Рішення

від 21.03.2018 по справі 810/3543/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Київ Справа № 810/3543/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СлаВа" доГоловного управління ДФС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СлаВа" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06.10.2017 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "СлаВа" зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень-жовтень 2016 року на загальну суму 407508,00 грн, на думку позивача, прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, є помилковими, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення проти позову (відзив на позовну заяву), в яких зазначив, що посадові особи Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.11.2017 о 12 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 17.11.2017, було відкладено на підставі вимог пункту 2 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017). Наступне судове засідання призначено на 11.12.2017 о 17 год. 00 хв. (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2017).

Судове засідання, призначене на 11.12.2017, було відкладено за клопотанням представника позивача з метою надання йому часу для подання додаткових доказів по справі. Наступне судове засідання призначено на 11.01.2018 об 11 год. 00 хв. (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017).

У чергове судове засідання, призначене на 11.01.2018, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 146, 147).

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 155).

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2018).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СлаВа" (ідентифікаційний код 31292488, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 5) зареєстроване в якості юридичної особи 29.12.2000, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 148-154).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Васильківське відділення).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у вересні, жовтні та листопаді 2016 року позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року (а.с. 48-56, 64-72, 80-88).

Згідно з даними вказаної вище податкової звітності позивачем задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 95028,00 грн - за серпень 2016 року, 227000,00 грн - за вересень 2016 року та 85480,00 грн - за жовтень 2016 року (рядок 20.2 декларацій).

У вересні 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань законності декларування Товариством з обмеженою відповідальністю "СлаВа" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень-жовтень 2016 року, за результатами якої складено акт від 22.09.2017 № 4053/10-36-12-10/31292488 (далі - акт перевірки).

Під час перевірки контролюючим органом виявлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СлаВа" при заповненні таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та у звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України додатка 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року не відображено відомості про суми від`ємного значення податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, у тому числі відомості про індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, звітний (податковий) період, у якому виникло таке значення, а також суми від`ємного значення та суми фактично сплаченого податку у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальнику товарів/послуг або до Державного бюджету України, що, на думку відповідача, свідчить про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "СлаВа" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за наведені вище звітні періоди на загальну суму 407508,00 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 № НОМЕР_1, яким згідно з приписами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року на суму, відповідно, 95028,00 грн, 227000,00 грн та 85480,00 грн.

Представник позивача зазначив, що податкову звітність з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року складено підприємством у відповідності до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, висновки контролюючого органу про відсутність у підприємства права на отримання бюджетного відшкодування у загальному розмірі 406508,00 грн за серпень-жовтень 2016 року є помилковими, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункт 200.8 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21) (в редакції, чинній на момент подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість), положення якого кореспондують приписам статті 200 Податкового кодексу України, сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації 0110): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що реалізація платником податку права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість залежить виключно від волі такого платника та за умови, що сума бюджетного відшкодування має дорівнювати сплаті податку на додану вартість постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх податкових періодах.

Таким чином, право платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість обмежується лише сумами податку, які фактично сплачені ним у попередніх податкових періодах на користь постачальників товарів/послуг або до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

У свою чергу, пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення контролюючого заходу) передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Це означає, що документальній перевірці на відповідність підлягає сума податку на додану вартість, що заявлена до бюджетного відшкодування, на предмет сплати її до бюджету, а також достовірність проведення та правильність математичного та методологічного обрахунку зобов`язань за господарськими операціями, за результатами оподаткування яких утворилась частина від`ємного значення податку на додану вартість, що приймає участь у розрахунку заявленої суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з даних акта перевірки, посадовими особами відповідача під час контролюючого заходу не встановлено обмежень, визначених пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, за якими позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, під час перевірки даних, заявлених позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2016 року, відповідач дійшов висновку про наявність в них методологічних помилок, що, на думку контролюючого органу, є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період на загальну суму 406508,00 грн.

Так, відповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СлаВа" при заповненні додатку 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень-жовтень 2016 року включено до таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та у звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України відомості виключно про суми від`ємного значення податку на додану вартість (в розрізі контрагентів та податкових періодів виникнення такого значення), що підлягають зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Водночас, до вказаної таблиці додатку до податкових декларацій платником податків не було внесено відомості про суми від`ємного значення податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, у тому числі відомості про індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення (графа 2 таблиці 2), звітний (податковий) період, у якому виникло таке значення (графи 3 і 4 таблиці 2), суми від`ємного значення (графа 5 таблиці 2) та суми фактично сплаченого податку у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальнику товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Податковий орган, спираючись на положення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку № 21, вважає, що допущення Товариством з обмеженою відповідальністю "СлаВа" методологічних помилок при заповненні додатка 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року призводить до відсутності підстав для врахування заявлених підприємством у вказаних податкових деклараціях сум від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування.

Як зазначалось судом вище, у вересні, жовтні та листопаді 2016 року позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року разом з додатком 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та додатком 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) .

Згідно з даними вказаної вище податкової звітності позивачем задекларовано суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 95028,00 грн - за серпень 2016 року, 227000,00 грн - за вересень 2016 року та 85480,00 грн - за жовтень 2016 року (рядок 20.2 податкових декларацій та графа 3 таблиці 1 додатку 3 податкових декларацій).

З наданих позивачем ОСОБА_1 з системи електронного адміністрування податку на додану вартість № 19306189, № 19306572 та № 17306945 вбачається, що сума від'ємного значення, відповідно, станом на 19.09.2016, 19.10.2016 та 17.11.2016, на яку збільшується показник УНакл позивача, складає 1375803,00 грн. (а.с. 58, 74, 90).

У свою чергу згідно з даними Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2016 року загальна сума податку на додану вартість за виданими податковими накладними становить 51168,41 грн, а за отриманими - 146197,12 грн. Таким чином, сума від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2016 року становить 95028,71 грн (146197,12 грн - 51168,41 грн) (а.с. 59-60, 61-63).

Відповідно до даних Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2016 року загальна сума податку на додану вартість за виданими податковими накладними становить 106836,16 грн, а за отриманими - 366965,13 грн. Таким чином, сума від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2016 року становить 260128,97 грн (366965,13 грн - 106836,16 грн) (а.с. 75-76, зворотній бік 76-79).

Згідно з даними Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2016 року загальна сума податку на додану вартість за виданими податковими накладними становить 201904,49 грн, а за отриманими - 287384,01 грн. Таким чином, сума від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2016 року становить 85479,52 грн (287384,01 грн - 201904,49 грн). (а.с. 91-92, зворотній бік 91-зворотній бік 94).

Фактична сплата Товариством з обмеженою відповідальністю "СлаВа" податку на додану вартість постачальникам товарів/послуг за серпень 2016 року у розмірі 95028,00 грн, вересень 2016 року у розмірі 227000,00 грн та жовтень 2016 року у розмірі 85480,00 грн підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача за період з 28.07.2016 по 31.08.2016, 01.09.2016 по 30.09.2016 та 03.10.2016 по 31.10.2016 (а.с. 106 - зворотній бік а.с. 110, а.с. 101 - зворотній бік а.с. 105, а.с. 95 - зворотній бік а.с. 100).

Вказані обставини підтверджуються також даними акта перевірки та не спростовуються представником відповідача у наданих ним запереченнях проти позову (відзиві на позовну заяву).

Таким чином, позивачем правомірно задекларовано у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 95028,00 грн - за серпень 2016 року, 227000,00 грн - за вересень 2016 року та 85480,00 грн - за жовтень 2016 року.

При цьому, як вбачається з графи 6 таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та у звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України додатка 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року, відомості про вказані вище суми від`ємного значення податку на додану вартість, що фактично сплачені у попередніх та у звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та за заявою платника податків підлягають бюджетному відшкодуванню, позивачем не відображено.

Так, до вказаної графи позивачем внесено суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (значення графи 21 податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року).

Крім того, відомості про індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення (графа 2), звітний (податковий) період, у якому виникло таке значення (графи 3 і 4) та суми від`ємного значення (графа 5), позивачем до таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та у звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України додатку 3 податкових декларацій з податку на додану вартість також не внесено.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що методологічні помилки, яких припустився позивач при заповненні податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року, не повинні призводити до позбавлення платника податку права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки під час проведення контролюючого заходу органом доходів і зборів не встановлено та в ході розгляду даної справи не доведено, що вказані помилки вплинули на розмір заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за вказані вище періоди.

Суд також наголошує, що виявлені відповідачем методологічні помилки не заважали територіальному органу доходів і зборів під час проведення контролюючого заходу (який при цьому не є камеральною перевіркою) з використанням первинних фінансово-господарських документів позивача здійснити перевірку усіх показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "СлаВа", які впливають на розрахунок сум від'ємного значення, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Суд також констатує, що лист Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 № 24830/7/99-99-15-03-02-17, який відповідач використав для обґрунтування своєї позиції щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за наведені вище звітні періоди, не є нормативно-правовим актом, носить лише інформаційно-роз'яснювальний характер, а відтак не може встановлювати, змінювати чи скасовувати норми права.

Враховуючи викладене, суд вважає твердження контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування та, як наслідок, про завищення позивачем розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року на суму, відповідно, 95028,00 грн, 227000,00 грн та 85480,00 грн, безпідставними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06.10.2017 № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 6112,62 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06.10.2017 № НОМЕР_1 визнати протиправним та скасувати.

3.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СлаВа" (ідентифікаційний код 31292488, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Гоголя, буд. 5) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 6112 (шість тисяч сто дванадцять) грн 62 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.