Рішення

від 25.10.2018 по справі 904/9888/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018м. ДніпроСправа № 904/9888/17 за позовом Акціонерне товариство "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМЕТ ДНІПРО"

про стягнення 21 920,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Кот М.І. дов. № 30/488 від 24.07.18р.

Відповідача - Романенко П.В. дов. № б/н від 15.12.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача штрафних санкцій у розмірі 21 920,00 грн., за прострочення постачання товару згідно специфікації № 3 від 15.11.16р. до Договору поставки № 387 від 29.06.18р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.17р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.18р. позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.06.18р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.17р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.18р. у даній справі скасовано.

Справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд та передано на розгляд судді Юзікову С.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.18р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Юзіковим С.Г. та призначено до розгляду у судове засідання.

01.08.18р. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача 5 480,00 штрафних санкцій за прострочення постачання товару за Специфікацією №3 від 15.11.16р. до Договору поставки №387 від 29.06.16р.

Відповідач у поясненнях на умовах відзиву на позов, повідомив, що, відповідно до п.8.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару. У справі наявний лист ПАТ КБ "Приватбанк" від 02.01.18р. за №Е.35.0.0.0/4-1, в якому зазначено, що повідомлення про відкриття акредитиву направлено бенефіціару 05.12.16р. Таким чином, акредитив вважається відкритим після 05.12.16р., тобто 06.12.16р. Дата відкриття акредитиву - 06.12.16р. - є датою початку обчислення строку поставки. Разом з тим, згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Отже, перебіг строку поставки за Договором почався 07.12.16р. (наступного дня після дати відкриття акредитиву) та закінчився - 05.01.17р. (остання дата строку поставки). Відповідач свій обов'язок щодо поставки товару виконав повністю, поставивши товар 13.01.17р., тобто реальна тривалість прострочення поставки складає 7 днів. Відповідно до п. 11.2. Договору у разі порушення термінів поставки Товару за цим Договором Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого Товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право достроково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого Товару. Тобто, якщо прострочення поставки тривало менше 10 календарних днів, то Покупець має право вимагати оплати лише пені у розмірі 0,5% від вартості товару, а право вимагати штраф у Покупця не виникає. За підрахунком Відповідача сума пені за 7 днів прострочення поставки становить 4 795,00 грн. Разом з тим, Відповідач згодний з уточненим розрахунком Позивача, відповідно до якого прострочення триває 8 днів, тобто сума пені становить 5 480,00 грн.

Також Відповідач заявив клопотання про стягнення з Позивача судового збору у розмірі 5 600,00 грн., мотивуючи тим, що ним сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Як встановив Верховний Суд у постанові від 04.06.18р., відмова апеляційного суду у задоволенні апеляційної скарги Відповідача у даній справі була незаконною та ґрунтувалася на неправильному застосуванні норм матеріального права. Разом з тим, касаційна скарга Відповідача задоволена. Згідно зі ст. 130 ГПК України Відповідач має право на відшкодування йому за рахунок Позивача судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги (відмова у задоволенні якої була незаконною) та касаційної скарги (яка задоволена). За подання апеляційної скарги Відповідач сплатив 2 400,00 грн., за подання касаційної скарги -3 200,00 грн. Загальна сума судового збору, сплачена Відповідачем становить 5 600,00 грн. Відповідач просить суд звернути увагу на поведінку Позивача, яка і призвела до розгляду справи у кількох інстанціях. Позивач від початку заявив завідомо безпідставні позовні вимоги, при чому, Позивачеві було відомо, коли саме надіслано повідомлення про відкриття акредитиву та він мав документальні докази, але не надав їх до суду першої інстанції, тим самим ввівши суд першої інстанції в оману. Ці докази були надані Позивачем лише до суду апеляційної інстанції. Крім того, самостійне зменшення Позивачем суми позову вказує на його недобросовісність. Позивач міг це зробити ще в апеляційні інстанції, але зробив лише після винесення постанови Верховним Судом, тобто коли стало зрозуміло, що у разі зменшення позовних вимог судом Позивач втратить значну частину сплаченого ним судового збору, тобто не в інтересах правосуддя, а у власних фінансових інтересах. Водночас, протягом усього часу розгляду справи Відповідач не допустив жодної недобросовісності, змушений був захищати свої права та правильність своєї позиції аж до Верховного суду. Верховний Суд у своїй постанові доручив суду першої інстанції вирішити питання розподілу судових витрат.

У судовому засіданні представник Відповідача повідомив про визнання позову, з урахуванням заяви Позивача про зменшення позову.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.16 р. сторонами укладено Договір поставки № 387 (далі Договір), за п. 1.1.3. якого з метою здійснення господарської діяльності Постачальник (Відповідач) зобов'язується передати у власність Покупцеві (Позивачеві) товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору (далі - товар), які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в Специфікаціях до цього договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар способом і на умовах, зазначених в Специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставка Товару здійснюється Постачальником згідно з п.3.1. цього Договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) Покупця, яка направляється Постачальнику в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail): kamet-dnipro@ukr.net

У письмовому підтвердженні (заявці) Покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки Товару в межах періоду поставки, який Сторони вказують у специфікаціях (додатках) до цього Договору. Постачальник зобов'язаний направити письмове підтвердження про отримання ним від Покупця письмової заявки на постачання продукції в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail): snab1@mgok.dp.ua

У випадку неодержання Покупцем письмового підтвердження (заявки) Постачальника, Покупець направляє заявку рекомендованим листом і така заявка є підставою для поставки товару.

Дострокова поставка Товару Постачальником допускається тільки за письмовою згодою Сторін.

Згідно з п. 3.8. Договору датою поставки товару є: дата передачі товару постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній; дата передачі товару згідно залізничної накладної постачальником органу залізничного транспорту при поставці товару на умовах FСА, СРТ - станція відправлення; дата отримання товару згідно залізничної накладної покупцем від органу залізничного транспорту при поставці товару на умовах DDP - станція призначення.

Відповідно до п. 3.9. Договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору Акту введення товару в експлуатацію.

Згідно з п. 3.11. Договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцю в строки, визначені в п. 3.2. з урахуванням Специфікації до цього договору, а також провести за свій рахунок завантаження на автомобільний або залізничний транспорт покупця товару належної якості.

Дата поставки товару визначається в Специфікаціях до договору (п. 3.12. Договору).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що загальна вартість товару за цим договором становить суму партій товару по всіх Специфікаціях (додатках) до цього договору.

Відповідно до п. 4.6. Договору порядок оплати і форма розрахунків вказуються сторонами у Специфікаціях (додатках) до цього договору.

Приймання товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами та доповненнями (п. 5.1. Договору).

Згідно з п. 5.2. Договору покупець здійснює прийом товару за якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 із змінами та доповненнями.

У п. 13.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.08.2017 року, а в частині гарантійних зобов'язань постачальника протягом усього гарантійного строку на товар.

Специфікацією № 3 до Договору визначено товар, що підлягає поставці, а саме: насос приводу та охолодження гальм; ГОСТ, ТУ, характеристики каталожні номери та ін. № 861-10-0205 у кількості 1 шт.; всього загальна сума з ПДВ: 137 000,00 грн.

Термін поставки зазначеного товару згідно Специфікації № 3 до Договору: 30 календарних днів з моменту відкриття акредитиву.

ПАТ КБ "Приватбанк" та Позивачем укладено Договір про відкриття покритого акредитиву №Г11-16/1072 (далі Договір Акредитиву), за п.1.1. якого Заявник (Позивач) доручає, а Банк бере на себе зобов'язання зі сплати від свого імені за рахунок Заявника, відкрити у відповідності із заявою Заявника безвідкличний покритий акредитив на користь ТОВ "КАМЕТ ДНІПРО" у розмірі 137 000 грн. 00 коп. на умовах, викладених Заявником у Заяві на акредитив № Г11-16/1072 від 2016 р. (далі - Заява), що є невід'ємною частиною даного договору, далі акредитиву, для виконання договору між Заявником та Бенефіціаром №387 від 29.06.16р., дод. Угода №4 від 28.11.16р., специфікація №3 від 15.11.16р. до дог. №387.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Акредитиву Банк зобов'язаний відкрити акредитив на користь Бенефіціара відповідно до умов Заявки на відкриття Акредитива, зазначеного у п.1.1. протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання даного договору. При цьому Банк не несе відповідальності за затримку, що пов'язана з необхідністю уточнення умов Заяви та внесення до неї необхідних доповнень та виправлень.

01.12.16р. ПАТ КБ "Приватбанк", на підставі заяви Позивача на акредитив №Г11-161072 від 30.11.16р., Договору №Г11-161072 про відкриття покритого акредитиву від 01.12.16р., відкрив на користь Відповідача акредитив №Г11-161072.

Дата відкриття акредитиву підтверджується листом ПАТ КБ "Приватбанк" від 02.01.18р. №Е.35.0.0.0/4-1., в якому повідомляється, що банком акредитив авізовано бенефіціару шляхом направлення повідомлення про відкриття акредитиву на електронну пошту бенефіціару. Дата авізування - 05.12.16р. Отримання акредитиву бенефіціаром підтверджено зворотнім повідомленням електронною поштою від 05.12.16р.

13.01.17р., на виконання умов Договору та Специфікації №3, Відповідач поставив Позивачеві товар на загальну суму 137 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №28 від 10.01.17р., експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №59998041270890 з відміткою про одержання товару 13.01.17р., актом приймання-передачі товару від 13.01.17р.

Таким чином, за даними Позивача, що не заперечується Відповідачем, Відповідач порушив строк поставки Товару за Специфікацією №3 на 8 календарних днів (з 05.01.17р. по 12.01.17р.).

З посиланням на п. 11.2. Договору, за прострочку Відповідача на 12 днів, Позивач нарахував штрафні санкції у розмірі: 8 220,00 грн. - пені за кожен день прострочки, 13 700,00 грн. - штрафу за прострочку понад 10 днів, а всього - 21 920,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив Відповідачеві претензію за вих. №30/98 від 23.02.17р. про сплату штрафних санкцій, однак, посилаючись на партнерські взаємовідносини, просив сплатити штрафні санкції у розмірі 11 000,00 грн.

За даними Позивача зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1093 ЦК України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Згідно з п. 8.15. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою національного банку України від 21.01.2004р. №22 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредитива.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 216-217, 231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ст. 230 ГК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 459 ЦК України).

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач визнав позовні вимоги, з урахуванням заяви Позивача про зменшення позовних вимог, прийнявши позицію Позивача про період прострочки Відповідача та розмір нарахованої пені - 5 480,00 грн.

Перевіривши позиції сторін, суд погодився з сторонами щодо строку прострочки Відповідачем на 8 днів поставки товару, обумовленого специфікацією № 3 до Договору, з урахуванням його повідомлення про відкриття акредитиву 05.12.16р.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням заяви Позивача про зменшення позовних вимог про стягнення 5 480,00 грн. - пені.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 04.06.18р. у даній справі, доручено господарському суду розподілити судові витрати, у тому числі і сум судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, про що Відповідачем заявлено клопотання про стягнення з Позивача судового збору за подання апеляційної ( 2 400,00 грн.) та касаційної (3 200,00 грн.) скарг - всього 5 600,00 грн., мотивуючи недобросовісним користуванням Позивачем своїми правами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що судові витрати за подання апеляційної та касаційної слід покласти на обидві сторони, пропорційно задоволених у скаргах вимогам. Так, апеляційна скарга Відповідача містила дві вимоги: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.17р. та прийняти нове рішення про відмову у позові . Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.18р. апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення. При зверненні з касаційною скаргою, Відповідач також просив скасувати рішення господарського суду від 14.12.17р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.18р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 13 700,00 грн., позовні вимоги про стягнення пені задовольнити у розмірі 4 795,00 грн., або у меншому розмірі, якщо Верховний Суд дійде висновку про можливість її зменшення зважаючи на суттєві обставини. В свою чергу, Верховний Суд постановою від 04.06.18р. касаційну скаргу Відповідача задовольнив частково, скасувавши рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.17. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.18р. у даній справі та направив справу №904/9888/17 на новий розгляд.

Оскільки касаційний суд задовольнив апеляційні вимоги Відповідача лише про скасування постанови й не задовольнив вимоги про відмову в позові, а також, що Відповідачем під час касаційного розгляду справи визнавалися вимоги про стягнення пені у розмірі 4 795,00 грн., а під час нового розгляду справи судом першої інстанції Відповідач визнав вимоги Позивача про стягнення 5 480,00 грн. пені, суд вважає, що судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволений апеляційних і касаційних вимог, зокрема, 1 200, 00 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги, 3 100,00 грн. - за подання касаційної скарги.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, з урахуванням зменшення Позивачем позовних вимог, господарські витрати при розгляді справи у першій інстанції слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМЕТ ДНІПРО" про стягнення 5 480,00 грн. штрафних санкцій за прострочення постачання товару згідно Специфікації 33 від 15.11.16р. до Договору поставки №387 від 29.06.16р. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМЕТ ДНІПРО", 49000, м. Дніпро, вул. Будьонного буд. 2А (код ЄДРПОУ 39308107) на користь Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат", 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 62 (код ЄДРПОУ 00190911) 5 480,00 грн. - штрафних санкцій, 1 600,00 грн. - судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат", 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 62 (код ЄДРПОУ 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМЕТ ДНІПРО", 49000, м. Дніпро, вул. Будьонного буд. 2А (код ЄДРПОУ 39308107) 1 200, 00 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги, 3 100,00 грн. - за подання касаційної скарги.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.11.2018

Суддя С.Г. Юзіков