Рішення

від 06.11.2018 по справі 227/3470/18

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.11.2018 227/3470/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

при секретарі судового засідання Малашко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2018р. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради (далі також - відповідач), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Свій позов мотивує тим, що 31.07.2014р. померла ОСОБА_3, яка за своє життя склала заповіт від 01.11.2013р. відповідно до якого заповіла позивачу належне їй майно, а саме земельну ділянку площею 7,85 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільради за сертифікатом на земельну частку пай серії ДН №0058758. З метою оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4, позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а згодом із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Але нотаріусом було відмовлено, у зв'язку з тим, що відповідно до заповіту ОСОБА_5 заповідала право на земельну частку, а не земельну ділянку, як це зазначено в заповіті, оскільки відповідно до ст.81 ЗК України, не передбачена видача сертифікатів на право на земельну ділянку. Заповіт від іменні спадкодавці на спадкове майно на яке претендує позивач відсутній, тому видати гр.ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку неможливо. Нотаріусом було рекомендовано звернутись до суду з позовом про визначення права власності в порядку спадкування за заповітом. У зв'язку з тим, що з січня 2013р. державні акти на земельну ділянку не видаються, замість державного акту власник землі ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оскільки повноваження Держземагенства в частині державної реєстрації прав на земельні ділянки припинені. Таким чином заповідачка отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

У зв'язку з викладеним позивач просить визнати за собою право власності на земельну ділянку площею 7,189 га - кадастровий номер 1422088000:01:000:2042, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району Донецької області у порядку спадкування за заповітом, яка належала померлій 31.07.2014р. ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК №472225 від 08.04.2014р., зареєстрованого 07.04.2014р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5274180.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, але 02.11.2018р. від представника до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити. Крім того просила долучити до матеріалів справи Витяг з державного земельного кадастру.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району Донецької області в судове засідання також не з'явився. 02.10.2018р. на адресу суду надійшла заява від голови ОСОБА_2 сільської ради про розгляд справи без участі представника, у зв'язку з відсутністю можливості прибути у судове засідання. Заперечень на позовну заяву до суду не надходило.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін та їх представників на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, 15.06.1945р.н., на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН №0058758 належить право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Добропільське розміром 7,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. Земельна ділянка виділена на підставі рішення, розпорядження ОСОБА_7 райдержадміністрації від 07.04.1997р. №134, сертифікат видано 23.12.1997р. (а.с.22).

З копії Акту №160 від 27.12.2012р. було встановлено межі земельної ділянки (паю) із земель колишнього КСП Добропільське на території ОСОБА_2 сільської ради власнику земельної ділянки ОСОБА_4, Донецька область, Добропільський район, с.Шевченко, вул.60 років Жовтня, будинок №22, здійснено на підставі розпорядження ОСОБА_7 райдержадміністрації №447 від 01.08.2012р. (а.с.25).

Розпорядженням голови районної державної ОСОБА_7 адміністрації №447 від 01.08.2012р., передано у власність земельні ділянки площею 183,6327 га, в тому числі 183, 6327 га ріллі, згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних ділянок (паїв) колишнього КСП Добропільське на території ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району за межами населених пунктів. Також в зазначеному розпорядженні було порушено питання про видачу громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки, замість сертифікатів на право на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП Добропільське на території ОСОБА_2 сільської ради (а.с.26).

Відповідно до Додатку до вищезазначеного розпорядження №447, було затверджено список громадян, власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП Добропільське на території ОСОБА_2 сільської ради в яке входить ОСОБА_4, серія сертифікату ДН №0058758, загальна площа 7,1890 га (а.с.27).

За своє життя гр.ОСОБА_4, 15.06.1945р.н. склала заповіт, посвідчений секретарем сільської ради від 01.11.2013р. про те, що вона діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлена нотаріусом з приписами цивільного законодавства, на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: із належного їй майна: земельної ділянки площею 7,85 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району Донецької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідченого сертифікатом на земельну частку (пай) серії ДН №0058758, виданого ОСОБА_7 районною державною адміністрацією від 07.04.1997р. №134 заповідає ОСОБА_1, 29.09.1939р.н. (а.с.9).

ОСОБА_5, померла 31.07.2014р. у віці 69 років відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-НО №794356, виданого 01.08.2014р. виконкомом Білицької міської ради м.Добропілля Донецької області, актовий запис №142 (а.с.8).

За своє життя ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.04.2014р. на земельну ділянку за адресою: Донецька область, Добропільський район, с/рада ОСОБА_2, кадастровий номер 1422088000:01:000:2042. площею 7,1889 га, форма власності приватна, зареєстровано у реєстраційній службі Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області (а.с.13). На підтвердження права власності на спірну земельну ділянку в матеріалах справи також мається Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.04.2014р. (а.с.14).

В свою чергу після смерті гр.ОСОБА_4, позивач ОСОБА_1 14.11.2016р. звернулась до державного нотаріуса Другої ОСОБА_7, в.о. ОСОБА_7 державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_8, із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої 31.07.2014р. ОСОБА_4, яке складається з земельної ділянки площею 7,189 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:2042, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району Донецької області.

Відповідно до постанови нотаріуса №1058/02-31 від 14.11.2016р., така нотаріальна дія не може бути вчинена. Оскільки відповідно до заповіту гр.ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 взагалі право на земельну ділянку (пай), а не земельну ділянку, як це зазначено в заповіті, бо на земельну ділянку згідно ст.81 Земельного Кодексу України не передбачена видача сертифікатів на право на земельну частку (пай), заповіт від імені спадкодавці на спадкове майно на яке претендує ОСОБА_1 у вигляді земельної ділянки площею 7,189 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:2042 наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району Донецької області відсутній, тому видати гр.ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку, неможливо (а.с.11, 12).

Своїм листом №1216/02-14 від 01.11.2018р. ОСОБА_7 державна нотаріальна контора повідомила, що на підставі заяви №694 наданої 07.10.2014р. ОСОБА_1 відкрита спадкова справа №268/2014 до майна померлої 31.07.2014р. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на право на земельну частку пай в землях КСП Добропільське Добропільського району Донецької області на ім.'я заявниці залишила заповіт, на яке нотаріальною конторою на ім'я спадкоємиці 10.03.2015р. за реєстром №329 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Окрім ОСОБА_1 інших спадкоємців, які заявляли свої права намарно померлої немає. В спадковій справі є фотокопія заповіту посвідченого 01.11.2013р. за реєстром №340 виконкомом ОСОБА_7 сільської ради Добропільського району Донецької області, який був зареєстрований в спадковому реєстрі, що підтверджено інформаційною довідкою №39820947 зі спадкового реєстру, отриманою Другою ОСОБА_7 державною нотаріальною конторо. 10.03.2015р. До повідомлення долучено фотокопію заповіту, копія якого вже мається в матеріалах справи, а також фотокопія інформаційної довідки зі спадкового реєстру №39820947 від 10.03.2015р. щодо посвідчення зазначеного заповіту, реєстратор Донецька філія державного підприємства Інфіормаційний центр Міністерства юстиції України.

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Аналізуючи норми цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що отримання свідоцтва про право на спадщину є правом, а не обов'язком спадкоємців, будь-які терміни для отримання свідоцтва чинним законодавством не встановлені, а його неотримання не позбавляє спадкоємців права на спадкове майно.

Суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, та має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною 1 ст.1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 р., свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Другої ОСОБА_7 державної нотаріальної контори №1058/02-31 від 14.11.2016р. вбачається, що позивач дійсно зверталась до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку розміром 7,189 га. Але у видачі зазначеного свідоцтва їй було відмовлено, оскільки відповідно до заповіту гр.ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 взагалі право на земельну ділянку (пай), а не земельну ділянку, як це зазначено в заповіті, бо на земельну ділянку згідно ст.81 Земельного Кодексу України не передбачена видача сертифікатів на право на земельну частку (пай), заповіт від імені спадкодавці на спадкове майно на яке претендує ОСОБА_1 у вигляді земельної ділянки площею 7,189 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:2042 наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району Донецької області відсутній, тому видати гр.ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку, неможливо (а.с.11, 12).

У відповідності зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином суд зауважує, що у позивача відсутня будь-яка інша можливість щодо отримання свідоцтва про спадщину у нотаріальній конторі, позивач в свою чергу здійснив всі необхідні дії для реєстрації своїх прав на спадщину, але через розпорядження голови ОСОБА_7 районної державної адміністрації №447 від 01.08.2012р. щодо видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки, замість сертифікатів серії ДН №0058758 загальною площею 7,1890 га, що належить ОСОБА_4 та у подальшому переоформлені документів, позивач не може реалізувати свого права на спадщину.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для одержання спадщини в даному випадку є рішення суду про визнання права власності в порядку спадкування.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги викладені у поданій заяві обставини, з огляду на сукупність досліджених доказів, відсутність заперечень з боку відповідача, з метою захисту права на спадщину, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 386, 392, 1216, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 89, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, 29.09.1939р.н. (ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) право власності на земельну ділянку площею 7,189 га - кадастровий номер 1422088000:01:000:2042, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Добропільського району Донецької області у порядку спадкування за заповітом, яка належала померлій 31.07.2014р. ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК №472225 від 08.04.2014р., зареєстрованого 07.04.2014р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5274180.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.Є. Хоменко