Рішення

від 16.10.2018 по справі 498/1090/17

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/1090/17

Провадження по справі №2/498/257/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року смт. Велика Михайлівка Одеської області

Великомихайлівский районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді -Ткачук О.Л.

при секретарі судового засідання - Козачінській Л.Г.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора Одеської області до Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора Одеської області звернувся до суду із позовною заявою до Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що його мати ОСОБА_4 прийняла у спадок земельну ділянку площею 11,88 гектара, в тому числі рілля - 11,8806, кадастровий номер: 5121682600:01:001:0446, яка розташована на території Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, державний акт РІ №465779 від 29.11.2002р. 11 жовтня 2016 року його мати ОСОБА_4 померла. До 2015 року він з матір'ю проживали та були зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1. З 10.04.2015 року по 11.10.2016 року він разом з матір'ю постійно проживав у м.Одеса за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації. Іншої реєстрації постійного місця проживання вони не мали. 07.10.2017 року ним на адресу ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори Одеської області була направлена заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері - ОСОБА_4, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Постанова державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину не виносилась. Спадкова справа не заводилась. Він вважав, що спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 прийняв, однак не оформив її в нотаріальному порядку. Тому, просить суд встановити факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла 11 жовтня 2016 року. Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 11,88 гектара, в тому числі рілля - 11,8806, кадастровий номер: 5121682600:01:001:0446, яка розташована на території Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись із зазначеними процесуальними документами ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 грудня 2017 року про повернення йому позовної заяви зі всіма доданими до неї документами.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року, яка разом з матеріалами цивільної справи надішла до суду 20.06.2018 року, ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 грудня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 21.06.2018 року відкрито провадження у вищезазначеній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.09.2018 року через канцелярію суду позивач надав заяву про зміну предмету позову на встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто смерті останньої 11 жовтня 2016 року. Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на: земельну ділянку розміром 11,8806 га, кадастровий номер 5121682600:01:001:0446, яка розташована на території Мигаївської сільської ради, Великомихайлівського району Одеської області.

Позивач та його представник в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в зміненій позовній заяві.

Відповідач, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду його представник надав до суду письмову заяву про визнання зміненого позову та розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без їх участі. Письмових пояснень не надав.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 (сусіди позивача та спадкодавця), які пояснили, що дійсно ОСОБА_1 проживав з матір'ю ОСОБА_4 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2, а саме на день її смерті 11.10.2016 року, та декілька років до її смерті, а саме: з 10.04.2015 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення свідків, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до довідки ( витягу із будинкової книги про склад сім'ї та реєстрації) органу самоорганізації населення комітету мікрорайону Слобідський в місті ОСОБА_6 від 24.11.2017 року, ОСОБА_1 разом за матір'ю ОСОБА_4 постійно проживали у місті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, без реєстрації.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №470374, виданого 11.10.2016р. Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 померла 11.10.2016 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 11,88 гектара, в тому числі рілля - 11,8806, кадастровий номер: 5121682600:01:001:0446, яка розташована на території Мигаївської сільської ради, Великомихайлівського району Одеської області, яку вона отримала у спадок, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.12.2015 р., виданого ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою Одеської області.

Право власності на зазначену земельну ділянку, відповідно до норм чинного законодавства, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 29 грудня 2015 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №51160071 від 29.12.2015 р.

За життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіт не залишала.

Так, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 став її син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІІ-АМ №291596, виданого 20.01.1983р. Кирнасівською сільською радою Тульчинського району Вінницької області на підставі актового запису про народження №07 від 20.01.1983 року, складеного Кирнасівською сільською радою Тульчинського району Вінницької області

Син спадкодавця спадщину після смерті матері не прийняв, оскільки на момент смерті спадкодавця, час відкриття спадщини, та протягом шести місяців проживав та не був зареєстрований разом із спадкодавцем за однією адресою, заяву про прийняття спадщину у встановлений законом строк до нотаріуса не подавав.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Інших спадкоємців немає.

07 жовтня 2017 року позивачем на адресу ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори Одеської області була направлена заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері - ОСОБА_4, копія якої наявна в матеріалах справи.

ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори Одеської області від 09.11.2017 р. № 2512/01-16 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постанова державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину не виносилась. Спадкова справа не заводилась.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст.316 Цивільного КодексуУкраїни, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.293 ЦПК України розгляд справ про встановлення факту віднесено до компетенції суду.

Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За позицією Верховного Суду України, викладеною в абз.2 п.2 постанови Пленуму Про судову практику у справах про спадкування за №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, факт проживання позивача ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_4 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4, а саме на день її смерті 11.10.2016 року, підтверджують допитані в судовому засіданні свідки та зібрані у справі докази, їх належна оцінка.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. З Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання , реєстрація - це лише внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання, із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку уповноваженого на те органу. При цьому, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання.

Таким чином, саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

Враховуючи викладене, на думку суду правомірними є вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись статтями 12, 81, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора Одеської області до Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 на час відкриття спадщини, тобто смерті останньої,- 11 жовтня 2016 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП- НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку розміром 11,8806 га, кадастровий номер 5121682600:01:001:0446, розташовану на території Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, право на яку належало померлій 11 жовтня 2016 року спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою Одеської області 29.12.2015 року, спадкова справа №229/2012.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2018р.

Суддя О.Л.Ткачук