Рішення
від 01.11.2018 по справі 819/1224/18
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1224/18

01 листопада 2018 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар О.Л.

представника відповідача: ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тербудсервіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Тербудсервіс (надалі - позивач, ТОВ Тербудсервіс ) із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України № 607585/41246367 від 03.03.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 20.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 20.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач прийняв рішення № 607585/41246367 від 03.03.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 20.12.2017, з яким позивач не погоджується, оскільки оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, хоча в повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій №2 від 28.02.2018 надані пояснення стосовно операції по податковій накладній №12 від 20.12.2017.

Ухвалою судді від 04.07.2018 позовну заяву було залишено без руху. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою судді від 26.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №819/1224/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 28.08.2018.

Ухвалами суду від 28.08.2018, 04.09.2018, 10.09.2018, 19.09.2018, 24.09.2018, 02.10.2018, 04.10.2018, 11.10.2018, 18.10.2018, 22.10.2018, 29.10.2018 розгляд справи відкладався.

У поданому до суду 04.09.2018 відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що надані позивачем документи не були достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію спірних податкових накладних та відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 20.12.2017, оскільки, позивачем не надано підтверджуючих документів (складських документів, актів приймання-передачі та розрахункових документів).

Позивач, у поданих суду відповідях на відзив, зазначив, що на підтвердження здійснення розрахункової операції позивачем подано до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт та документи відповідно до яких здійснювалося придбання матеріалів для будівельно-монтажних робіт. Складські документи відповідачу не надавалися, оскільки придбані товари не є габаритними товарами і можуть зберігатися в офісних приміщеннях позивача, крім того, придбані товари доставлялися одразу на будівельний майданчик. Стосовно тверджень відповідача про ненадання розрахункових документів, то позивач зазначив, що ТОВ Альянс ОСОБА_2 проведено оплату наданих позивачем послуг згідно платіжного доручення №56 від 27.12.2018, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за договором №1010-02 від 10.10.2017. Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, позивач зазначає, що в повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій №2 від 28.02.2018, є графа пояснення в якій позивач і надав свої пояснення стосовно господарської операції. А тому, з урахуванням зазначеного, доводи відповідача про недостатність поданих до контролюючого органу документів для прийняття ним рішення про реєстрацію податкової накладної є безпідставними.

У поданих суду запереченнях від 19.09.2018 та додаткових запереченнях від 24.09.2018 відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного розрахункового документу, який підтверджував би оплату виконаних робіт згідно укладених договорів цивільно-правового характеру, а самі договори та акти виконаних робіт до них не свідчать про виконання робіт саме по договору підряду №1010-032 від 10.10.2017. Договори цивільно-правового характеру укладено 01.09.2017 та 01.10.2017, тобто до моменту укладення договору підряду №1010-02 від 10.10.2017 з ТОВ Альянс ОСОБА_2 та до моменту укладення договору №10 від 06.10.2017 між ТОВ Альянс ОСОБА_2 та Передмірською ЗОШ 1-2 ступенів про виконання робіт з капітального ремонту школи , що ставить під сумнів зв'язок наданих за ними послуг з виконанням робіт по договору підряду №1010-02 від 10.10.2017. Не надано також розрахункові документи, що підтверджують факт оплати по господарських договорах, а також первинних документів щодо придбання товарів використаних під виконання договору підряду згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 №2 (форми КБ-2), а саме котли, насоси, труби тощо. На думку відповідача, в сукупності, відсутність вказаних вище документів не дає змоги підтвердити факт здійснення господарських операцій, а тому комісією ДФС України правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 20.12.2017.

22.10.2018 позивачем подано суду пояснення, у яких зазначено, що заперечення відповідача про неможливість виконання робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки такі роботи передбачають наявність ліцензії Держархбудінспекції України, є безпідставними, оскільки капітальний ремонт Передмірської ЗОШ 1-2 ступенів (заходи по енергозбереженню) для заміни віконних та дверних блоків з модернізацією системи опалення по вул. Шевченка, 1 в с. Передмірка, Лановецького району Тернопільської області відноситься до об'єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та роботи на ньому не потребують наявності ліцензії.

У поданих суду додаткових запереченнях на позов від 22.10.2018 відповідач зазначає, що подані суду позивачем копії платіжного доручення від 27.12.2017 №56 про перерахування коштів в сумі 73747,18 грн від ТОВ Альянс ОСОБА_2 та акт звірки не надавались комісії ДФС України, крім того, в призначенні платежу зазначено за виконані роботи згідно рахунку №70 від 26.12.2014 , що не відповідає реквізитам договору підряду №1010-02 від 10.10.2017. Предметом укладених цивільно-правових угод з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є монтаж внутрішніх інженерних мереж, при цьому зміст і суть робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж не визначена ні в договорах, ні в акті виконаних робіт, проте в наданому позивачем акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року №2 (форми КБ-2в) взагалі не йде мова про виконані роботи з монтажу внутрішніх інженерних мереж. Позивачем не пояснено яким чином надані до ДФС України копії договорів мають стосунок до виконання робіт з влаштування паливних, що є предметом договору підряду №1010-02 від 10.10.2017 укладеного з ТОВ Альянс ОСОБА_2 . Відповідач наполягає на тому, що господарська діяльність з виконання робіт з влаштування паливних передбачає ліцензування, оскільки за класом наслідків (відповідальності) відноситься до об'єктів із середніми (СС2) і значними (СС3) наслідками з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про архітектурну діяльність .

У поданих суду 29.10.2018 поясненнях позивач наполягає на тому, що роботи з проведення капітального ремонту Передмірської ЗОШ 1-2 ступенів (заходи по енергозбереженню) для заміни віконних та дверних блоків з модернізацією системи опалення відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Представник позивача в судове засідання 01.11.2018 не прибув, проте подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності (а. с. 95, 110).

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

У відповідності до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, прийшов до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Тербудсервіс складено податкову накладну №12 від 20.12.2017 на загальну суму 32958,72 грн (а. с. 7) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції №9282587650 від 29.12.2017 реєстрацію податкової накладної №12 зупинено у зв'язку з тим, що вона не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії). Також в квитанції зазначено, що за результатами опрацювання СМОКР було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 43.29.1. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пункту в п.п.201.16.1 п. 201. 16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а. с. 8).

Позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення №2 від 28.02.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена та надано пояснення щодо підтвердження здійснення господарської операції (а. с. 9), які отримані відповідачем 28.02.2018, що підтверджується копією квитанції №1 (а. с. 58).

Рішенням комісії ДФС України №607585/41246367 від 03.03.2018 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації (а. с. 10).

Позивачем подано скаргу на рішення комісії ДФС України з вимогою скасувати рішення №607585/41246367 від 03.03.2018 та зареєструвати податкову накладну №12 від 20.12.2017 (а. с. 11-14). Рішенням комісії з питань розгляду скарг №29414/41246367 від 21.03.2018 зазначена вище скарга залишена без задоволення та рішення ДФС України № 607585/41246367 від 03.03.2018 без змін (а. с. 15).

Не погодившись із рішенням № 607585/41246367 від 03.03.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 20.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пп. б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України (чинного на час винесення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. 1, 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567(далі - Наказ № 567) (чинних на час винесення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Критеріїв передбачено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1246 від 29.12.2010, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", ;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містив підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (чинний на час винесення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної), згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації N 190 від 29.03.2017 (чинної на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

На підтвердження реальності господарської операції по податковій накладній №12 від 20.12.2017 позивач подав до суду копію договору №10 від 06.10.2017 на виконання підрядних робіт капітального ремонту по об'єкту Передмірської загальноосвітньої школи 1-2 ступенів (заходи по енергозбереженню) для заміни віконних та дверних блоків з модернізацією системи опалення по вулиці Шевченка, 1 в селі Передмірка Лановецького району Тернопільської області, укладений між Відділом освіти, охорони здоров'я, культури, туризму, молоді та спорту Борсуківської сільської ради та ТОВ Альянс ОСОБА_2 (а. с. 77-79). Для виконання взятих на себе за вказаним договором обов'язків між ТОВ Альянс ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ Тербудсервіс (підрядник) укладено договір підряду № 1010-02 від 10.10.2017, за умовами якого підрядник зобов'язується у відповідності до умов цього договору виконати своїми силами та засобами комплекс робіт по влаштуванню паливних згідно кошторисів, затверджених замовником (а. с. 19-22).

Представник позивача стверджував, що з метою виконання договору підряду № 1010-02 від 10.10.2017 ТОВ Тербудсервіс уклав цивільно-правові угоди № 0109-1 від 01.09.2017 із громадянином ОСОБА_3 (а. с. 27), № 0109-2 від 01.09.2017 із громадянином ОСОБА_4 (а. с. 28), № 0110-1 від 01.10.2017 із громадянином ОСОБА_5 (а. с. 30) предметом яких є виконання робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж. До зазначених договорів додано акти прийому наданих послуг до цивільно-правового договору № 0109-2 від 01.09.2017 (а. с. 29) та № 0110-01 від 01.10.2017 від 27.12.2017 (а. с. 31).

Суд звертає увагу на те, що в наявному у матеріалах справи акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року № 2 (форми КБ-2в) не йде мова про виконані роботи з монтажу внутрішніх інженерних мереж (а. с. 23-26), на виконання яких позивачем було укладено зазначені вище цивільно-правові угоди.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що зазначені договори та акти прийому наданих послуг до цивільно-правових договорів не підтверджують реальність господарської операції по податковій накладній № 12 від 20.12.2017, оскільки цивільно-правові угоди № 0109-1 від 01.09.2017, № 0109-2 від 01.09.2017, № 0110-1 від 01.10.2017 укладено до моменту укладення договору підряду № 1010-02 від 10.10.2017 та до моменту укладення договору № 10 від 06.10.2017, що ставить під сумнів зв'язок наданих за ними послуг з виконання робіт по договору підряду № 1010-02 від 10.10.2017. Крім того, акти наданих послуг не конкретизують, які саме послуги надавались, їх кількісний, якісний, вартісний склад, на якому об'єкті вони надавались.

Позивач подав до суду на підтвердження реальності господарської операції копію платіжного доручення № 56 від 27.12.2017 про перерахування коштів в сумі 73747,18 грн від ТОВ Альянс ОСОБА_2 , у якому призначенням платежу вказано: за виконані роботи згідно рахунку №70 (а. с. 56), та копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 10.10.2017 по 31.12.2017 між ТОВ Тербудсервіс та ТОВ Альянс ОСОБА_2 за договором № 1010-02 від 10.10.2017 (а. с. 57), з якого неможливо встановити по яких господарських операціях проводились розрахунки та по яких існує заборгованість. Крім того, вказані документи не надавались відповідачу разом із повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій №2 від 28.02.2018 (а. с. 9), що підтверджується роздруківкою сторінки ІС Податковий блок з переліком поданих позивачем на розгляд комісії ДФС України документів (а. с. 76).

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що роботи з проведення капітального ремонту Передмірської ЗОШ 1-2 ступенів (заходи по енергозбереженню) для заміни віконних та дверних блоків з модернізацією системи опалення по вул. Шевченка, 1 в с. Передмірка, Лановецького району Тернопільської області відноситься до об'єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (а. с. 111), а тому доводи відповідача про те, що такі роботи передбачають наявність ліцензії Держархбудінспекції України є безпідставними.

Враховуючи викладене вище, судом встановлено, що хоча позивачем у повідомленні №2 від 28.02.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена надано пояснення щодо підтвердження здійснення господарської операції (а. с. 9), однак ним не додано відповідних документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції, що відображена у податковій накладній №12 від 20.12.2017.

В ході розгляду справи судом не встановлено реальність здійснення операції по податковій накладній №12 від 20.12.2017, реєстрація якої була зупинена, тому суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно відмовив позивачу у реєстрації вказаної податкової накладної.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій щодо зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної № 12 від 20.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тербудсервіс" (46008, вул. Оболоня буд. 49/62, код ЄДРПОУ 41246367) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС № 607585/41246367 від 03 березня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 20 грудня 2017 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення01.11.2018
Оприлюднено07.11.2018
Номер документу77629507
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —819/1224/18

Рішення від 01.11.2018

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Баранюк Андрій Зіновійович

Ухвала від 29.10.2018

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Баранюк Андрій Зіновійович

Ухвала від 26.07.2018

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Баранюк Андрій Зіновійович

Ухвала від 04.07.2018

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Баранюк Андрій Зіновійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні