Ухвала

від 29.10.2018 по справі 161/16006/18

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/16006/18 Провадження №11-сс/802/105/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майнаДоповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщені судусправу заапеляційною скаргоюпредставника володільцямайна МПП«СТАТУС-КВО» адвоката ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіЛуцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від10жовтня 2018року пронакладення арештуна майно (ЄРДР № 12018030000000184),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2018 року, задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 08.10.2018 в приміщенні офісу №306, що в буднку №4 по вулиці Рівненській в с.Струмівка, Луцького району, в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12018030000000184, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором доведено наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним уч.2 ст.167 КПК України.

В поданій апеляційній представник власника майна ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не з`ясував усі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту майна, не перевірив розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також не врахував наслідки арешту майна для третіх осіб. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу і просив скасувати рішення слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Враховуючи те, що власник арештованого майна не повідомлявся та не брав участі у розгляді клопотання, даних про вручення МПП «СТАТУС-КВО» копії оскаржуваної ухвали слідчого судді в матеріалах провадження немає, тому строк апеляційного оскарження апелянтом не пропущений, оскільки відповідно до вимог абз.2 ч.3 ст.395 КПК України даний строк обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Доводи апелянта про необґрунтованість клопотання та безпідставність накладення арешту на активи не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами провадження.

Досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні встановлено, що до відділу митного оформлення «1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС, при митному оформленні транспортних засобів за митними деклараціями ПП ОСОБА_9 , як представником одержувачів транспортних засобів, були надані довідки на право на тимчасове проживання на території Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району.

Як вбачається із відповіді Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району таким громадянам довідки про право на тимчасове проживання не видавались.

08.10.2018 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області було виявлено та вилучено арештоване майно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Приписами ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно і вважає, що прокурором доведено обґрунтованість клопотання, що підтверджено матеріалами клопотання та відповідними доказами.

Підстав для скасування оскаржуваного рішення слідчого судді, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційній суд не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника володільця майна МПП «СТАТУС-КВО» адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2018 року про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: