Рішення

від 30.10.2018 по справі 904/3847/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3847/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 280 від 16.08.2018р.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовом Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована бухгалтерія "Ракурс", м.Дніпро про стягнення заборгованості у загальному розмірі 35 399,98 грн. за Договором оренди нерухомого майна 1/2014 від 03.09.2014

СУТЬ СПОРУ:

Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп", м.Дніпро звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована бухгалтерія "Ракурс", м. Дніпро про стягнення заборгованості у загальному розмірі 35 399,98 грн. за Договором оренди нерухомого майна №1/2014 від 03.09.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна №1/2014 від 03.09.2014, в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.10.2018 о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2018 року розгляд справи відкладено на 18.10.2018 року.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Поштова кореспонденція направлялась відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи .

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення. Невручені з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 117 Правил поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомлений про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2014 рок між Державним регіональним проектно-вишукувальний інститутом "Дніпродіпроводгосп" (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централізована бухгалтерія "Ракурс" (далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 1/2014 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме-майно, а саме частину вбудованого нежитлового приміщення площею 22,1 метрів квадратних на першому поверсі будинку №39а, що розташований на проспекті ОСОБА_2 у місті Дніпропетровську, згідно плану приміщення (Додаток до цього Договору) - надалі за текстом Майно.

Пунктом 1.3. договору, передбачено майно передається в оренду з метою утворення та розміщення; установи Орендаря.

Згідно з п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету. Міністрів: України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс, інфляції) липень 2014 року 3975,29 гривень

Відповідно до пункту 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць з урахуванням п. 3.1 цього Договору

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата 100% перераховується у співвідношенні 70 (сімдесят) % Орендодавцю, 30 (тридцять) % до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції.

Згідно із п. 5.4 договору, орендар зобов'язаний щомісячно. не пізніше 25 числа звітувати Орендодавцю про внесення орендної плати з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою банку.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно, а саме частину вбудованого нежитлового приміщення площею 22.1 метрів квадратних на першому поверсі будинку №39а, що розташований на проспекті ОСОБА_3 у м. Дніпропетровську, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.61).

Відповідачу нараховувалась орендна плата, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання послуг (а.с.92-111)

Відповідач орендну плату в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 30 105,97 грн., доказів погашення якої сторонами не надано.

Позивач на адресу відповідача направив вимогу №289 від 20.08.2018 року, яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с.22-31).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі наступного

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до статті 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати орендарем передбачено умовами договору, частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

На час розгляду спору доказів сплати заборгованості у розмірі 30105,97грн. господарському суду не надано, обставин наведених позивачем у позовній заяві не спростовано, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 30 105,97 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається з умов договору, стягнення пені за порушення строків оплати наданих послуг сторони не передбачили.

З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 2200,32 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 26.07.2017 по 23.08.2018 року у розмірі 821,69грн. та індекс інфляції за період з серпня 2017 по червень 2018 року у розмірі 2272,00 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру 3 % річних та інфляційних втрат, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача 30 105,97 грн. основного боргу, 2272,00 грн. інфляційних та 821,69 грн. 3% річних. В решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" (49044, м.Дніпро, просп. Д.Яворницького, б. 39 А, код ЄДРПОУ 01035093) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована бухгалтерія "Ракурс" (49000, м. Дніпро, пров. Барикадний, б. 5, код Є/ДРПОУ 23939044) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 35 399,98 грн. за Договором оренди нерухомого майна 1/2014 від 03.09.2014 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована бухгалтерія "Ракурс" (49000, м. Дніпро, пров. Барикадний, б. 5, код ЄДРПОУ 23939044) на користь Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп" (49044, м.Дніпро, просп. Д.Яворницького, б. 39 А, код ЄДРПОУ 01035093) заборгованість в розмірі 30 105,97 грн., 3% річних в розмірі 821,69 грн., інфляційні в розмірі 2272,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1478,72 гривень.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2200,32 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05.11.2018.

Суддя ОСОБА_4