ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02 листопада 2018 року № 826/1223/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтергруп доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0014594203 , ВСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінтергруп (далі також - позивач, ТОВ Укрінтергруп ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.10.2017 року №0014594203, про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 404 (чотириста чотири) гривні 28 (двадцять вісім) коп., застосованих за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного підпунктом "б" п. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України.
Позов обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки відповідачем, 10.10.2017 року складено акт № 2051/26-15-42-03-33697752 Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Акт ) Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтергруп (ЄДРПОУ 33697752) з питань дотриманням вимог своєчасності сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік.
На підставі Акту відповідачем надіслано позивачу податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.10.2017 року №0014594203 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 404 (чотириста чотири) гривні 28 (двадцять вісім) коп., застосованих за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного підпунктом б п. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі також - ПК України).
Після отримання податкового повідомлення-рішення від 10.10.2017 року №0014594203, позивачем оскаржено з дотриманням вимог статті 56 Податкового кодексу України в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС України).
За наслідками розгляду скарги позивача ДФС України прийнято рішення від 28.12.2017 року № 31907/6/99-99-11-03-01-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із встановленими в Акті порушеннями, та, як наслідок, з податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2017 року № 0014594203, прийнятим ГУ ДФС у м. Києві на підставі Акту, звернувся до суду, оскільки вважає, що грошове зобов'язання за 2016 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачено в повному обсязі у встановлений строк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через канцелярію суду 02.03.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Через канцелярію суду 23.03.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ТОВ Укрінтергруп є власником об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які знаходяться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 47, кв. 130, тип об'єкта: квартира та за адресою: 04071, м. Київ, вул.. Оболонська, буд. 47, тип об'єкта: нежиле приміщення та є платником податку на нерухоме майно, якій сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем самостійно обчислено суму податку на 2016 рік та подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 02.02.2016 року, в якій зазначено річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті та становить:
Житлова нерухомість - 1028 (одна тисяча двадцять вісім) гривень 00 коп.,
Нежитлова нерухомість - 3885 (три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 96 коп.
Усього нараховано податку (2016 рік) - 4913 (чотири тисячі дев'ятсот тринадцять) 96 коп.
Нараховану суму податку на нерухоме майно, відмінну від земельної ділянки на 2016 рік позивачем сплачено 03.02.2016 року в повному обсязі за 2016 рік за всі типи об'єктів , що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №1 від 02.02.2016 року на суму 1028,00 грн. на р/р 31410612700008 та №2 від 02.02.2016 року на суму 3885,96 грн. на р/р 31412513700008, банківська виписка від 03.02.2016 р., копії яких містяться у матеріалах справи.
ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ТОВ Укрінтергруп , за результатами якої складено акт від 10.10.2017 №2051/26-15-42-03-33697752.
Перевіркою встановлено, що ТОВ Укрінтергруп на порушення вимог п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України допущено несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення -рішення (далі також - ППР) від 10.10.2017 року №0014594203 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 404.28 грн. (20%).
За наслідками розгляду скарги позивача, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 28.12.2017 року № 31907/6/99-99-11-03-01-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені статтею 12 ПК України.
Відповідно до пункту 36.1. статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1. статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Абзацом 1 підпункту 266.7.5. пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Разом з тим, відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
З матеріалів справи, а саме з копії Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поданою ТОВ Укрінтергруп , отриманою ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, судом встановлено, що внески за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2016 року дорівнює 1 228,49 грн. відповідно.
Нараховано податку на 2016 рік усього в сумі 4 913,96 грн., що складає річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника.
Належним і допустимим доказом, який підтверджує виконання позивачем вказаного податкового обов'язку є платіжний документ про сплату податкового зобов'язання.
Відповідно до копій платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи, встановлено, а саме, платіжних доручень від 02.02.2016 року №1 на суму 1 028,00 грн. на р/р 31410612700008 та від 02.02.2016 року №2 на суму 3 885,96 грн. на р/р 31412513700008, та банківської виписки від 03.02.2016 року, що позивачем сплачено річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника.
Отже, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу, що ТОВ Укрінтергруп порушено пп. б підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України та щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій у розмірі 20%, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України.
Аналіз наведених правових положень та встановлених обставин справи дає підстави суду для висновку, що до ТОВ Укрінтергруп не може бути застосовано строк, передбачений пп. б підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, оскільки його встановлено для сплати авансового внеску за один квартал, в той час, як позивачем сплачено річну суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 03.02.2016 року за 2016 рік, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 року №0014594203 є протиправним та підлягає скасуванню, відтак контролюючим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинення дій при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з платіжним дорученням від 16.01.2018 року №1 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп. Відтак, з огляду на задоволення позову, суд дійшов висновку про присудження на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 205, 229, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.10.2017 р. №0014594203, про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 404 (чотириста чотири) гривні 28 (двадцять вісім) коп., застосованих за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного підпунктом "б" п. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтергруп (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 5, код ЄДРПОУ 33697752) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) суму судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінтергруп (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 5, код ЄДРПОУ 33697752);
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Суддя Л.О. Маруліна
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2018 |
Оприлюднено | 04.11.2018 |
Номер документу | 77588028 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Маруліна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні