Справа № 603/695/18
Провадження №2/603/351/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2018 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Галіяна І. М.
секретаря судового засідання - Бішко І.М.
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Гранітненської сільської ради
про визнання права власності на спадкове майно
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області до Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на:
- земельну ділянку площею 0,28 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №667034;
- земельну ділянку площею 0,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №667034.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 12.07.2012 року померла його баба - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.
Позивач вважає, що саме він повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, спадщину належним чином прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом з ним.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно - оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 26.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
ІІІ. Позиції сторін.
У зв'язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.07.2012 року, ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається з вищевказаних земельних ділянок і які належали померлій ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач - представник Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну у якому вказав, що позов визнає повністю з підставу зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом .
Судом встановлено, що 12.07.2012 року у віці 90 років в с.Гранітне Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №126730, актовий запис №02.
Ще за життя померлій належали:
- земельна ділянка площею 0,28 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно, Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №667034, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 16.07.2018 року №418/111-18 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2;
- земельна ділянка площею 0,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно, Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №667034, що підтверджується інформацією Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 16.07.2018 року №418/111-18 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2
Згідно складеного 16.09.2010 року ОСОБА_2 в с.Гранітне Монастириського району Тернопільської області заповіту, посвідченого секретарем виконкому Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за №07, остання на випадок своєї смерті заповіла належний їй земельний пай на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №667034 площею 1,12 га, виданого Гранітненською сільською радою від 19.02.2002 року - ОСОБА_1.
У відповідності до довідки №159 від 01.08.2018 року, виданої виконавчим комітетом Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, встановлено, що на час смерті ОСОБА_2, яка померла 12.07.2012 року, проживав її онук - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач по справі.
Окрім зазначеного судом встановлено, що оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №667034, виданий Гранітненською сільською радою 19.10.2002 року ОСОБА_2 втрачено, про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме в газеті Вісті Придністров'я від 20.07.2018 року.
В зв'язку з втратою вищевказаного оригіналу Державного акту, нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат , що підтверджується письмовою відмовою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №598/01-16 від 11.09.2018 року.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В зв'язку з вищевказаним суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 яка померла 12.07.2012 року, як спадкоємець за заповітом, та особа, яка на час смерті спадкодавця та відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується Довідкою виданою виконавчим комітетом Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області за №159 від 01.08.2018 року.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів - державного акту на право приватної власності на землю, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, так як згідно ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується відмовою Монастириської державної нотаріальної контори від 11.09.2018 року №598/01-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту був втрачений про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті Вісті Придністров'я від 20.07.2018 року.
Згідно даного повідомлення вбачається, що державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №667034 виданий Гранітненською сільською радою 19.10.2002 року ОСОБА_2, загублений.
З 01.01.2013 року, на виконання законів України Про Державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_3 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стало причиною неможливості ОСОБА_1 реалізувати своє право на спадщину (оформлення свідоцтва про право на спадщину) згідно заповіту після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1235, 1268, 1270 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії МС №539526, ІПН НОМЕР_1), проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до Гранітненської сільської ради, (код ЄДРПОУ 14052806), юридична адреса місцезнаходження: с.Гранітне Монастириського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:
- земельну ділянку площею 0,28 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №667034;
- земельну ділянку площею 0,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гранітненської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №667034, в порядку спадкування за заповітом, які належали - ОСОБА_2, яка померла 12.07.2012 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Монастириський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2018 |
Оприлюднено | 06.11.2018 |
Номер документу | 77613005 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Монастириський районний суд Тернопільської області
Галіян І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні