Постанова

від 31.10.2018 по справі 910/3546/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2018 р. Справа№ 910/3546/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 10.08.2018 (вх. №09.1-04.1/182/18 від 12.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" (до зміни назви Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірний друк") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018

у справі № 910/3546/18 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" (до зміни назви Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірний друк")

про визнання недійсними рішення загальних зборів

за участю представників учасників справи:

від позивача - ОСОБА_3 довіреність № ордер серія КВ №311623 від 25.10.18

від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірний друк" (нині Товариство з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА") про:

- визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Вірний друк", яке оформлене протоколом від 24.03.2015 № 1/15

- визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Вірний друк", яке оформлене протоколом від 25.03.2015 № 2/15.

Позовні вимоги обґрунтовано недотриманням процедури скликання та проведення спірних загальних зборів, що є порушенням корпоративних прав позивача. Крім того, позивач вказує на те, що вона у спірних загальних зборах участі не приймала, а підписи ОСОБА_2 на протоколах та статуті були підроблені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 призначено судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_2 на документах, проведення якої доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено питання: 1) чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на протоколі № 1/15 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Вірний друк" від 24.03.2015 ОСОБА_2 чи іншою особою ? 2) чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на протоколі № 2/15 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Вірний друк" від 25.03.2015 ОСОБА_2 чи іншою особою ? 3) чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на протоколі реєстрації учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Вірний друк" від 25.03.2015 ОСОБА_2 чи іншою особою ? 4) чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в графі учасник ОСОБА_2 в статті 14 статуту товариства з обмеженою відповідальністю " Вірний друк " (нова редакція) затвердженого протоколом № 2/15 загальних зборів учасників від 25.03.2015 ОСОБА_2 чи іншою особою ?

У зв'язку із призначенням судової почеркознавчої експертизи провадження у даній справі зупинено до отримання висновку експерта.

Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, Господарський суд міста Києва з посиланням на приписи ст. ст. 99, 100 ГПК України, та у зв'язку із необхідністю залучення спеціальних знань експерта задля встановлення фактичних обставин справи щодо вирішення питання справжності підпису позивача на спірних протоколах, дійшов висновку про призначення судової почеркознавчої експертизи. Провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України зупинено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА", 10.08.2018 подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, вимог ч. 5 ст. 99 ГПК України. Так, за доводами апелянта, судом першої інстанції не було надано відповідачу можливості запропонувати власні питання, які потребують роз'ясненню експертом, що, на переконання апелянта, призвело до порушення порядку призначення експертного дослідження, а також порушено принцип рівності сторін і апелянт був позбавлений права на висловлення своєї позиції щодо заявленого клопотання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" (до зміни назви Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірний друк") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/3546/18, розгляд справи призначено на 08.10.2018, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

За актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу №910/3546/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

08.10.2018 представником позивача - адвокатом ОСОБА_4 подано заяву про відмову від позову, в якій останній просить прийняти у даній справі відмову ОСОБА_2 від пред'явленого до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" (до зміни назви Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірний друк") позову про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2018 апеляційна скарга б/н від 10.08.2018 (вх. №09.1-04.1/182/18 від 12.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" (до зміни назви Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірний друк") передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Жук Г.А., суддів: Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою від 17.10.2018 справу № 910/3546/18 прийнято до провадження Північним апеляційним господарським судом у визначеному складі суду, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2018, продовжено процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, клопотань, заяв, заперечень, тощо. Запропоновано стороні позивача надати докази наявності повноважень представника - адвоката ОСОБА_4 на вчинення нею процесуальної дії щодо відмови від позову.

Позивач не скористався своїм правом, визначеним ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подав суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 відмовлено у прийнятті заяви представника позивача про відмову від позову у даній справі, а відтак розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/3546/18 розглядається по суті.

Представники відповідача в судове засідання 24.10.2018 не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить залучена до матеріалів справи виписка з пошукової системи відстеження поштових відправлень ПАТ Укрпошта .

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Частиною 12 статті 270 ГПК України унормовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

29.10.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, яке задовольняється судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на задоволення заявленого клопотання про розгляд справи без участі представника апелянта, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА".

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2018 підтримав заяву про відмову від позову та визнав апеляційні вимоги відповідача повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить із наступного.

Згідно з ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 підготовче засідання у даній справі відкладено на 12.07.2018.

12.07.2018 від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Доказів надіслання цього клопотання відповідачу, перелік приєднаних позивачем додатків, не містить.

Таким чином, відповідач зі змістом клопотання ознайомився в день судового засідання, в якому Господарським судом міста Києва постановлено оскаржувану ухвалу про призначення судової експертизи.

При цьому, судова колегія вважає за необхідні зазначити, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статтях 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством, та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 (п. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує . Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

У відповідності до ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

За результатами перегляду в апеляційному порядку даної справи, судовою колегією встановлено, що призначивши судову почеркознавчу експертизу, місцевий господарський суд діяв без врахування думки усіх учасників справи, зокрема, відповідача, так як судом не було надано відповідачу можливості запропонувати власні питання, роз'яснення яких, на його думку, потребують висновку експерта. Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з доводами скаржника щодо порушення місцевим господарським судом процесуальних норм на предмет дотримання принципів рівності та змагальності сторін, що призвело до постановлення передчасної ухвали суду.

Також судова колегія зазначає, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись судом лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи ) суду слід, зокрема, визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста ; з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Господарський суд, призначаючи судову почеркознавчу експертизу, має витребувати від учасника судового процесу зразки почерків, підписів тощо і надати їх експерту для дослідження. Відповідне витребування і дослідження судом зазначених зразків тощо повинно, як правило, передувати винесенню ухвали про призначення судової експертизи та про зупинення у зв'язку з цим провадження у справі.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 100 ГПК України).

За змістом ст. 102 ГПК України у разі якщо експертиза призначена судом, матеріали, необхідні для її проведення експерту надає суд. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція), експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив (ла) (залучив (ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

В п. 1.3, 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації) для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

Тобто, місцевий господарський суд до постановлення оскаржуваної ухвали та зупинення провадження у справі мав здійснити усі необхідні дії щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи в порядку пунктів 1.3., 1.4. Рекомендації, зокрема, відібрати у позивача вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (підпису); перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи суд мав пред'явити їх позивачу, а потім позначити кожний зразок, тобто вказати, що це вільний зразок підпису ОСОБА_2, та посвідчити це своїм підписом.

Після вчинення зазначених дій суд до постановлення ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи має дослідити та надати оцінку обсягу та достатності необхідних для експертного дослідження матеріалів з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, у тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, із подальшим відображенням проведеного дослідження в ухвалі про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, проте, місцевим господарським судом цього здійснено не було.

Крім того, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів, відповідно до Інструкції, до експертної установи надаються оригінали документів, проте оригінали оспорюваних протоколів загальних зборів у матеріалах даної справи відсутні. Витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 оригінали названих документів відповідачем не надано, але судом жодним чином не було досліджено дане питання та постановлено оскаржувану ухвалу про призначення почеркознавчої експертизи.

Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2018 р. у справі № 922/2716/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції.

Оскаржувана ухвала не містить жодного обґрунтування необхідності проведення експертного дослідження в контексті неможливості заміни висновку експерта іншими засобами доказування, тоді як матеріали справи містять представлені позивачем документи про перебування останнього на час проведення спірних загальних зборів за межами території України та неможливості його участі в них. Відтак, призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, на переконання судової колегії, може призвести до безпідставного затягування розгляду справи поза межами розумного строку.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до місцевого господарського суду. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 підлягає задоволенню.

Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 253-255, 269, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄР КАБРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/3546/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/3546/18 скасувати.

3. Справу № 910/3546/18 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 05.11.2018