Рішення

від 05.11.2018 по справі 227/3027/18

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.11.2018 227/3027/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

при секретарі судового засідання секретаря Малашко С.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_4 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма КАРАВАЙ , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018р. позивач ОСОБА_4 (далі також - позивач) звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з даним позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області (далі також - відповідач, Управління), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма КАРАВАЙ , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позов обґрунтований тим, що перший заступник начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, ОСОБА_3, під час зібрання працівників аграрного сектора в Шахівській об'єднаній територіальній громаді Добропільського району, шляхом повідомлення всіх присутніх поширила недостовірну інформацію, а саме зазначила: Хотіла би звернути увагу на тих суб'єктів господарювання, де керівники нараховують собі захмарну заробітну плату, а працівникам показують заробітну плату на рівні мінімальної, а то і менше. Такий приклад заробітна плата керівника ТОВ Агрофірма Каравай в 7 разів перевищує заробітну плату найманих працівників, а головний бухгалтер отримує мінімальну заробітну плату . Зазначена інформація не відповідає дійсності,а її розповсюдження призвело до завдання шкоди честі, гідності та ділової репутації. Враховуючи напружену соціально-економічну ситуацію та неприховано ворожнечі відносини між дрібними, середніми та великими користувачами земель сільськогосподарського призначення, пов'язану з постійним бажанням отримати більше земельних ділянок у користування, шляхом переманювання орендодавців від інших орендарів з застосуванням обману, поширення неправдивої та недостовірної інформації про більш дрібних орендарів на користь великих землекористувачів, розповсюдження будь-якої недостовірної інформації, а особливо від представників органів державної влади миттєво та негативно відображається на діяльності більш дрібних підприємців. Орендодавці намагаються розірвати достроково укладені раніше договори оренди земельних ділянок. Внаслідок умисних неправомірних дій першого заступника начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області ОСОБА_3, було завдано шкоду діловій репутації, створено імідж непорядної корисливої людини, що за рахунок інших співробітників отримує надприбутки.

З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просив суд: визнати недостовірною інформацію поширену першим заступником начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, ОСОБА_3, щодо розміру заробітної плати директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай ; зобов'язати ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду у Донецькій області публічно (за допомогою засобів масової інформації, або під час робочої наради чи загальних зборів, або на офіційному сайті Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області) спростувати недостовірну інформацію, щодо розміру заробітної плати директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай ; стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн.; стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3315,00грн.

Позивач ОСОБА_4 в судові засідання не з'являвся, але в матеріалах справи мається його клопотання в якому просить провести підготовче судове засідання по справі без його участі.

Представник позивача ОСОБА_1 в підготовчих судових засіданнях просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У відкрите судове засідання не з'явився, 05.11.2018р. через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог на підставі даних, які викладені у відзиві на позовну заяву. 05.11.2018р. в судове засідання не з'явився, але до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління. У клопотанні від 05.11.2018р. також зазначено, що Управління заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві, звертає увагу суду, що дані на підставі яких був зроблений аналіз, були взяті зі звітності ТОВ Агрофірма Каравай , а про обставини, що працівник товариства, головний бухгалтер працює неповний робочий день та на 0,2 ставки, стало відомо лише під час проведення підготовчого судового засідання. В звітності ТОВ Агрофірма Каравай такі дані не відображені. Просять відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 також не з'явилась в судове засідання, 05.11.2018р. до канцелярії суду надійшло її клопотання про розгляд справи без її участі, заперечувала проти позовних вимог у повному обсязі та просила відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи ТОВ Агрофірма Каравай у відкрите судове засідання теж не з'явився, належним чином був повідомлений про день, місце та час розгляду справи в суді. Причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення учасників справи у попередніх судових засіданнях, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст.32 Конституції України).

Судом встановлено, що гр.ОСОБА_3, яка працює першим заступником начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, під час зібрання працівників аграрного сектора в Шахівській об'єднаній територіальній громаді Добропільського району, шляхом повідомлення всіх присутніх поширила інформацію, а саме зазначила: Хотіла би звернути увагу на тих суб'єктів господарювання, де керівники нараховують собі захмарну заробітну плату, а працівникам показують заробітну плату на рівні мінімальної, а то і менше. Такий приклад заробітна плата керівника ТОВ Агрофірма Каравай в 7 разів перевищує заробітну плату найманих працівників, а головний бухгалтер отримує мінімальну заробітну плату .

Позивач вважає, що така інформація є недостовірною, що порушила його права, а також завдала шкоди підприємницькій діяльності, у зв'язку з чим був вимушений звернутись до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із заявою про захист честі, гідності та ділової репутації.

Копією довідки серії АБ №710373 від Управління статистики у місті Добропілля встановлено, що ТОВ Агрофірма Каравай є юридичною особою, дата первинної реєстрації 03.03.2000 року, місцезнаходження: 85050, Донецька область, Добропільський район, с.Октябрське, вул.Жовтнева, 14, керівник ОСОБА_4, тобто позивач по справі (а.с.11).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.10.2017р., ОСОБА_4 є керівником ТОВ Агрофірма Каравай , місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, Добропільський район, с.Шахове, вул.М.Ф.Червнявського, 14, основний вид економічної діяльності це КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.12).

Відповідно до побутової характеристики на позивача, виданою Шахівським сільським головою, ОСОБА_4, проживає на даний час в с.Никанорівка Добропільського району Донецької області. За час проживання в громаді зарекомендував себе з позитивної сторони. Користується повагою серед односельців, має двох дорослих дітей, тривалий час був зареєстрований як фізична особа-підприємець та створював нові робочі місця. З 2013р. є директором АФ Каравай ОСОБА_4 відрізняє новаторський підхід до вирішення питань. Здобувши вищу освіту, він активно використовує свій менеджерський потенціал, знання для ефективного вирішення поставлених задач. Має високу працездатність та зразковий зовнішній вигляд. У відносинах з колегами діловитий, коректний, доброзичливий. Правил і норм повсякденної ділової етики та порядності дотримується неухильно. До скоєння непорядних і негідних вчинків не схильний. За час проживання в громаді активно співпрацює з сільською радою, надає посильну спонсорську допомогу, йде на зустріч у вирішення проблемних питань жителів громади, має активну громадську позицію (а.с.8).

Листом №858 від 06.06.2018р. було повідомлено ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про те, що 19.06.2018р. о 10.00 годині в приміщені Шахівської сільської ради відбудеться виїзний захід Добропільського міського центру зайнятості на тему Легальна зайнятість , запропоновано прийняти участь у зазначеному заході та провести спільний семінар за участю фахівців Добропільського міського центру зайнятості, Добропільського об'єднаного управління ПФУ Донецької області та ГУ ДФС у Донецькій області та тему Легальна зайнятість (а.с.26).

Згідно протоколу робочої наради на території Шахівської сільської ради від 19.06.2018р., присутніми при даній нараді були: голова Шахівської сільської ради ОСОБА_6, перший заступник начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_3, перший заступник начальника ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_7, заступник начальника Добропільського відділу адміністрування податків і зборів у фізичних осіб Покровсько-Добропільського управління Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області ОСОБА_8 та завідувач юридичного сектору Шахівської сільської ради, інспектор праці ОСОБА_9 (а.с.24).

Відповідно до відзиву на позовну заяву ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не може погодитися з висновками викладеними у позовній заяві, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне. 19.06.2018 року під час засідання на якому розглядались питання легалізації зайнятості населення ініційованому Центром зайнятості, яке проходило у Шахівський сільській раді, першим заступником начальника управління ОСОБА_3 до населення були доведені дані звітності деяких суб'єктів господарювання про середні розміри заробітної плати станом на 01.05.2018 року за березень 2018 року. Так, на початку травня 2018 року управлінням були отримані опрацьовані відомості з даних звітності суб'єктів господарювання, в яких зазначена середня заробітна плата за березень 2018 року, оскільки термін надання звітності за березень встановлений до 20 квітня. Твердження позивача, щодо розрахунку заробітної плати керівника в розмірі 70000,00грн. є необґрунтованими, оскільки мова йшла про середню заробітну плату по підприємству за березень 2018 року, яка склала більше ніж 10тис.грн. Проте, при позитивному показнику середньої заробітної плати по підприємству, яка перевищує середню по галузі, викликала сумніви легальність заробітної плати головного бухгалтера, так як посада головного бухгалтера є ключовою на будь-якому підприємстві, установі, організації та її праця вважається висококваліфікованою та не може оцінюватись в мінімальному розмірі при повному робочому часі. З розрахунку співвідношення середньої заробітної плати керівника до середньої заробітної плати головного бухгалтера за 4 місяці 2018 року вбачається, що рівень середньої ЗП керівника в 7 разів більше, ніж рівень середньої ЗП головного бухгалтера (розрахунок додається). Аналогічна ситуація має місце в розрахунку співвідношення середньої заробітної плати керівника до середньої заробітної плати найманих працівників, які отримують її на рівні та нижче мінімальної. Звертають увагу на те, що в інформації, яка була доведена до населення, ОСОБА_3 не мала наміру завдати шкоду честі, гідності та діловій репутації керівника TOB Агрофірма Каравай - ОСОБА_4 Вказане підтверджується відеозаписом, з якого чітко видно, що на ряду з іншими суб'єктами господарювання TOB Агрофірму Каравай було виділено з позитивного боку, як одного із крупних суб'єктів господарювання, у якого середня заробітна плата більше ніж 10 тис. грн. Також, з відеозапису вбачається, що ціллю промови ОСОБА_3 було, те щоб керівники суб'єктів господарювання дослухалися все таки до того, що легальна зайнятість більш вигідна, ніж сплата штрафних санкцій, які можуть бути накладені органами Держпраці. Позивач в своєму позові зазначає, що відповідно до штатного розкладу від 01.02.2018 року, посадовий оклад директора складає 16 198,00грн, що не відповідає доказам, долученим позивачем до матеріалів справи. Так, згідно штатного розкладу посадовий оклад директора вказано мовою оригіналу Согласно контракту , а посадовий оклад в розмірі 16 198,00грн. відповідає окладу мовою оригіналу Заместителя директора . Також, є помилковим й той факт, що посадовий оклад головного бухгалтера в розмірі 18615,00грн. перевищує посадовий оклад керівника, з огляду на те, що розмір посадового окладу керівника, штатний розклад не містить. Те що головний бухгалтер працює лише на 0,2 посадового окладу, стало відомо управлінню ПФУ лише з тексту позовної заяви. Інформація оприлюднена першим заступником начальника управління ПФУ ОСОБА_3 була отримана з офіційних джерел, а не видумана, а звідси, не може бути покладений обов'язок спростовувати таку інформацію та відшкодовувати завдану таким спростування шкоду майнового чи немайнового характеру. Вважають, що розмір правової допомоги у сумі 8000,00грн. є необґрунтованим, у зв'язку з чим, позов в цій частині не підлягає задоволенню. Вважають вважаю, що позивачем не обґрунтовано та не надано жодних належних доказів наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями першого заступника начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя. В обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає лише, що протиправними діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягає у проведенні додаткової роз'яснювальної роботи серед власних співробітників, пошуком нових співробітників, що негативно відображається на психологічному та моральному стані позивача, завдає моральних страждань проте, позивач жодним чином не обґрунтовує розмір моральної шкоди в сумі 1000,00грн. При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. У зв'язку з викладеним просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.41-47).

Відповідно до копії витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_10 з 31.07.2018р. (в.о. начальника), керівник, підписант органу державної влади Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (а.с.48-50).

Згідно наданого відповідачем розрахунку середньої заробітної плати керівника ТОВ Агрофірма Каравай за 4 місяці 2018р. з січня по квітень включно, співвідношення середньої заробітної плати керівника до середньої заробітної плати найманих працівників з рівнем оплати праці що дорівнює та менше мінімальної 27966,63:3517,61=7,9 рази (а.с.52).

Як вбачається із штатного розкладу ТОВ Агрофірма Каравай , посадовий оклад директора сплачується в розмірі відповідно до контракту, заступнику директора посадовий оклад визначений в розмірі 16198,00 грн., головному бухгалтеру визначено посадовий оклад в розмірі 18615,00 грн. (а.с.56).

Наказом (розпорядження) №26-вк від 31.08.2013р. ОСОБА_11 було прийнято на посаду головного бухгалтера ТОВ АФ Каравай з 01.09.2013р. за сумісництвом на 0,2 ставки з тарифною ставкою 1000,00 грн. (а.с.57).

З розрахункових відомостей за січень 2018р. ТОВ Агрофірми Каравай вбачається, що за січень 2018р. гр.ОСОБА_4 всього нараховано заробітну плату в розмірі 17463,49 грн., а головному бухгалтеру гр.ОСОБА_11 3729,00грн. (а.с.58), що є ідентичними відомостями, які надав представник відповідача у підготовчому судовому засіданні (а.с.78).

Відповідно до розрахункових відомостей за лютий 2018р. ТОВ Агрофірми Каравай вбачається, що за лютий 2018р. гр.ОСОБА_4 всього нараховано заробітну плату в розмірі 19874,00 грн., а головному бухгалтеру гр.ОСОБА_11 3723,00грн. (а.с.64), що є ідентичними відомостями, які надав представник відповідача у підготовчому судовому засіданні (а.с.82).

Згідно з розрахунковими відомостями за березень 2018р. ТОВ Агрофірми Каравай вбачається, що за березень 2018р. гр.ОСОБА_4 всього нараховано заробітну плату в розмірі 58795,46 грн., а головному бухгалтеру гр.ОСОБА_11 3973,00грн. (а.с.66), що є ідентичними відомостями, які надав представник відповідача у підготовчому судовому засіданні (а.с.86).

Як вбачається у розрахункових відомостях за квітень 2018р. ТОВ Агрофірми Каравай вбачається, що за квітень 2018р. гр.ОСОБА_4 всього нараховано заробітну плату в розмірі 15733,58 грн., а головному бухгалтеру гр.ОСОБА_11 3723,00грн. (а.с.60), що є ідентичними відомостями, які надав представник відповідача у підготовчому судовому засіданні (а.с.90).

Такі самі відомості надійшли до Добропільського міськрайонного суду Донецької області 31.10.2018р. від ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на виконання ухвали суду від 09.10.2018р., про витребування Звіт суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ Агрофірма Каравай за січень, лютий, березень, квітень 2018року.

Згідно з розрахунковими відомостями за травень 2018р. ТОВ Агрофірми Каравай вбачається, що за травень 2018р. гр.ОСОБА_4 всього нараховано заробітну плату в розмірі 26601,00 грн., а головному бухгалтеру гр.ОСОБА_11 3723,00грн. (а.с.62).

За червень місяць 2018р. гр.ОСОБА_4 всього нараховано заробітну плату в розмірі 20073,04 грн., а головному бухгалтеру гр.ОСОБА_11 3723,00грн., що вбачається з розрахункової відомості заробітної плати ТОВ Агрофірми Каравай за червень 2018р. (а.с.63).

До матеріалів справи була надана додаткова угода №2 до контракту від 25.12.2015р., яка укладена в с.Шахове 31.01.2018р., відповідно до якої сторони за взаємною згодою, тобто ТОВ Агрофірма Каравай та ОСОБА_4, прийняли рішення викласти п.10 контракту в наступній редакції: 10. За виконання обов'язків передбачених цим контрактом, працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі 19874,00грн. на місяць до оподаткування. Заробітна плата виплачується у терміни, встановлені на підприємстві для виплати заробітної плати всім робітникам (а.с.68).

Надаючи юридичну оцінку правовідносинам у справі, вислухавши пояснення сторін та вивчивши їх письмові відзиви та докази, суд виходить з наступного.

Як передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1 Закону України Про інформацію інформація це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст.5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законі інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права чи інтересу.

Згідно ч.1,3,4 ст.269 ЦК України, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом, особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою, особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Відповідно до ч. 1 ст.270 ЦК України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Відповідно до ст.271 ЦК України, зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Відповідно ч. 1 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч.4 ст.277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до положень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі також - Пленум), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктами 18, 19 зазначеного Пленуму передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК (435-15) і статті 10 ЦПК (1618-15) обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію (2657-12) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості . Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК (435-15) не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (475/97-ВР).

В даному випадку вираз гр.ОСОБА_3 не є оціночним судженням, оскільки у судовому засіданні підтвердила той факт, що відомості на які вона посилалась під час своєї промови це офіційні відомості, викладені у Звітах суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ Агрофірма Каравай за січень, лютий, березень, квітень 2018року, тобто висловлена інформація гр.ОСОБА_3 була фактичним твердженням, що також знайшло своє підтвердження у відзиві Добропільського обвЂ�єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 06.09.2018р. на позовну заяву(а.с.41-47).

Крім того гр.ОСОБА_3 висловлювалась від імені Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, як посадова даної юридичної особи, оскільки на момент свого висловлювання працювала першим заступником начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, і саме у цьому статусі вона була зазначена у протоколі робочої наради на території Шахівської сільської ради від 19.06.2018р.(а.с.24).

Щодо висловлювання гр.ОСОБА_3 відносно того, що заробітна плата керівника ТОВ Агрофірма Каравай в сім (7) разів перевищує заробітну плату найманих працівників, а головний бухгалтер отримує мінімальну заробітну плату, по крайній мірі такі показники у звітності , суд зазначає наступне.

Суд вважає, що висловлюючи відомості про керівника ТОВ Агрофіірма Каравай , ОСОБА_3 фактично ідентифікувала особу відносно якої оголошує відомості, оскільки гр.ОСОБА_4 працює директором ТОВ Агрофірма Каравай з 2013 року, відповідно до побутової характеристики (а.с.8), виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань ТОВ Агрофірма Каравай (а.с.12) та укладає договори з орендодавцями від імені ТОВ Агрофірма Каравай , тому на робочій нараді на території Шахівської сільської ради 19.06.2018р. слухачам було відомо, яка саме особа є директором ТОВ Агрофірма Каравай .

Відносно оцінки достовірності інформації поширеної гр.ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Як зазначав у відзив відповідач та під час судового засідання гр.ОСОБА_3 відомості на які вона посилалась під час своєї промови це офіційні відомості, викладені у Звітах суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ Агрофірма Каравай за січень, лютий, березень, квітень 2018року, тобто висловлена інформація гр.ОСОБА_3 була фактичним твердженням, що також знайшло своє підтвердження у відзиві Добропільського обвЂ�єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 06.09.2018р. на позовну заяву(а.с.41-47).

При розрахунках і визначенні достовірності висловлювання гр.ОСОБА_3 суд керується даними таблиць 6 Відомостей про нарахування заробітної плати(доходу, грошового забезпечення) застрахованої особи ТОВ Агрофірма Каравай (далі за текстом - Відомості) за січень-квітень 2018 року витребуваних судом від Покровсько-Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області.

За вказаними даними, по 49 працівниках підприємства за 1 місяць 2018 року було нараховано заробітної плати в сумі 201445,51грн., гр.ОСОБА_4П.(№22) нараховано 17463,49грн., а гр.ОСОБА_11В.(головний бухгалтер №41) нараховано 3723,00грн. Перевищення заробітної плати у 7 разів матиме місце при нарахуванні заробітної плати не нижче (17463,49/7)=2494,78грн. У даній таблиці заробітну плату нижче 2494,78грн. мають: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,ОСОБА_21.

За вказаними даними, по 47 працівниках підприємства за 2 місяць 2018 року було нараховано заробітної плати в сумі 226598,43грн., гр.ОСОБА_4П.(№20) нараховано 19874,00грн., а гр.ОСОБА_11В.(головний бухгалтер №39) нараховано 3723,00грн. Перевищення заробітної плати у 7 разів матиме місце при нарахуванні заробітної плати не нижче (19874,00/7)=2839,14грн. У даній таблиці заробітну плату нижче 2839,14грн. мають: ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,ОСОБА_20,ОСОБА_27

За вказаними даними, по 44 працівниках підприємства за 3 місяць 2018 року було нараховано заробітної плати в сумі 351336,37грн., гр.ОСОБА_4П.(№17) нараховано 55845,00грн., а гр.ОСОБА_11В.(головний бухгалтер №36) нараховано 3973,00грн. Перевищення заробітної плати у 7 разів матиме місце при нарахуванні заробітної плати не нижче (55845,00/7)=7977,85грн. У даній таблиці заробітну плату нижче 7977,85грн. мають 32 працівники.

За вказаними даними, по 38 працівниках підприємства за 4 місяць 2018 року було нараховано заробітної плати в сумі 275599,78грн., гр.ОСОБА_4П.(№15) нараховано 115733,58грн., а гр.ОСОБА_11В.(головний бухгалтер №30) нараховано 3723,00грн. Перевищення заробітної плати у 7 разів матиме місце при нарахуванні заробітної плати не нижче (15733,58/7)=2247,65грн. У даній таблиці заробітну плату нижче 2247,65грн. мають: ОСОБА_28,ОСОБА_16,ОСОБА_29, ОСОБА_30

Таким чином, у Відомостях за січень-квітень 2018 ТОВ Агрофірма Каравай маються дані, що заробітна плата гр.ОСОБА_4 в 7(сім) разів перевищує заробітну плату деяких працівників даного підприємства, а отже, частина твердження гр.ОСОБА_3 про те, що заробітна плата керівника ТОВ Агрофірма Каравай в сім (7) разів перевищує заробітну плату найманих працівників… - відповідає дійсності.

Водночас, частина твердження …а головний бухгалтер отримує мінімальну заробітну плату… не є достовірним, оскільки за 3 місяць 2018 року гр.ОСОБА_11В.(головний бухгалтер №36) було нараховано 3973,00грн., що є більшим від мінімальної заробітної плати у розмірі 3723грн., визначеної у ст.8 ЗУ Про державний бюджет на 2018 рік .

Відповідач ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду у Донецькій області та третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не довели, що поширена інформація є достовірною.

Суд не бере до уваги розрахунки середньої заробітної плати як з боку позивача так і відповідача, оскільки висловлювання гр.ОСОБА_3 оцінюється судом безпосередньо із врахуванням інформації донесеної у ньому. Тобто, гр.ОСОБА_3 на зазначала і не згадувала про якісь середні величини, чи середні заробітні плати, не озвучувала розрахунків середньої заробітної плати працівників чи директора, навпаки, вона сама вказала що …по крайній мірі такі показники у звітності… . Отже, суд і оцінив достовірність її тверджень, виходячи із звітності ( Звітів суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ Агрофірма Каравай за січень, лютий, березень, квітень 2018року)(а.с.41-47).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що гр.ОСОБА_3 будучи посадовою особою Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області частково поширила недостовірну інформацію щодо отримання головним бухгалтером підприємства мінімальної заробітної плати. Але зважаючи на те, що у позові відсутня вимога про спростування даної інформації, суд вважає за неможливе вийти за межі позовних вимог самостійно.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недостовірної інформації поширеної першим заступником начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області ОСОБА_3 щодо розміру заробітної плати директора ТОВ Агрофірма Каравай , а також зобов'язання відповідача публічно спростувати недостовірну інформацію не підлягають задоволенню по причині необґрунтованості.

Не зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог суд вважає за доцільне звернути увагу на питання розголошення персональних даних фізичних осіб.

Відповідно до ст.10, 13 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року №2939-VI(далі за текстом також - Закон №2939) кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом. Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

У відповідності до ст.2 Закону України Про захист персональних даних від 1 червня 2010 року №2297-VI(далі за текстом також - Закон №2297) володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

Статтею 8 вищевказаного Закону визначено, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними. Суб'єкт персональних даних має право, серед іншого, на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

Використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом(ч.3 ст.10 Закону №2297).

Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини(ч.1,2 ст.14 Закону №2297).

Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом(ст.28 Закону №2297).

Згідно ч.4 ст.188-39 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних , зокрема, таким порушенням вважається недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб'єкта персональних даних.

У відповідності до ст.31 КЗпП України відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.

Таким чином, гр.ОСОБА_3, будучи посадовою особою Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Донецькій області, поширила персональні дані фізичних осіб директора та головного бухгалтера підприємства Агрофірма Каравай щодо їх оплати праці, без їх згоди, що є неприпустимим.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 р. відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зважаючи на відсутність порушеного права позивача(інформація щодо розміру заробітної плати директора ТОВ Агрофірма Каравай , визнана судом достовірною), суд не вбачає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн., витрат на проїзд до суду в розмірі 3000,00 грн., то суд відноситься до них критично, адже представник позивача та сам позивач не надав суду жодного підтверджуючого документу таких витрат. У позовній заяві не відображено конкретно проведену роботу, її об'єм та витрачений час, результати проведеної роботи за їх наявності. Крім того у позові зазначено, що розрахунок судових витрат є орієнтованим і може бути зменшеним або збільшеним.

За таких обставин суд не має правових підстав стягнути 8000,00грн. на правову допомогу без надання необхідних підтверджень.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат про сплату судового збору.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зввЂ�язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в повному обсязі витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача(ч.2 ст.141 ЦПК України).

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 16, 23, 269, 270, 271, 277 ЦК України, cт.ст.4, 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма КАРАВАЙ , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: Д.Є.Хоменко