Рішення

від 01.11.2018 по справі 2340/3387/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року справа № 2340/3387/18 01.11.2018

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

23 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 (19601, м. Черкаси, Оршанець, вул. Козацька, 32, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770) в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,0308 га по вул. Замковий узвіз, 18 в м. Черкасах, кадастровий номер 7110136700:03:022:0034 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вказану в листі №59125-арх від 02.08.2018;

2) зобов'язати Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,0308 га по вул. Замковий узвіз, 18 в м. Черкасах, кадастровий номер 7110136700:03:022:0034 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позов мотивовано тим, що оскаржуваною відмовою відповідач безпідставно відмовив у видачі будівельного паспорта з тих мотивів, що належна позивачу земельна ділянка належить до рекреаційної зони озеленення територій загального користування. Позивач наголошував, що цільовим призначенням належної йому на праві власності земельної ділянки є будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Тому, оскаржуване відмова прийнята всупереч вимогам чинного законодавства України та порушує його права, як власника земельної ділянки.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що належна позивачу земельна ділянка відповідно до плану зонування м. Черкаси та генерального плану належить до рекреаційної зони озеленення територій загального користування, у зв'язку з чим, забудова земельної ділянки порушує вимоги чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для видачі позивачу будівельного паспорта.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Суд встановив, що на підставі договорів купівлі продажу від 18.05.2018 позивач придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0308 га (кадастровий номер 7110136700:03:022:0034), розташовану за адресою: м. Черкаси, вул. Замковий Узвіз, 18, - а також 3/10 житлового будинку з прибудовами та надвірними спорудами, що знаходяться на вказаній земельній ділянці.

30.07.2018 позивач звернувся до центру надання адміністративних послуг із заявою про надання будівельного паспорта реконструкції з добудовою та надбудовою житлового будинку на належній їй земельній ділянці.

Проте, листом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 02.08.2018 №59125-арх відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорта, з огляду на те, що земельна ділянка потрапляє до рекреаційної зони озеленення територій загального користування.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - ЗУ №3038-VI) визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною першою та дев'ятою статті 17 ЗУ №3038-VI встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Згідно з частинами 1, 2, 8 ст. 18 ЗУ №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Частинами першою та четвертою статті 27 ЗУ №3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

За приписами п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Пунктом 2.3 Порядку №103 встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до частини четвертої статті 373 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як встановлено з матеріалів справи позивач має намір здійснити реконструкцію з добудовою та надбудовою частини житлового будинку на належній їй на праві власності земельній ділянці, про що подав відповідну заяву на отримання будівельного паспорта.

В силу частин першої-третьої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до статей 24, 25 ЗУ №3038-VI також встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що:

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій;

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації;

- встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з частиною другою статті 17 ЗУ №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

Судом встановлено, що згідно з даними Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.09.2010 серії ЯИ №996468 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2018 №124491511 цільовим призначенням земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Черкаси, вул. Замковий Узвіз, 18, - є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що під час відмови у видачі будівельного паспорта на реконструкцію житлового будинку на належній позивачу земельній ділянці, неправомірно не враховано положень ст.ст. 24, 25 ЗУ №3038-VI чим порушено конституційне право позивача, як власника земельної ділянки, реалізувати право на забудову відповідно до її цільового призначення.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у постанові від 16.08.2017 К/800/35694/16.

Тому, з метою відновлення порушеного права позивача та керуючись повноваженнями, наданими ст.245 КАС України, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,0308 га по вул. Замковий узвіз, 18 в м. Черкасах, кадастровий номер 7110136700:03:022:0034 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оформлену листом №59125-арх від 02.08.2018.

Зобов'язати Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 (19601, м. Черкаси, Оршанець, вул. Козацька, 32, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,0308 га по вул. Замковий узвіз, 18 в м. Черкасах, кадастровий номер 7110136700:03:022:0034 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770) на користь ОСОБА_1 (19601, м. Черкаси, Оршанець, вул. Козацька, 32, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір за подання позову в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Тимошенко