Рішення

від 06.11.2018 по справі 910/11201/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018Справа № 910/11201/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт"

про стягнення 117 462,00 грн

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" про стягнення 117 462,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 115-2012 від 15.03.2012 року щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 судом залишено позовну заяву без руху.

06.09.2018 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 відкрито провадження по справі № 910/11201/18, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 12.09.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу відповідача.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/11201/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 03191, м. Київ, Маршала Якубовського, 2.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

15.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Краснопільська (позичальник) укладено Кредитний договір № 115-2012 (далі - Кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у формі понолювальної кредитної лінії лімітом 50 000,00 грн, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

За приписами п.п. 1.2, 1.3 Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом 16% річних. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06.02.2013 включно.

Надалі до Кредитного договору було укладено ряд додаткових угод.

27.06.2012 між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПСП Агрофірма Краснопільська укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №115-2012 від 15.03.2012, за умовами котрого ліміт поновлювальної кредитної лінії було збільшено до 75 000 000,00 грн.

28.12.2012 між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПСП Агрофірма Краснопільська укладено Договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору №115-2012 від 15.03.2012, яким змінено розмір процентної ставки за користування кредитом: з 15 березня 2012 року по 30 листопада 2012 року - 19% річних; з 01 грудня 2012 року - 35% річних.

06.02.2013 між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПСП Агрофірма Краснопільська укладено Договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору №115-2012 від 15.03.2012, за умовами якого кінцевий термін погашення кредиту було продовжено до 05.02.2014 включно.

28.02.2013 між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПСП Агрофірма Краснопільська було укладено Договір про внесення змін № 5 до Кредитного договору №115-2012 від 15.03.2012, яким змінено розмір процентної ставки за користування кредитом: з 15.03.2012 по 30.11.2012 - 22% річних; з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 35% річних, з 01.01.2013 - 28% річних.

27.11.2013 між ПАТ ВіЕйБі Банк , ПСП Агрофірма Краснопільська та ТОВ Укрхлібпродукт було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №115-2012 від 15.03.2012, за умовами якого було здійснюється заміна сторони - Позичальника в Договорі, в зв'язку з чим всі права та обов'язки Позичальника за договором, які існують на момент укладення даного Договору про внесення змін, переходять від Позичальника до Нового Позичальника з моменту вступу даного Договору про внесення змін в силу.

На підставі цього Договору про внесення змін до Нового Позичальника від Позичальника переходять зобов'язання щодо сплати на користь Кредитора Кредиту, а також зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом, комісії, пеню, штрафи та інші платежі передбачені Договором, виконувати всі інші обов'язки покладені на позичальника згідно з умовами Договору, Порядок, розміри та строки виконання зобов'язань зі сплати новим позичальником кредитору та інших платежів визначено договором.

Загальна сума зобов'язань за Договором, що переходять до Нового Позичальника, станом на дату укладення цього Договору про внесення змін становить 78 279 452,05 грн.

Кредитор та Новий Позичальник домовились викласти пункт 1.1. та 1.2. Статті 1 Договору в наступній редакції 1.1. Відповідно до умов цього Договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 78 279 452,05 грн, а Позичальник зобов'язується отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. 1.2. Процентна ставка за користування кредитом 24% річних.

Надалі між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитного договору, якими зменшено процентну ставку за користування кредитом, збільшено строк користування кредитом, відстрочено сплату процентів за користування кредитом.

За приписами п. 2.4 Кредитного договору, проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Відповідно до п. 14.4 Кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного робочого дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання. Сплата пені не звільняє Позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

В п. 14.8 Кредитного договору сторонами погоджено, що у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов'язання за цим Договором, він зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п.8.1 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором Кредитор має право надання кредитних коштів за цим Договором, скасувати ліміт кредиту заборгованості Позичальника за кредитом разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього Договору (далі - вимога про дострокове погашення кредиту).

Як встановлено у п. 8.2 Кредитного договору, зокрема, кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за цим Договором, зокрема, у випадку, порушення Позичальником будь-якого з обов'язків, встановлених статтею 10 цього Договору (підпункт 8.2.4); порушення Позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більше ніж 5 банківських днів (підпункт 8.2.10)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, з огляду на що станом на 11.01.2017 у відповідача наявна заборгованість за Договором у загальному розмірі 229 313 62,87 грн, з яких: 78 279 452,05 грн. - заборгованість за кредитом; 50 574 728,49 грн. - заборгованість за процентами; 11 626 089,53 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6 556 168,52 грн. - пеня за несвоєчасне сплату процентів по кредиту; 6 884 302,49 грн. - заборгованість по 3%річних за несвоєчасне погашення кредиту; 1 945 354,36 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 59 791 495,37 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 13 656 030,06 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів. У зв'язку з цим позивач просить стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором проценти за користування кредитом в розмірі 117 462,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11.01.2017 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" наявна заборгованість за Кредитним договором № 115-2012 від 15.03.2012 у загальному розмірі 229 313 62,87 грн, з яких: 78 279 452,05 грн. - заборгованість за кредитом; 50 574 728,49 грн. - заборгованість за процентами; 11 626 089,53 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6 556168,52 грн. - пеня за несвоєчасне сплату процентів по кредиту; 6 884 302,49 грн. - заборгованість по 3%річних за несвоєчасне погашення кредиту; 1 945 354,36 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 59 791 495,37 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 13 656 030,06 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Проте, в матеріали справи не подано належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів за Кредитним договором № 115-2012 від 15.03.2012 та своєчасної сплати процентів за користування такими кредитними коштами.

Отже, Суд доходить висновку, що в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору № 115-2012 від 15.03.2012, відповідач не здійснив повернення грошових коштів та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають проценти за користування кредитними коштами в розмірі 117 462,00 грн.

Відповідач обставин свого прострочення у відносинах з позивачем не простував, доказів належного виконання зобов'язань не надав.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" (03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 2, ідентифікаційний код 35755674) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, будинок 27-Т, ідентифікаційний код: 19017842) проценти за користування кредитом у розмірі 117 462 (сто сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06.11.2018

Суддя Т.Ю. Трофименко