Ухвала
від 05.11.2018 по справі 826/17854/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 листопада 2018 року м. Київ № 826/17854/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Будсервіс про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будсервіс (код ЄДРПОУ 24933015), в якому просить: стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 у розмірі 2 794,63 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1 ст. 43 КАС України визначено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За змістом норм ч. 1, 3 і 4 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Приписами ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання від імені Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підписана представником ОСОБА_1 на підставі довіреності від 02.05.2018 №24. До матеріалів позову додана копії вказаної довіреності від 02.05.2018 №24, яка підписана та звірена в.о. начальника Головного управління ОСОБА_2

Разом з тим, суд встановив, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів на підтвердження обставини призначення ОСОБА_2 на відповідну посаду, та як наслідок, - наявності у цієї особи повноважень діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без довіреності (зокрема, копію наказу про призначення на посаду, наказу (розпорядження) про розподіл обов'язків).

Також суд звертає увагу позивача на те, що в силу приписів ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 №2246-VIII передбачено, що з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 762,00 гривні.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено позовну вимогу майнового характеру. Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №2246-VIII сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 1 762,00 грн .

Дослідивши зміст позовної заяви та додатки до неї суд встановив, що позивачем не подано разом з позовом жодного платіжного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку. Водночас позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання позивача обґрунтоване тим, що відповідно до Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла до 15.12.2017) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, а тому бюджетом Пенсійного фонду України на 2018 рік кошти на сплату судового збору не передбачені. Таким чином, Головне управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. При цьому, жодних документальних доказів на підтвердження наведених у клопотанні обставин позивач до матеріалів позовної заяви не додав.

Вирішуючи дане клопотання позивача суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не відноситься до суб'єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 №К/9901/12/18, від 12.01.2018 №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18, від 25.10.2018 у справі №442/8026/17, від 01.11.2018 у справі №812/1813/18.

При цьому, судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, а саме: в рішенні у справа Креуз проти Польщі Європейський суд дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З огляду на викладене вище суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. А тому, як наслідок, позивачу необхідно надати суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: документальних доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала довіреність від 02.05.2018 №24 на представництво інтересів Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві; оригіналу платіжного документу про сплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення05.11.2018
Оприлюднено06.11.2018
Номер документу77594076
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/17854/18

Ухвала від 21.11.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 05.11.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні