Ухвала

від 29.10.2018 по справі 815/551/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/551/18

адміністративне провадження №К/9901/64332/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі №815/551/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 та ухвалу Пятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі №815/551/18.

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МОБІМАЙ" звернулось з позовом до Одеського окружного адміністративного суду до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.01.2018 №0003141406 у розмірі 91 935,00 грн.

05.04.2018 до суду першої інстанції надійшла заява про визнання остаточної суми витрат на правову допомогу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 заяву представника позивача про визнання остаточної суми витрат на правову допомогу - задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції постановою від 18.09.2018 задовольнив апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області, ухвалу суду першої інстанції від 11.04.2018 скасував, а у стягненні витрат на правову допомогу у сумі 15 375,00 грн. відмовив.

Суд встановив, що у договорі про надання правової допомоги № 1/02/18 від 05.02.2018 відсутній номер справи, в якій адвокат має право представляти інтереси ТОВ "МОБІМАЙ". Тому з договору не можна встановити, в якій саме адміністративній справі адвокат Кочура Юрій Олександрович має надавати правову допомогу позивачу.

Надані заявником копії прибуткових касових ордерів №1-1/02/18 від 28.02.2018, №2-1/02/18 від 21.03.2018, №3-1/02/18 від 30.03.2018, №4-1/02/18 від 04.04.2018 також не містять в собі номеру справи, тому підтверджують оплату неідентифікованих послуг правової допомоги.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наявні матеріали не доводять факту понесення витрат саме в адміністративній справі №815/551/18, тому відсутні підстави для компенсації витрат позивача на правову допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ , не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції від 18.09.2018, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2018.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №815/551/18 є вимога про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 15375 грн.

Отже постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІМАЙ на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №815/551/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова