Рішення

від 23.10.2018 по справі 925/693/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Черкаси справа № 925/693/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Городищенської міської ради Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - континент про стягнення 58685 грн. 97 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Городищенська міська рада, звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - континент (далі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 30161 грн. 40 коп. заборгованості по орендній платі, 2284 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 25335 грн. 50 коп. пені, 904 грн. 84 коп. трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язань із сплати орендної плати з 11.02.2017 по 09.05.2018 року та відшкодувати судові витрати.

Позов вмотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди землі від 21.08.2009 року із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться в межах населеного пункту Городищенської міської ради за адресою: м. Городище, вул. Кожедуба, 41, загальною площею 1,7773 га, в тому числі під будівлями і спорудами 0,4497 га., за період з 10.02.2017 по 09.05.2018 року своєчасно та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 30161 грн. 40 коп., на яку позивачем також нараховано 2284 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 25335 грн. 50 коп. пені, 904 грн. 84 коп. трьох процентів річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області (суддя Потапенко В.В.) від 09.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/693/18, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10.08.2018 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.08.2018 року № 92 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/693/18 на підставі п.2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із звільненням судді Потапенко В.В. у відставку

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.08.2018 року справу № 925/693/18 передано на розгляд судді Господарського суду Черкаської області Грачову В.М.

Ухвалою суду від 07.08.2018 року справа № 925/693/18 прийнята до свого провадження суддею Грачовим В.М., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання

Ухвалою суду від 27.09.2018 року підготовче провадження у справі № 925/693/18 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті

Ухвали господарського суду про призначення справи до судового розгляду, прийняття справи до свого провадження суддею та закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов, з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав, просив суд задовольнити його повністю.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

21.08.2009 року позивач - Городищенська міська рада, як орендодавець, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Агро-континент , як орендар, уклали договір оренди землі (далі - Договір, а.с. 15-17), за умовами п.п. 1.1. якого, орендодавець згідно рішення сесії міської ради від 21.08.2009 року № 32-12/V надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що відноситься до забудованих земель в межах населеного пункту Городищенської міської ради, яка знаходиться в м. Городище по вул. Кожедуба, 41.

Відповідно до п.п. 2-3. Договору, в оренду передана земельна ділянка загальною площею - 1,7773 га, в тому числі під будівлями і спорудами 0,4497 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 14.07.2007 року та договору купівлі продажу від 07.08.2007року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 603227 грн. 82 коп. (п. 5 Договору).

Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору).

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 24129 грн. 11 коп., що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, 2010 грн. 76 коп. щомісячно.

У пункті 10 Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміну умов договору чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі 1/12 частини річної плати на відповідний рахунок не пізніше 10 числа за звітним місяцем (п. 11 Договору).

У п. 14 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня в розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками, зареєстрований 29.01.2010 року у Державному реєстрі земель за № 041076000002.

ОСОБА_2 довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 138344271 від 19.09.2018 року вбачається, що у приватній власності відповідача знаходиться нерухоме майно за адресою: Черкаська обл., Городищенський район, м. Городище, вул. Кожедуба, буд. 41 (а. с. 55).

Згідно з Витягу № НВ-7107505792018 від 11.09.2018 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка за кадастровим номером 7120310100:01:001:0683, площею 1,7773 га, яка знаходиться за адресою: Черкаська обл., Городищенський район, м. Городище, вул. Кожежуба, 41, за категорією земель відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, належить до комунальної форми власності, знаходиться в оренді у відповідача з 29.01.2010 року, строком на 25 років (а. с. 56-58).

Вказані вище обставини також були встановлені у рішенні господарського суду Черкаської області від 30.05.2017 у справі № 925/437/17, що набрало законної сили, і, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких уже встановлені ці обставини.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.05.2017 у справі № 925/437/17 позов Городищенської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Континент про стягнення 351689 грн. 04 коп. задоволено частково, стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю Агро - Континент на користь Городищенської міської ради 56301,28 грн. заборгованості за сплату орендної плати, 11223,97 гривень індексу інфляції орендної плати, 66364,56грн. пені, 1689,04 грн. 3% проценти річних за період з 10.10.2014 року по 09.02.2017.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача по орендній платі за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Городище, вул. Кожедуба, 41, згідно договору оренди землі від 21.08.2009 року за період з 10.02.2017 по 09.05.2018 становить 30161 грн. 40 коп.

25.04.2018 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті орендної плати, позивач направив йому претензію № 2.02/18з вимогою про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та виконання, що й стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 21.08.2008 року, зареєстрованого 29.01.2010 року у Державному реєстрі земель за № 041076000002, укладеного сторонами. Вимоги позивача витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України Про оренду землі , які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 792 ЦК України встановлено , що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не виконав зобов'язання за договором від 21.08.2009 року щодо сплати до бюджету м. Городище орендної плати за землю у період оренди з 10.02.2017 по 09.05.2018 у сумі 30161 грн. 40 коп. Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Крім того, за порушення встановленого п. 11 договору оренди землі від 21.08.2009 року строку внесення орендної плати за період оренди з лютого 2017 року по травень 2018 року позивач нарахував відповідачу до сплати 25335 грн. 50 коп. пені, передбаченої п. 14 цього ж договору за період прострочення з 10.02.2017 по 09.05.2018 року, 2284 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 904 грн. 84 коп. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, 3% річних і інфляційних втрат суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , роз'ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань N 14 від 17.12.2013 року.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає п. 14 Договору, ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови договору спірну вимогу позивача про стягнення 2284 грн. 23 коп. інфляційних втрат, та 904 грн. 84 коп. трьох процентів річних суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком пені у сумі 25335 грн. 50 коп., здійсненим позивачем, з огляду на таке.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач у позовній заяві, зазначеному у ній розрахунку пені та його представник у засіданнях суду стверджували, що умовами п. 14 Договору передбачено що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня в розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Проте, такі вимоги Договору та здійснений у відповідності до нього розрахунок пені суперечать вищезазначеним нормам законодавства

Виходячи з наведеного, відповідно до вимог законодавства пеня на суму боргу 30161 грн. 40 коп. становить 907 грн. 65 коп. (вираховувалася судом за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідні періоди). Ця сума пені і підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в межах населеного пункту Городищенської міської ради за адресою: м. Городище, вул. Кожедуба, 41, загальною площею 1,7773 га, в тому числі під будівлями і спорудами 0,4497 га., за період з 10.02.2017 по 09.05.2018 року, тому вимоги про стягнення заборгованість із сплати орендної плати в сумі 30161 грн. 40 коп. та 2284 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 907 грн. 65 коп. пені, 904 грн. 84 коп. трьох процентів річних судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються в такому розмірі.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - континент , ідентифікаційний код юридичної особи 32414980, місцезнаходження: 18005, м. Черкаси, вул. Садова, 115 офіс А на користь Городищенської міської ради Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 33965401, місцезнаходження: 19502, Черкаська область, м. Городище, вул. Грушевського, 11 - 30161 грн. 40 коп. боргу з орендної плати за землю, 907 грн. 65 коп. пені, 2284 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 904 грн. 84 коп. 3% річних, 1762 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 24427 грн. 85 коп. пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 02.11.2018 року.

Суддя В.М. Грачов