ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5871/18 Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Калиновського В.А.
суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018, суддя Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 10.09.18 по справі № 2040/5871/18
за позовом Головного управління ДФС у Харківській області
до Комунального підприємства "КОМСЕРВІС" Куп`янської міської ради Харківської області
про накладення арешту на кошти,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "КОМСЕРВІС" Куп`янської міської ради Харківської області, в якому просив суд: накласти арешт на кошти та інші цінності Комунального підприємства Комсервіс Куп'янської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 37813203, у розмірі 209146,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Комунальне підприємство Комсервіс Куп'янської міської ради Харківської області має податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 209146.00 гривень. Вказана сума податкового боргу є самостійно задекларованою сумою податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року. На протязі 2016, 2017, 2018 років Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та ГУ ДФС у Харківській області направляла до установ банків інкасові доручення щодо примусового списання коштів. Однак платіжні доручення повертались банками без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 96 ПК України, ст. 90 КАС України та ст. 242 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
ОСОБА_1 до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "КОМСЕРВІС" Куп'янської міської ради Харківської області зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку як платник податків. Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Салтівській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.
ОСОБА_1 п.п. 1.3 Статуту КП "КОМСЕРВІС", який затверджено рішенням сесії Куп'янської міської ради Харківської області, власником підприємства є Куп'янська міська рада Харківської області.
Підпунктом 5.2 вказаного Статуту КП "КОМСЕРВІС" визначено, що майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Куп'янськ та закріплюється за підприємством на праві господарського віддання.
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності КП "КОМСЕРВІС" за КВЕД 2010 є: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у, 71.12 Діяльність у сфері інженірінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного і оптичного устаткування; 36.00 ОСОБА_2, очищення та постачання води; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 42.21 Будівництво трубопроводів (а.с. 12-14).
КП Комсервіс самостійно задекларованою суму податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року у розмірі 209146,00 грн.
У зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за 2016 рік позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків КП Комсервіс у банках.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 р. по справі № 820/5950/16 подання Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального підприємства "КОМСЕРВІС" Куп'янської міської ради Харківської області про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство "КОМСЕРВІС" Куп'янської міської ради Харківської області суму податкового боргу по податку на додану вартість, вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), КБК 14010100, у розмірі 209146 (двісті дев'ять тисяч сто сорок шість) грн. 00 коп. на р/р 31119029700013; отримувач: Куп'янське УДКСУ, код ОКПО: 37813292, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області.
Проте, відповідачем не було сплачено самостійно задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ на протязі 2016 - 2018 років.
На протязі 2016, 2017, 2018 років Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та ГУ ДФС у Харківській області направляла до установ банків інкасові доручення щодо примусового списання коштів. Однак платіжні доручення повертались банками без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника.
З метою вжиття заходів щодо опису майна в податкову заставу отримано відповідь від директора Комунального підприємства Комсервіс Куп'янської міської ради Харківської області щодо неможливості самостійного надання майна, так як майно яке використовується в виробничій діяльності є власністю територіальної громади міста Куп'янськ (лист №501 від 04.05.2018).
ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у боржника відсутнє нерухоме майно у власності.
20.10.2017 ГУ ДФС у Харківській області зверталось до власника майна Куп'янської міської ради Харківської області щодо прийняття рішення в межах статті 96 Податкового кодексу України (виділення коштів, затвердження плану санації, реорганізації або ліквідації такого платника, або прийняття рішення щодо банкрутства).
Листом за підписом секретаря Куп'янської міської ради від 14.11.2017 №906-28-04 було повідомлено, що податковий борг по ПДВ буде погашено за рахунок субвенцій з державного бюджету та додатково буде розглянуто питання щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання, що дасть змогу підприємству вийти з фінансової кризи.
Станом на дату звернення до суду, платник податків вказану суму податкового боргу не сплатив, у зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що з боку позивача відсутні обґрунтування належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України порядку дотримання вимог норм статті 95 ПК України, яка полягає у дотриманні порядку продажу майна, що перебуває у податковій заставі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Відповідно до визначення, наведеного у пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Так, п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до положень ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств, яким є в даному випадку відповідач, регулюються спеціальними нормами, зокрема, ст. 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).
Положеннями ст. 96 ПК України передбачено, що у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Керуючись загальними принципами трактування приписів законодавства та з урахуванням специфіки дії норм спеціального законодавства, вказані норми законів передбачають особливий порядок погашення податкового боргу, виходячи з принципу збереження цілісних майнових комплексів названих підприємств та участі у процесі погашення органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить платник податків.
Таким чином, виходячи з наведених норм ст.96 ПК України, при умові, якщо сума отриманих податковим органом коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності у комунального підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у позивача виникає право на звернення до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває дане комунальне підприємство, з поданням про прийняття одного із рішень, перелічених у ст.96 ПК України, а у разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, звернутись до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу, в управлінні якої перебуває боржник.
Як свідчать матеріали справи, у підприємства КП "Комсервіс" відсутнє майно, яке може бути поміщене у податкову заставу.
Доказів звернення з поданням у порядку, визначеному п. 96.1 ст. 96 ПК України до органу місцевого самоврядування позивачем не надано.
Крім того, до суду позивачем не надано інших доказів звернення з відповідним поданням податкового органу після листопада 2017 року до Куп'янської міської ради щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків, у відповідності до вимог ст. 96 ПК України або доказів звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу, в управлінні якого перебуває боржник.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України порядку дотримання вимог норм статті 95 ПК України, яка полягає у дотриманні порядку продажу майна, що перебуває у податковій заставі.
А відтак, викладене вище має наслідком відмову Головному управлінню Державної фіскальної служби у задоволенні позовних вимог.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
ОСОБА_1 ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі 2040/5871/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 по справі № 2040/5871/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_2 Повний текст постанови складено 05.11.2018.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2018 |
Оприлюднено | 06.11.2018 |
Номер документу | 77596601 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні