Рішення

від 25.10.2018 по справі 907/283/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

25.10.2018 м. Ужгород Справа № 907/283/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Кут Л.В.

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ", смт. Воловець Закарпатської області б/н від 25.09.2018 про відшкодування судових витрат

по справі № 907/283/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті", м. Київ до ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ", смт. Воловець Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород та до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксани Іванівни, м. Ужгород про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення" №101-сг від 18.01.2018; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №20/57-18-ДО від 31.01.2018 кадастровий номер 2124080300:11:001:0020, посвідченого 05.02.2018 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксани Іванівни, номер запису про право 24724337; визнання недійсним договору про приєднання до електричних мереж, укладеного між ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" та Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок, що є додатком до цього договору; зобов'язання приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксану Іванівну скасувати державну реєстрацію права оренди землі зареєстрованого 05.02.2018 за реєстраційним номером 24724337

За участю представників:

від позивача - не з'явився;

від заявника (відповідача 1)- Калинюк Ю.Ю. довіреність № б/н від 16.05.18;

від відповідача 2,3 - не з'явились

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018 у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення №101-сг від 18.01.2018; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №20/57-18-ДО від 31.01.2018 кадастровий номер 2124080300:11:001:0020, посвідченого 05.02.2018 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксани Іванівни, номер запису про право 24724337; визнання недійсним договору про приєднання до електричних мереж, укладеного між ТОВ АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ та Державним підприємством Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО та Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок, що є додатком до цього договору відмовлено.

Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксану Іванівну скасувати державну реєстрацію права оренди землі зареєстрованого 05.02.2018 за реєстраційним номером 24724337 закрито.

При цьому, судом встановлено, що у рішенні від 18.09.2018 вирішено питання про розподіл судових витрат лише в частині судового збору за розгляд позовної заяви.

25.09.2018 від відповідача надійшло клопотання про прийняття додаткового рішення, яким розподілити витрати на професійну правничу допомогу, а саме, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Таурус Проперті , м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ суму 87.148,43 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 05.10.2018 заяву товариства з обмеженою відповідальністю АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ , смт. Воловець Закарпатської області б/н від 25.09.2018 про відшкодування судових витрат по справі № 907/283/18 призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.10.2018.

Ухвалою Господарського суд Закарпатської області від 11.01.2018 відкладено розгляд заяви на 18.10.2018 в режимі відеоконференції з підстав, наведених у ній.

У судовому засіданні 18.10.2018 судом за згодою сторін оголошено перерву в судовому засіданні до 25.10.2018.

Представник заявника (відповідача 1) просить заявлені задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та запереченні на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Заява, за доводами відповідача 1 мотивована тим, що у зв'язку з розглядом справи господарським судом, ТОВ Атлас Воловець Енерджи були понесені витрати на правову допомогу на загальну суму 87148,43 грн., які складаються з:

1) витрати на правову допомогу 25 000 грн.;

2) витрати на підготовку експертного висновку в сумі 50 000 грн.;

3) витрати, пов'язані з явкою в судове засідання в сумі 12148,43 грн.

При цьому, заявник вказує, що сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, оскільки сума 150 000 грн., заявлена в попередньому розрахунку, включає в себе витрати на правову допомогу в судах апеляційної та касаційної інстанції (у випадку оскарження судового рішення у справі будь-ким із сторін). Крім того, визначаючи суму 150 000 грн. сторони виходили з того, що участь в судових засіданнях буде приймати особисто адвокат, вартість послуг якого вище ніж вартість послуг помічника адвоката Сегала Є.А., який в дійсності приймав участь в судових засіданнях при розгляді справи.

Представником позивача подано суду клопотання про зменшення суми судових витрат, що підлягають розподілу та письмові заперечення по суті поданої відповідачем 1 заяви.

Так, позивач вказує, що в Додатку № 1 до Акту про надання правової допомоги від 19.09.2018 в Розрахунку вартості наданої правової допомоги було явно завищено вартість участі помічника адвоката в суді першій інстанції - 1800 грн. за участь в одному судовому засіданні, тому сума в розмірі 9000 грн. (5 засідань вартістю по 1800 грн. за кожне) не є співрозмірною зі складністю судової справи під час розгляду в суді першої інстанції, а зважаючи на те, що участь у справі приймав не адвокат, а його помічник та зважаючи на те, що кожне із судових засідань тривало різний проміжок часу, а деякі взагалі переносились. Розрахунок вартості наданої правової допомоги не містить деталізації опису судових засідань, в яких приймав участь саме Сегал Є.А. із зазначенням дати судового засідання та тривалості судового засідання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу в України вартість послуг помічника адвоката визначається відповідно до умов договору, проте у договорі про надання правової допомоги наданого відповідачем 1 взагалі не зазначено вартості послуг ані адвоката, ані помічника. Крім того, договір про надання правової допомоги від 19.04.2018 є загальним та передбачає надання клієнту юридичних послуг по господарській діяльності підприємства (розділ 2 договору). Тобто предметом договору про надання правової допомоги від 19.04.2018 є юридичний супровід господарської діяльності ТОВ АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ , а не представництво інтересів під час судового розгляду саме справи № 907/283/18.

Крім того зазначає, що ані Господарським процесуальним кодексом України, ані договором про надання правової допомоги від 19.04.2018 року не передбачено відшкодування витрат, здійснених на купівлю перевізних документів, не відображено в акті до договору про надання правової допомоги, тому підстави для відшкодування доданих якості додатків до клопотання про розподіл судових витрат перевізних документів, відсутні.

Окремо вказує, що стаття витрат в Розрахунку вартості наданої правової допомоги щодо підготовки процесуальних документів із зазначенням кількості в 12 годин витраченого часу не було розшифровано, тому оцінити яку кількість часу було витрачено на складення кожного документу окремо, неможливо, а тому ця сума не може бути зарахована до переліку витрат, що мають бути відшкодовані.

Також позивач стверджує, що загальне зазначення окремих витрат на аналіз судової практики в розмірі 1600 грн. не підлягає відшкодуванню з огляду завищеної грошової суми (400 грн. за годину аналізу судової практики), а також через недоведеність та відсутність конкретизації саме з якими документами та рішеннями ознайомлювався представник відповідача 1 протягом зазначених в Акті чотирьох годин.

Крім того, вважає витрати на вивчення та правовий аналіз матеріалів справи та законодавства, формування правової позиції адвокатом Покровським Д.О., відшкодуванню не підлягають, з огляду на те, що даний адвокат участі в судових засіданнях не приймав, процесуальні документи за його підписом до суду не надавалися, довіреності від ТОВ АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ на адвоката Покровського Д.О. не існує, з матеріалами справи № 907/283/18 даний адвокат ніколи не був ознайомлений, тому витрати щодо вивчення та аналізу матеріалів справи в розмірі 3600 грн. вважає такими, що не відповідають дійсності.

Витрати на попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин (в тому числі попереднє вивчення документів, зустріч з представниками клієнта), що була надана адвокатом Покровським Д.О. в розмірі 2400 грн. жодного відношення до розгляду справи № 907/283/18 не мають, є незрозумілим з якого саме приводу надавалися консультації, адже даний адвокат участі під час розгляду справи не приймав. Крім того, в своїх письмових поясненнях стосовно того, чому сума судових витрат, заявлених до відшкодування, є меншою ніж заявлена раніше в розмірі 150 000 грн., представник ТОВ АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ виходив з того, що в дійсності приймав участь в судовому засіданні при розгляді справи помічник адвоката Сегал Є.А., вартість послуг якого є значно нижчою вартості послуг адвоката. Отже, надані відповідачем пояснення до клопотання про розподіл судових витрат підтверджують, що особисто адвокати об'єднання Покровський, Левківський та партнери не приймали участі в наданні правової допомоги ТОВ АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ у рамках судової справи № 907/283/18.

Окрім того, звертає увагу суду на те, що надане в якості доказу про понесені витрати на правничу допомогу платіжне доручення № 261 від 14.05.2018 року на суму 25 000 грн. з призначенням платежу - оплата юридичних послуг згідно з рахунку 1 від 08.05.2018 року та договору б/н від 19.04.2018 року не підлягає відшкодуванню, адже відповідач та його представник на момент здійснення оплат за договором про надання правової допомоги не міг знати скільки годин та яку кількість процесуальних документів доведеться скласти представнику, тому Акт не відповідає дійсності, його зміст є надуманим та підігнаним під загальну, наперед визначену суму в розмірі 25 000 грн, що дає підстави сумніватися у дійсності понесених витрат зазначених в Акті. Крім того, зважаючи на те, що між відповідачем 1 та адвокатським об'єднанням укладено договір на комплексне обслуговування господарської діяльності клієнта є незрозумілим та недоведеним за які саме послуги, та в рамках якого судового процесу ТОВ АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ було сплачено на користь адвокатського об'єднання Покровський, Левківський та партнери за платіжним дорученням № 261 від 14.05.2018 року суму у розмірі 25 000грн.

Відповідно до п. 4.7 Договору про надання правової допомоги від 19.04.2018 року сума, вказана в п. 4.1 та п. 4.2 Договору є гонораром адвокатського об'єднання. Відповідно до ст. ЗО Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто гонорар не може бути попередньою оплатою. А сума в 25 000 грн., оплата якої було здійснено за платіжним дорученням 14.05.2018 року № 261 є саме попередньою оплатою, а не гонораром, тому жодного відношення до відшкодування витрат на здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги не має. Адже про повний об'єм наданих послуг сторона (відповідач 1 та/або його представник) могла дізнатися лише після закінчення розгляду справи по суті, тобто 18.09.2018 року (дата ухвалення судом рішення).

Також вказує, що клопотання про розподіл судових витрат подане відповідачем 1 з порушенням строку встановленого ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому вважає, що зазначене клопотання та додані до нього документи не можуть бути прийняті судом як підтвердження доказів понесених Відповідачем 1 витрат та відповідно обов'язок по їх компенсації не може бути покладено на позивача.

Стверджує, що відповідачем 1 було подано до суду клопотання про розподіл судових витрат разом із доказами лише на сьомий день після ухвалення рішення, а саме - 25.09.2018, при цьому, під час останнього судового засідання, до закінчення судових дебатів у справі представником не наголошувалося про подання до суду остаточного розрахунку суми судових витрат, а тому дане клопотання у відповідності до норм ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України має бути залишено без розгляду.

В заперечення вказаних обставин, відповідач 1 стверджує, що у матеріалах справи наявне підтвердження направлення клопотання про розподіл судових витрат суду та сторонам по справі саме - 21.09.2018 року, тобто в межах строку, передбаченого чинним процесуальним законодавством для звернення з відповідним клопотанням, оскільки датою подання клопотання є дата його відправлення поштою, а не дата отримання судом.

Вивчивши вказану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд врахував наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як встановлено судом, що при подані заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмір 25000,00грн. відповідачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідач звернувся до суду з письмовою заявою до якої додано розрахунок сум витрат за правову допомогу, копії актів надання послуг та рахунки.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору про надання правової допомоги від 19 квітня 2018 р., адвокатське об'єднання, представляє у встановленому порядку інтереси КЛІЄНТА в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах з питань, пов'язаних з діяльністю Клієнта.

Відповідно до п. 4.1. Договору за надання правової допомоги КЛІЄНТ здійснює попередню оплату в розмірі, що визначається АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ в рахунку.

Відповідно до п. 4.2. Договору остаточна вартість правової допомоги, що надається АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ визначається АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ з урахуванням п. 4.4. даного договору та погоджується СТОРОНАМИ в Акті про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4.4. Договору про надання правової допомоги від 19 квітня 2018 р., при розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п.4.2. даного договору, враховується час, витрачений АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ. її партнерами та співробітниками. Співробітники АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ надають юридичну допомогу, передбачену умовами даного Договору, КЛІЄНТУ в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється, час: з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України. У разі надання співробітниками АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ юридичної допомоги, на вимогу КЛІЄНТА, в неробочий час, АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ має право на оплату такої юридичної допомоги на підставі окремого рахунку, узгодженого Сторонами Договору, за тарифами, вказаними в прайс - листі АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ.

Відповідно до п. 4.5. Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається КЛІЄНТУ АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ факсимільним зв'язком або поштою. На письмову вимогу КЛІЄНТА, АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

Відповідно до п. 4.8. Договору в акті, зазначеному в п. 4.5. Договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.

Таким чином, керуючись ст.6, 627 ЦК України, ст.27 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність сторони Договору про надання правової допомоги погодили, що вартість правової допомоги оплачується клієнтом шляхом здійснення попередньої оплати, а остаточна сума погоджується в акті про надання правової допомоги.

Такий порядок оплати не суперечить жодній нормі законодавства.

Та обставина, що сума попередньої оплати 25 000 грн. в кінцевому результаті була погоджена сторонами як остаточна вартість наданої правової допомоги також не суперечить самому Договору, чинному законодавству та відповідає фактичному обсягу наданих послуг.

На підтвердження понесених витрат у сумі 25000грн. представник відповідача надав копії: договору про надання правової допомоги від 19.04.2018 року; акту № 1 про надання правової допомоги від 19.09.2018 року; Додатку № 1 до Акту № 1 про надання правової допомоги від 19.09.2018 року; платіжного доручення про оплату вартості правової допомоги; свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката. Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 907/283/18.

Щодо клопотання позивача, яке має назву Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, які підлягають розподілу між сторонами , суд зазначає, що у вказаному клопотанні позивач не вказує про необхідність зменшення судових витрат, а просить суд покласти судові витрати по справі на відповідача.

Разом з тим, з огляду на зауваження позивача стосовно поданої відповідачем 1 заяви про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін а також доведеності понесених витрат.

Враховуючи вище викладене, та те, що відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (детального опису виконаних робіт, платіжних доручень, квитанцій, тощо), вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Воловець Енерджи про стягнення з позивача 25000 грн. витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню.

Разом з тим, що стосується нарахування відповідачем 1 витрат, пов'язаних з явкою до суду у сумі 12148,43грн., суд вважає за необхідне зазначити, що представник відповідача 1 не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку при здійсненні захисту інтересів відповідача 1 в суді. Також судом не встановлювалась явка представника сторони у засідання суду обов'язковою.

За змістом ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ст. 128 ГПК України).

Статтею 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідач, заявляючи вимоги про стягнення витрат на проведення експертизи, надав договір про оплату проведення судової експертизи № 186/06/18 від 11.06.2018 року, Акт здачі-приймання висновку № 11684-/18-41 від 14.06.2018 року та платіжне доручення № 298 від 12.06.2018 року на суму 50 000 грн.

При цьому, проведення даної експертизи було ініційовано відповідачем з метою виконання вимог ст.ст.74, 98, 101 ГПК України та доведення обставин, на які ТОВ Атлас Воловець Енерджи посилається у своєму відзиві, а саме: підтвердження того, що проект землеустрою складено у відповідності до всіх норм законодавства.

При поданні клопотання про розподіл судових витрат, а також у додатках до даного клопотання ТОВ Атлас Воловець Енерджи надало всі необхідні документи, які підтверджують реальність укладення договору на проведення експертизи, отримання експертного висновку та проведення належної оплати.

Посилання представника ТОВ Таурус Проперті , щодо оплати за проведення експертизи на неналежний рахунок є необґрунтованим та не підтверджується жодними доказами.

Відповідно до п 1.1. договору № 186/06-18 про оплату проведення судової експертизи від 11.06.2018 року, платник - ТОВ Атлас Воловець Енерджи зобов'язується оплатити, а виконавець - КНДІСЕ МЮУ, прийняти оплату за проведення судової експертизи згідно заяви представника ТОВ Атлас Воловець Енерджи Сегал Є.А., у господарській справі №907/283/18.

Відповідно до п 3.2. договору № 186/06-18 про оплату проведення судової експертизи від 11.06.2018 року, ціна послуг, що є предметом договору становить 50 000,00 грн.

Відповідно до п 3.3. договору № 186/06-18 про оплату проведення судової експертизи від 11.06.2018 року, розрахунки за договором виконуються на підставі наданого виконавцем - КНДІСЕ МЮУ рахунку, шляхом перерахування платником - ТОВ Атлас Воловець Енерджи на розрахунковий рахунок коштів.

Тобто, після отримання саме рахунку від КНДІСЕ МЮУ, ТОВ Атлас Воловець Енерджи здійснило необхідну оплату саме на рахунок, який було вказано.

Щодо тверджень позивача про подання відповідачем 1 заяви про відшкодування витрат на правову допомогу з пропуском строку, передбаченого ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, такі не можуть бути взяті судом до уваги. Дані твердження представника ТОВ Таурус Проперті є хибними та спростовуються матеріалами справи, у яких наявне підтвердження направлення клопотання про розподіл судових витрат суду та сторонам по справі саме - 21.09.2018 року, тобто в межах строку, передбаченого чинним процесуальним законодавством для звернення з відповідним клопотання.

Згідно з ч.І ст.116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.7 ст.116 ГПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Отже, датою подання клопотання є дата його відправлення поштою, а не дата отримання судом.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм та наведеної обставини, строк для подання клопотання про розподіл судових витрат почав свій перебіг з дня наступного за днем, коли було оформлено та підписано вступну та резолютивну частину рішення господарського суду першої інстанції, - 19.09.2018 року, а, відповідно, останнім днем строку для подання клопотання було 24.09.2018 року.

З огляду на вищенаведене, заява товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ", смт. Воловець Закарпатської області б/н від 25.09.2018 про відшкодування судових витрат підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, ідент.код 38970070) на користь ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" (89100, смт. Воловець Закарпатської області, вул. Пушкіна, 7, ідент.код 41074414) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 05.11.2018.

Суддя О.Ф. Ремецькі