Рішення

від 29.10.2018 по справі 200/10545/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 р. Справа№200/10545/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Горічевій С.В. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участю:

від відповідача - ОСОБА_2 за дов.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_3

Позивач - ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № НОМЕР_1 від 19 березня 2018 року про застосування штрафних санкцій та пені в сумі 182 836,81 грн. та стягнення коштів, які були стягнуті у вигляді штрафів та пені за оскаржуваним рішенням у сумі 108 761,61 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільнено від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Місцезнаходження позивача та контролюючого органу, на обліку в якому перебуває позивач, розташовані в зоні АТО, посилаючись на що позивач зауважив на протиправності сформованого відповідачем рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску .

У поданій 29.10.2018 до канцелярії суду заяві позивач уточнив позовні вимоги та просив не розглядати вимоги про стягнення коштів, які були стягнуті у вигляді штрафів та пені за оскаржуваним рішенням у сумі 108 761,61 грн. Також просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування незгоди із позовом у відзиві зазначено, що позивачем порушено приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині своєчасної сплати єдиного внеску за період з 21 серпня 2014 року по 24 листопада 2016 року.

Крім цього відповідач зазначив, що підприємством не надавався до фіскального органу сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин, обставина звільнення позивача від обов'язків платника єдиного внеску є недоведеною.

Додатково відповідач вказав, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від його обов'язків є заява, подана в порядку, визначеному п. 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI, яка від позивача також не надходила.

Відповідач у відзиві також зауважив на безпідставності посилань позивача на звільнення його від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 на підставі п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , включеного до цього Закону пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, оскільки цю норму з Закону № 1669-VII виключено.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 22.10.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 29.10.2018.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ОСОБА_1 є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 02226240, місцезнаходженням товариства є: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок 60, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, яке є відповідачем у справі.

25.04.2018 позивачем отримано прийняте відповідачем рішення від 19.03.2018 № НОМЕР_1, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до позивача штрафні санкцій та нараховано пеню у загальному розмірі 182 836,81 грн., з яких: штраф у розмірі 20 763,95 грн. (10 % від суми недоїмки до 1 січня 2015 року), за період з 21.08.2014 по 24.11.2016 нараховано пеню в сумі 162 072,86 грн.

31 серпня 2018 року позивачем отримано сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 8220, яким останньою засвідчено настання обставин непереборної сили у період з 01.07.2014 по 29.08.2016, що зумовили, зокрема, неможливість виконання обов'язків, визначених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закону № 2464-VI).

20.09.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області із заявою від 19.09.2018 № 144/18, в якій просив на підставі п. 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI не нараховувати штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску (ЄСВ). До заяви позивач додав отриманий ним сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_4 СУДУ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з викладеного у статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діяла до 1 січня 2015 року); у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діє після 1 січня 2015 року). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

За змістом пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VI чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Серед обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірної вимоги, будь-яких змін, пов'язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося, через що суд вважає безпідставними посилання відповідача на втрату цією нормою чинності через виключення пунктом 28 Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII, що набрав чинності 01.01.2016, підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено м. Краматорськ, де перебуває позивач та орган ДФС, у якому на обліку перебуває позивач, та м. Маріуполь, де здійснює свої повноваження відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. N 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року у справі N 826/18330/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року N 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі N 826/18330/14 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року у справі N 826/18330/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядження від 5 листопада 2014 року N 1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 року N 1053 втратили чинність у зв'язку із прийняттям Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому також зазначено м. Краматорськ та м. Маріуполь.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, проведення антитерористичної операції триває.

Доводи відповідача про неподання позивачем до податкового органу заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску суд до уваги не приймає, оскільки, як закріплено у абзаці другому пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції (станом на час звернення позивача із такою заявою до відповідача 20.09.2018 та станом на теперішній час антитерористична операція триває, строк подання такої заяви не сплинув).

До цього ж, положення частини третьої пункту 9-4 Закону України № 2464-VI не передбачають наявності заяви від звільнення обов'язків платника єдиного внеску у якості передумови звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, з огляду на що посилання відповідача на ненадання позивачем такої заяви не приймаються судом.

Також суд не приймає посилання відповідача на необхідність надання позивачем сертифікату торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин в якості підстави для звільнення платника єдиного внеску від його обов'язків, оскільки звільнення платників внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, не залежить від наявності такого сертифікату, такі підставі визначені п. 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VІ, де додаткового підтвердження обставин непереборної сили сертифікатом Торгово-промислової палати України не вимагається.

Крім цього, судом встановлено, що сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин при виконанні обов'язків платника єдиного внеску у період з 01.07.2014 по 29.08.2016 позивач має.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 14 квітня 2014 року позивач є таким, що звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання таких обов'язків в період, визначений в спірному рішенні (з 21.08.2014 по 24.11.2016) до нього не застосовуються.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування спірного рішення і наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2742,56 грн. відповідно до платіжного доручення № 32 від 04.10.2018, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ОСОБА_1 (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок 60, код ЄДРПОУ 02226240) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Скасувати рішення від 19.03.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій і пені на суму 182 836,81 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Донецькій області на користь ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 742 (дві тисячі сімсот сорок дві) гривні 56 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 02.11.2018.

Суддя Михайлик А.С.