Постанова

від 31.10.2018 по справі 826/10856/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10856/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Степанюка А.Г.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 липня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Панченко Ірини Валеріївни, треті особи: ОСОБА_6, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, Товариство з обмеженою відповідальністю Суминафтотранс , Сватівська районна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування реєстраційної дії, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення про проведення реєстраційної дії та скасувати реєстраційний запис, що здійснений 23.08.2017р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Суминафтотранс за №16201050014000517 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна місцезнаходження, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників) та зобов'язання відповідача відновити відомості про юридичну особу, які містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом відновлення всієї належної інформації щодо учасника Товариства ОСОБА_7 в усіх записах державного реєстру.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам та особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, проводити будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) щодо відомостей про ТОВ Суминафтотранс , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України до набрання законної сили рішенням суду, винесеним у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 липня 2018 року в задоволені вказаного клопотання відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушенням норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдана шкода законним правам та інтересам, як позивача, так і держави в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, а саме неможливістю стягнення виконавчого збору у розмірі більш як 500 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи інші учасники до суду не прибули, що, відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ , в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що найближчим часом ОСОБА_8 задля унеможливлення виконання рішення будуть оформлені рішення щодо відчуження корпоративних прав ТОВ Суминафтотранс та державними реєстраторами будуть зареєстровані нові зміни щодо ТОВ Суминафтотранс .

В даному випадку суд апеляційної інстанції виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що постановою державного виконавця від 13.01.2015 вже накладено арешт на корпоративні права та на частку власності у статутному капіталі у ТОВ Суминафтотранс , що належить ОСОБА_7. Цей арешт на даний час не знятий, тому накладення додаткової заборони на здійснення будь-яких реєстраційних дій відносно вказаного майна недоцільно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243 , 250 , 321 , 322 , 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Постанова в повному обсязі складена 05.11.2018.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

А.Г.Степанюк