Рішення

від 31.10.2018 по справі 925/834/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/834/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІС» , м. Черкаси, вул. Чайковського, 49/1

про стягнення 150 598,55 грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Черкаська міська рада звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІС» про стягнення 150 598,55 грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею, та відшкодування судових витрат.

Сторони належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Відповідач витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвала суду від 15.08.2018р. про відкриття провадження у справі, направлена на адресу ТОВ ВАІС , вказану позивачем в позовній заяві та у витягу з ЄДР, повернулась до суду з відміткою працівника пошти за закінченням встановленого терміну зберігання .

В судовому засіданні:

представник позивача вимоги підтримав та вказує на колегіальне рішення комісії про нарахування збитків власнику землі, підтверджене рішенням виконкому Черкаської міської ради. Дії міської ради не оскаржені. Рішення комісії міської ради не оскаржено відповідачем.

Представник позивача вказав, що рішенням міської ради №4-1324 від 18.06.2009р. було надано ТОВ ВАІС в користування земельну ділянку для розташування спортивно-розважального комплексу по вул. Героїв Дніпра навпроти житлового будинку №49 у м. Черкаси, площею 14400 кв.м. Натомість відповідач самовільно став використовувати додатково 0,25 га суміжної ділянки під розміщення автомобільної стоянки.

Представник відповідача в засідання суду не прибув, вимоги позивача не спростував.

Представник позивача предмет чи підставу спору не змінив.

Представники позивача заявив, що ним подані всі документи для вирішення спору.

В судових дебатах:

Представник позивача вимоги підтримав. Просить позов задовольнити.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

18.06.2009р. Черкаською міською радою прийнято рішення №4-1324 Про надання товариству з обмеженою відповідальністю ВАІС земельної ділянки в оренду по вул. Героїв Дніпра, (навпроти житлового будинку №49) (а.с. 12). Площа земельної ділянки складає 14400 кв.м.

24.07.2009р. між Черкаською міською радою (орендодавець) та ТОВ ВАІС (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у користування земельну ділянку 14400 кв.м. під розташування спортивно-розважального комплексу (а.с. 13-16).

Спору в цій частині немає.

В Державному реєстрі земель 18.09.2009р. вчинено відповідний запис №040980100004.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Положенням ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди земельної ділянки із земель комунальної власності укладається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Натомість при проведенні перевірки на місцевості було встановлено, що відповідач фактично використовує ділянку 1,69 га (16900 кв.м.), що на 2500 кв.м. більше обумовленого договором оренди землі розміру орендованої земельної ділянки. Даний факт встановлений постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2017р. у справі №823/1008/17, та повторно не перевіряється судом та не підлягає доказуванню.

Спірна земельна ділянка 0,25 га використовувалась за рахунок орендованих земель приватним підприємством Глорія Плюс .

Договір оренди земельної ділянки з ПП Глорія Плюс був розірваний на майбутнє за рішенням господарського суду Черкаської області від 09.12.2015р. (а.с. 24-25).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29 березня 2018р. у справі №925/55/18 (а.с. 21-23) було зобов'язано відповідача ТОВ ВАІС привести ділянку у придатний до використання стан та повернути земельну ділянку власнику - Черкаській міській раді. Рішення суду набрало законної сили. Факт самовільного використання ділянки товариством ВАІС не потребує повторного доказування.

Посадовців ТОВ ВАІС неодноразово запрошували на засідання комісії для визначення збитків власникам землі (а.с. 29-30). Представники відповідача на засідання комісії не з'явились, вимоги не заперечили.

На виконання рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.04.2015р. №396, комісією виконкому Черкаської міської ради було підготовлено Акт про визначення збитків власнику землі від 23.05.2018р. №12-2018 м. Черкаси (а.с. 35-36) на підставі виконаного розрахунку збитків за час фактичного користування земельною ділянкою (а.с. 17).

Акт затверджено рішенням виконаному Черкаської міської ради №500 від 19.06.2018р. (а.с. 18).

Проте, на момент звернення Позивача до суду Відповідач не здійснив ніяких дій щодо врегулювання спірної ситуації з власником землі щодо відшкодування коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів - площею 0,25 га по вул. Героїв Дніпра, навпроти будинку №49 в м. Черкаси.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (пукти 14.1.72,14.1.73 Податкового кодексу України).

Згідно листа управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.04.2018р. №875/0/25-18 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра, навпроти будинку №49 площею 1,44 га складає 9902880 грн. (а.с. 35 зворот).

Річна сума платежу, яка підлягала до сплати відповідачем з урахуванням ставки 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди:

з 21.12.2015р. по 31.12.2015р. складає 1012,53 грн.;

з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. складає 70067,59 грн.;

з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. складає 66019,20 грн.;

з 01.01.2018р. по 29.03.2018р. складає 13499,23 грн.

Загальна сума збитків за час фактичного користування зазначеною земельною ділянкою ТОВ ВАІС за період з 21.12.2015р. по 29.03.2018р. становить 150598,55 грн.

Станом на день звернення до суду Відповідачем не сплачено кошти в дохід місцевого бюджету, що стало причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення збитків.

На запитання головуючого присутні учасники заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами.

Діяльність позивача як органу місцевого самоврядування регламентована приписами:

Конституції України;

ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України, ЗК України та ГК України;

іншими нормативними документами стосовно передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Діяльність відповідача як суб'єкта господарювання регламентована приписами:

Конституції України;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України, ЗК України, ПК України та ГК України;

іншими нормативними документами стосовно передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами з червня 2009р. виникли та існують договірні відносини оренди землі - користування земельною ділянкою комунальної власності в межах міста під розміщення та експлуатацію об'єктів нерухомості відповідача - на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Волевиявлення сторін було направлене на настання певних юридичних наслідків.

При самовільному використанні відповідачем суміжної спірної земельної ділянки 0,25 га по вул. Героїв Дніпра навпроти житлового будинку №49 в м. Черкаси - без укладання між сторонами договору оренди землі - протягом спірного періоду з 21.12.2015р. по 29.03.2018р. - сторони перебували в абсолютних правовідносинах на підставі вимог Закону.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує спричиненням йому збитків відповідачем внаслідок самовільного використання останнім суміжної спірної земельної ділянки комунальної власності площею 0,25 га по вул. Героїв Дніпра, навпроти будинку №49 в м. Черкаси протягом періоду з 21.12.2015р. по 29.03.2018р. - з посиланням на приписи ст.ст. 152, 156-157 ЗК України.

Згідно із п.3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284.

Відповідно до п.2.9 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені ст.152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють фізичні та юридичні особи, що їх заподіяли, добровільно або у судовому порядку. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З приведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

протиправність поведінки особи;

наявність збитків;

причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданими нею збитками;

вина особи, що завдала збитки. При цьому, відсутність вини у завданні збитків має доводити особа, що їх завдала.

Протиправність поведінки ТОВ ВАІС полягає у невиконанні останнім свого обов'язку щодо оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку площею 0,25 га та самовільне її використання для розміщення стоянки автомобілів відвідувачів спортивного комплексу.

Збитки, завдані позивачу протиправною поведінкою відповідача, полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав би у разі оформлення відповідачем права оренди на цю земельну ділянку за період з 21.12.2015р. по 29.03.2018р. (до прийняття рішення господарським судом Черкаської області у справі №925/55/18).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і завданими ним збитками позивачу, полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав дохід від плати за використання корисних властивостей землі.

З урахуванням даних проведеної перевірки та керуючись Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, було визначено розмір збитків у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою без договору оренди за період з 21.12.2015р. по 29.03.2018р., розмір яких склав 150598,55 грн.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.06.2018р. №500 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 23.05.2018р. №12-2018. Пунктом 2 даного рішення визначено, що зазначену суму збитків відповідач повинен відшкодувати не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом Черкаської міської ради акту Комісії.

Станом на 10.07.2018р. відповідач не відшкодував збитки в добровільному порядку, що підтверджується листом департаменту фінансової політики Черкаської міської ради від 10.07.2018р. №1221/18-06 (а.с. 19).

Позивач повідомляв про проведення засідання комісії з питання визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

Проте відповідачем проігноровано всі вимоги та пропозиції позивача.

Із наведених позивачем доводів не вбачається, що у відповідача були об'єктивні перешкоди щодо відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правовстановчих документів (з дати розірвання договору з ПП БК Глорія Плюс у встановленому законом порядку.

Збитки в розмірі 150598,55 грн. було заподіяно позивачеві внаслідок такої протиправної поведінки ТОВ ВАІС .

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності, як відшкодування збитків. Отже, вимоги позивача про стягнення збитків з ТОВ ВАІС за самовільне та фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею - є обґрунтованими та законними.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог ст. 526 ЦК України та ст. ст. 173, 175, 216, 225, 229 ГК України. Відповідач не відшкодував в добровільному порядку збитки за самовільне та фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею.

Суд при прийнятті рішення також враховує:

положення Конституції України - як норми прямої дії - про те, що власність зобов'язує (ст. 13 ). Власність не може використовуватися на шкоду людині та суспільству;

відповідачем не вчинено жодних юридично значимих дій на самозахист свого права;

відповідачем не вчинено дій на оформлення податкової декларації на спірну ділянку та внесення плати за землю (наприклад у виді податку за землю) за період грудня 2015р. - березня 2018р.;

відповідачем не оскаржено рішення виконкому міської ради про затвердженні акту про визначення збитків власнику землі від 19.06.2018р. №500 (а.с. 18);

у відповідача не виникло права на користування спірною ділянкою площею 0,25 га;

ТОВ ВАІС не вносило плату за землю за спіну земельну ділянку з 2015р.

Суд враховує, що законодавець не дає визначення шкода у цивільному праві (ст. 1166 ЦК України). Ним визначено способи відшкодування шкоди - в натурі або у виді сплати збитків - приписи ст. 1192 ЦК України.

Суд вважає, що Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 150598,55 грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що сплата збитків відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 2259 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВАІС , м. Черкаси, вул. Чайковського, 49/1, код ЄДРПОУ 30599231, номер рахунку в банку невідомий

на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №33213812700002, банк отримувача - ГУДКС України у Черкаській області, отримувач УК у м. Черкаси ЗКПО 38031150, МФО 854018, код платежу 18010600) через Черкаську міську раду, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542, номер рахунку в банку невідомий

150598,55 грн. збитків та 2259 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 05.11.2018р.

Суддя Г.М. Скиба