Ухвала

від 30.10.2018 по справі 757/31083/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31083/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 30.05.2018 року №757/26214/18-к,-

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» ОСОБА_4 звернувся в порядку ст. 174 КПК України до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту, накладеного 30.05.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/26214/18-к на кошти, належні ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС», та які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ «Прокредитбанк» (МФО 320984), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (англійський фунт стерлінгів), № НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_4 (українська гривня).

Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів та не підтверджено причетність ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» до вчинення кримінального правопорушення або отримання ним коштів, які арештовано, внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Арешт було накладено безпідставно та необґрунтовано, а кошти на рахунках, які арештовано, здобуті в ході господарської діяльності товариства та не відповідають критеріям, визначенимст. 98 КПК України.

Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС», в судовому засіданні підтримала клопотання про скасування арешту, наполягала на ньому та просила його задовольнити.

Представник органу досудового розслідування, за клопотанням якого накладено арешт, в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України.

Слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання у відсутність особи, за клопотанням якої накладався арешт.

Вислухавши представника власника майна, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного.

Управлінням з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004206 від 17.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/26214/18-квід 30.05.2018 у кримінальному провадженні № 42017000000004206 від 17.11.2017 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34567177) наявні на рахунках цього Товариства, відкритих АТ «Прокредитбанк» (МФО 320984), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (англійський фунт стерлінгів), № НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_4 (українська гривня), заборонивши здійснення з них видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказане клопотання подане належною особою, виходячи з матеріалів, долучених до нього, а відтак є прийнятним до розгляду слідчим суддею.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2018 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунку ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34567177) можуть бути предметом кримінального правопорушення і підлягають арешту з метою унеможливлення їх подальшої конвертації, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Слідчий, звертаючись із клопотанням про арешт майна, посилався на те, що грошові кошти, розміщені на рахунках ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС», можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 132 КПК України доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 3 ст. 174 КПК України покладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Разом із цим, поясненнями представника власника майна у судовому засіданні з розгляду даного клопотання, та поданими доказами, спростовуються відповідні посилання слідчого щодо отримання грошових коштів, що знаходяться на рахунках ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС», внаслідок вчинення протиправних дій та не є предметом кримінального правопорушення.

Майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, визначним ст. 98 КПК України, оскільки не є майном набутим кримінально протиправним шляхом або предметом кримінального правопорушення, докази цього на час розгляду клопотання відсутні.

Статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34567177) про підозру у вчиненні злочину не оголошено, цивільний позов не пред`явлено. При цьому, інших слідчих дій не проведено, не призначено експертизи по справі і не досліджено об`єкти, на яких здійснювалася господарська діяльність за договорами з ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» у 2016-2017 роках. Висновок аналітичного дослідження про результати проведення дослідження фінансово-господарської діяльності ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» по взаємовідносинам із контрагентами, що покладено слідчим в основу кримінального провадження, спростовується наданими до клопотання заявником доказами, у тому числі актом планової виїзної перевірки органами Державної фіскальної служби ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 24.05.2017 № 3942/20-40-14-02-08/34567177.

Досудовим розслідуванням не встановлено обставин та не надано обґрунтувань, що арештоване майно, з якого просить зняти арешт заявник, набуто в незаконний спосіб.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014рік, правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

З урахуванням вищезазначеного, подальше збереження арешту майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном заявника, що буде порушенням ст.1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим.

Крім того, арешт майна заявника протирічить вимогам п.4 та п.5 ч.2 ст.173 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя вирішуючи питання про арешт майна, має врахувати можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Частиною 4 ст.170 КПК України обумовлено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

При цьому, в кримінальному провадженні не визначено розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34567177), майно належить останньому на законних правових підставах, відсутні докази, що у кримінальному провадженні заявник є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, відсутні підстави збереження арешту майна ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34567177).

Керуючись ст. ст.98,174,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2018 року у справі № 757/26214/18-к на грошові кошти ТОВ "Системи Автоматизації Сервіс" (код ЄДРПОУ 34567177), які наявні на рахунках Товариства, відкритих в АТ "Прокредитбанк" (МФО 320984), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (англійський фунт стерлінгів), № НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_4 (українська гривня).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1