Рішення

від 05.11.2018 по справі 140/1963/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 140/1963/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рістора» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рістора» (надалі - ТзОВ «Рістора», відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 21538,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ТзОВ «Рістора» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 18360,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 3178,00 грн., а всього у сумі 21538,00 грн.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги від 15 вересня 2017 року №14048-17, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

З наведених підстав позивач просив стягнути з ТзОВ «Рістора» податковий борг у сумі 21538,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 03 жовтня 2018 року була надіслана відповідачу рекомендованим порядком за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак 22 жовтня 2018 року рекомендоване відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку від 18 жовтня 2018 року «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.32). Відтак, з врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід вважати, що копія ухвали вручена належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Рістора» зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа 25 лютого 2015 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 листопада 2018 року №1004604244 (а.с.36-38) та перебуває на обліку як платник податків у Луцькій об'єднаній податковій інспекції ГУ ДФС у Волинській області.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що станом на 28 серпня 2018 року у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 18360,00 грн. та з податку на прибуток у розмірі 3178,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 18360,00 грн. виник в результаті нарахування контролюючим органом штрафних санкцій згідно з наступними податковими повідомленнями-рішеннями: від 07 серпня 2017 року №0042171207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6120,00 грн.; від 14 грудня 2017 року №0096141207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 7141,00 грн.; від 25 травня 2018 року №0051701207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 5100,00 грн. (а.с.10-11, 13).

Податкове повідомлення рішення від 07 серпня 2017 року №0042171207 вручене ТзОВ «Рістора» 23 серпня 2017 року (а.с.10 зворот). Податкові повідомлення-рішення від 14 грудня 2017 року №0096141207, від 25 травня 2018 року №0051701207 були надіслані відповідачу, однак не були вручені йому з незалежних від позивача причин (а.с.12 зворот, 13 зворот).

Податковий борг з податку на прибуток у розмірі 3178,00 грн. виник в результаті нарахування контролюючим органом штрафних санкцій згідно з такими податковими повідомленнями-рішеннями: від 07 липня 2017 року №0028081207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн.; від 09 жовтня 2017 року №0064191207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн.; від 27 грудня 2017 року №0099611207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн.; від 21 травня 2018 року №0048731207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн. (а.с.14-15, 17, 19).

Податкове повідомлення рішення від 07 липня 2017 року №0028081207 отримане ТзОВ «Рістора» 08 серпня 2017 року (а.с.14 зворот). Податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2017 року №0064191207, від 27 грудня 2017 року №0099611207, від 21 травня 2018 року №0048731207 були надіслані відповідачу у встановленому порядку, однак не були вручені йому з незалежних від позивача причин (а.с.16, 18, 20).

Як визначено пунктом 58.3 статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Перелічені вище податкові повідомлення-рішення, якими до ТзОВ «Рістора» застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість та з податку на прибуток, є чинними, відповідачем не оскаржувались. Протилежного судом не встановлено.

Таким чином, грошові зобов'язання, що визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як слідує із довідки ГУ ДФС у Волинській області про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с.6), витягу з ІС «Податковий блок», заборгованість за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» становить 3178,00 грн., а за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» - 18360,00 грн. (а.с.6-7, 21-24).

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Волинській області сформувало податкову вимогу від 15 вересня 2017 року №14048-17, яка була надіслана ТзОВ «Рістора» у встановленому порядку (а.с.8-9).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 18360,00 грн. та з податку на прибуток у сумі 3178,00 грн., а всього у сумі 21538,00 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі належить задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рістора» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Авіаторів, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 39659183) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Рістора» в банках, обслуговуючих платника податків, в дохід державного бюджету податковий борг у сумі 21538,00 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                Ж.В. Каленюк