ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.11.2018 Справа № 920/768/18
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Український папір
до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Бєзера
про стягнення 39617 грн. 34 коп.,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 34500 грн. боргу, 4709 грн. 01 коп. пені, 408 грн. 33 коп. 3 % річних за договором поставки від 20.05.2014 № С-073/05.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем відповідачу був поставлений товар, однак відповідач за товар з позивачем у повному обсязі не розрахувався, чим порушив умови вищезазначеного договору.
Ухвалою від 01.10.2018 було відкрито провадження у справі та призначино розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.
09.10.2018 до суду повернулася копія ухвали суду від 01.10.2018, надіслана на адресу відповідача, із позначкою "Укрпошти" "причини невручення - за закінченням встановленого строку зберігання".
Адреса відповідача, яка зазначена позивачем, була перевірена судом та підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме витягом № НОМЕР_1.
Ухвала направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.
Будь-яких заяв та клопотань учасниками справи суду не надавалось, інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом з матеріалів справи було встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
20.05.2014 між сторонами було укладено договір № С-073/05 про поставку (надалі - Договір). Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією зазначеного Договору (а.с. 18-21).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього у строки та на умовах, які встановлені у Договорі.
Асортимент, кількість та ціна товару зазначена у рахунку-фактурі № СМ-00000483 від 25.04.2018 (а.с. 28).
Позивач обов'язок по Договору виконав - поставив відповідачу товар на суму 56910 грн. 00 коп. Вищезазначений факт підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № СМ-00000483 від 25.04.2018 (а.с. 25). Крім того, поставка товару підтверджується позивачем товарно-транспортною накладною № РСМ-00000403 від 25.04.2018 (а.с. 26).
Згідно з п. 4.2 Договору оплата товару здійснюється у розмірі 100% протягом 5 календарних днів з моменту поставки.
Позивач зазначає, що відповідач з ним розрахувався частково на суму 22410 грн. Вищезазначений факт позивач підтверджує відповідними платіжними дорученнями (а.с. 31-37).
Оскільки позивач кошти за товар не сплатив в повному обсязі, чим порушив умови Договору (підстава позову), то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій (предмет позову).
Позивачем надано розрахунок заборгованості та штрафних санкцій (а.с. 14-16).
Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 34500 грн. 00 коп. боргу.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача поставити товар, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов'язок з поставки товару виконаний, а відповідачем товар був прийнятий. Відповідачем зустрічне зобов'язання по оплаті товару не виконано, а саме у строки, які встановлені Договором, не сплачено 34500 грн. 00 коп., чим порушено п. 4.2 Договору.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 34500 грн. 00 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4709 грн. 01 коп. пені за загальний період з 01.05.2018 по 21.09.2018.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.
Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
Оскільки пеня передбачена сторонами у Договорі і розрахована позивачем вірно, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4709 грн. 01 коп. за загальний період з 01.05.2018 по 21.09.2018 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 408 грн. 33 коп. 3% річних за загальний період з 01.05.2018 по 21.09.2018.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 408 грн. 33 коп. 3% річних за загальний період з 01.05.2018 по 21.09.2018 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 1762 грн. судового збору. Вищезазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 412 від 19.09.2018 (а.с.12).
Враховуючи вищезазначене, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов ТОВ Український папір до ТОВ Бєзера про стягнення 39617 грн. 34 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бєзера (вул. Курська, 105, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 38523086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український папір (вул. Куренівська, 2-Б, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 25394112) 34500 грн. боргу, 408 грн. 33 коп. 3% річних, 4709 грн. 01 коп. пені, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Відповідно до п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 05.11.2018.
Суддя О.Ю. Резніченко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2018 |
Оприлюднено | 05.11.2018 |
Номер документу | 77593242 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Резніченко Олена Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні