова