Рішення

від 30.10.2018 по справі 909/726/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/726/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суддя Неверовська Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Транскомавто",

вул. Є. Коновальця, 207, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання"

вул. ОСОБА_1Блавацького, 8-А, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги від 22.06.2018 у розмірі 753 876,63 грн.

Представники сторін не з'явилися

Встановив: Приватне підприємство "Транскомавто" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання" про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги від 22.06.2018 у розмірі 753 876,63 грн., в тому числі: 622806,92 грн. основної заборгованості, 6508,33 грн. пені та 124561,38 грн. штрафу.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поворотної фінансової допомоги (позики) від 22.06.2018 в частині повернення отриманих позичальником коштів. З огляду на прострочку виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню в сумі 6508,33 грн. та 124561,38 грн. штрафу.

29.10.2018, через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача ( вх. № 16733/18) в якому зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує повністю.

Позиція відповідача.

Представник відповідача в судові засідання не жодного разу не з"явився; через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі (вих.№ 26/10-18 від 26.10.2018; вх. № 16705/18 від 29.10.18) в якому повідомив суд, що ЗАТ "ПРП" не має можливості вчасно повернути кошти за відсутності останніх.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.08.2018 суд встановив відповідачу строк до 17.09.2018 для надання суду відзиву на позов і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 31.08.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№13109 від 04.09.2018.

Станом на 30.10.2018 відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень проти позову не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії вчинені судом.

27.08.18, прийнято позовну заяву (вх.№12157/18) до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2018 (ухвала від 27.08.2018).

20.09.2018 підготовче засідання відкладено на 02.10.2018.

02.10.2018 підготовче провадження у справі закрито. Розгляд справи по суті призначено на 30.08.18 (ухвала від 27.08.2018).

Обставини встановлені судом.

22.06.2018 між Приватним підприємством "Транскомавто" (позикодавець) та Закритим акціонерним товариством "Підприємство робітничого постачання" було укладено договір поворотної фінансової допомоги (позики) № 220618/03 (а.с. 11-12).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, сторонами погоджено всі умови договорів та досягнуто згоди щодо виконання умов останніх.

Строк дії договору встановлений в розділі 6 Договору.

Згідно п. 6.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту перерахування суми позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання.

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що Позикодавець (позивач) надає Позичальнику (відповідачу) поворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути позику у визначений договором строк.

У відповідності до умов Договору, позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 622806,92 грн.

Виконання позивачем договірних зобов'язань щодо перерахування коштів відповідачу підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями платіжних доручень, а саме:

платіжне доручення № 241 від 26 червні 2018 р. на суму 145000,00 грн. (а.с. 13);

платіжне доручення № 242 від 27 червні 2018 р. на суму 147000,00 грн. (а.с. 14);

платіжне доручення № 243 від 02 липня 2018 р. на суму 148000,00 грн. (а.с. 15);

платіжне доручення № 244 від 03 липня 2018 р. на суму 142000,00 грн. (а.с. 16);

платіжне доручення № 245 від 04 липня 2018 р. на суму 40806,92 грн. (а.с. 16).

З огляду на вищевикладене, судом встановлений факт отримання поворотної фінансової допомоги, в розмірі 622806,92 грн., згідно договору № 220618/03 від 22.06.2018.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що строк позики становить 1 (один) календарний місяць з моменту надходження суми позики на банківський рахунок позичальника.

В порушення умов договору, відповідач не повернув отримані кошти у визначений договором строк, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 622806,92 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію щодо повернення позики вих. № 070818/01 від 07.08.2018(а.с. 18-19); доказ направлення претензії відповідачу наявний в матеріалах справи (а.с. 20-21). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Відповідальність сторін встановлена в розділі 7 Договору.

Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків повернення позики позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення від суми боргу.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що у випадку порушення строків повернення позики понад десять днів позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 20% від суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду справи по суті відповідач не повернув отримані від позивача кошти, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 622806,92 грн., отже відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання щодо повернення позики.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Порядок укладення, зміни, розірвання та виконання договору позики регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі ГК - України).

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 622806,92 грн., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 622806,92 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно приписів ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктами 7.2., 7.3. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків повернення позики позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення від суми боргу; у випадку порушення строків повернення позики понад десять днів позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 20% від суми боргу.

Судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування відповідачу пені та штрафу; наявні в позовній заяві розрахунки є правильними.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги (позики) № 220618/03 від 22.06.2018 підтверджується матеріалами справи, вимога позивача щодо стягнення пені за період з 05.08.2018 по 15.08.2018 в сумі 6508,33 грн. та штрафу в розмірі 124561,38 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 13, 14, 74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Транскомавто" до Закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання" про стягнення з відповідача, заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги від 22.06.2018 у розмірі 753 876,63 грн. задоволити.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання", вул. ОСОБА_1 Блавацького 8-А, м. Івано-Франківськ, 76014 (код ЄДРПОУ 13659019) на користь Приватного підприємства "Транскомавто", вул. Є. Коновальця 207, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 36732883) - 622806,92(шістсот двадцять дві тисячі вісімсот шість гривень дев'яносто дві копійки) основного боргу, 6508,33 (шість тисяч п'ятсот вісім гривень тридцять три копійки) пені, 124561,38 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят одну гривню тридцять вісім копійок) штрафу та судовий збір в сумі 11308,15 (одинадцять тисяч триста вісім гривень п'ятнадцять копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.11.2018

Суддя Неверовська Л.М.