Рішення

від 17.10.2018 по справі 335/6017/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6017/18 2/335/1768/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., секретаря Кудряшової Ю.І. розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі у підготовчому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа- Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус ЗМНО ОСОБА_4, про визнання права власності на майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що 06 травня 2014 року помер її чоловік - ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на усе належне йому майно, до складу якого входить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі свідоцтва №2743 про право власності на житло від 24.11.1999р.; земельна ділянка площею 0,1200 га розташована: Запорізька область, Запорізький район, Григорівська сільська рада, кадастровий номер 2322182400:04:002:0048, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.11.2009р.; земельна ділянка площею 0,0529 га розташована: Приморська сільська рада, Василівський район, Запорізької області, СГОК Абразивник-2 , діл.13, кадастровий номер 2320985500:01:004:0037, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №490385 від 16.12.2009 р.: земельна ділянка площею 3,1338 га, кадастровий номер 5320484400:00:004:0972, розташована: Лютенська сільська рада, Гадяцький район, Полтавська область, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №677220 від 22.06.2007р. та 1/2 частина транспортного засобу марки ГАЗ модель 21, 1960 року випуску, коричневого кольору, шасі № 0115606 116325, тип ТЗ легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1. Спадкоємцями першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України на час його смерті є вона, його дружина - ОСОБА_1, та діти: донька ОСОБА_3, син - ОСОБА_2. Інших спадкоємців не має. Позивач фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 відповідно до статті 1268 ЦК України, так як постійно проживала зі спадкодавцем на час його смерті та звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4

ОСОБА_2 спадщину не приймав, фактично на час смерті батька ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_2 не проживав, так як з 2001 р. постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та не бажає приймати спадщину після смерті ОСОБА_5

ОСОБА_3 спадщину після смерті батька в строки встановлені законом не прийняла, на час його смерті була постійно зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Оскільки на час смерті спадкодавця з ним був формально зареєстрований за однією адресою син - ОСОБА_2, який фактично з 2001р. постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_3, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на всю частку спадкового майна, що вбачається з постанови від 15.05.2018р. №240/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на всю частку спадкового майна.

За викладених обставин позивач просить суд визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно в порядку спадкування за законом після померлого 06 травня 2014 року ОСОБА_5.

Ухвалою судді від 11.06.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Позивач у судове засідання не з'явилася, від її представника надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, відповідно до якої представник позивача просить позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, суду надали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, відповідно до яких позов визнають та не заперечує проти його задоволення.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, суду надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.

За викладених обставин суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засідання, що відповідає положенню ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55,124 Конституції України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 06 травня 2014 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС №294634, виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №2902.

Як вбачається із матеріалів справи після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить:

1/3 частина квартири АДРЕСА_1, яка належить спадкодавцеві на підставі свідоцтва №2743 про право власності на житло від 24.11.1999р.

Земельна ділянка площею 0,1200 га розташована: Запорізька область, Запорізький район, Григорівська сільська рада, кадастровий номер 2322182400:04:002:0048, яка належить спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.11.2009р.;

Земельна ділянка площею 0,0529 га розташована: Приморська сільська рада, Василівський район, Запорізької області, СГОК Абразивник-2 , діл.13, кадастровий номер 2320985500:01:004:0037, яка належить спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №490385 від 16.12.2009 р.

Земельна ділянка площею 3,1338 га, кадастровий номер 5320484400:00:004:0972, розташована: Лютенська сільська рада, Гадяцький район, Полтавська область, яка належить спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №677220 від 22.06.2007р.

1/2 частина транспортного засобу марки ГАЗ модель 21, 1960 року випуску, коричневого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № 0115606 116325, тип ТЗ легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб марки ГАЗ модель 21, 1960 року випуску, коричневого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № 0115606 116325, тип ТЗ легковий седан був придбаний у період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у 2006 році, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. 368 Цивільного кодексу України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, при цьому, згідно ст. 70 Сімейного кодексу України, долі є рівними. Тобто позивачу належить ? частина зазначеного транспортного засобу.

Як вбачається з копії спадкової справи, заведеної після померлого 06 травня 2014 року ОСОБА_5, з заявою про прийняття спадщини після його смерті до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, звернулася лише позивач - ОСОБА_5

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_4 від 15.05.2018р. №240/02-31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на всю частку спадкового майна.

Відповідно до ч. 1ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до п.3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

На підставі ст.ст. 1268, 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1ст. 1297 ЦК України).

Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника та порушує ч.1ст. 317 ЦК України, ч. ч. 1,2 ст. 319 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст.11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Таким чином, обрані позивачем способи захисту його прав передбачені законом і відповідають йому.

Як роз'яснено в листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "підлягає використанню національними судами України як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі Онерільдіс проти Туреччини Європейський суд з прав людини визнав, що поняття майно охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні законне сподівання стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Ятрідіс проти Греції зазначив, що володіння майном повинно бути законним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 4, 5, 76-81, 200, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 06 травня 2014 року ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Григорівська сільська рада, кадастровий номер 2322182400:04:002:0048, в порядку спадкування за законом після померлого 06 травня 2014 року ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, право власності на земельну ділянку площею 0,0529 га, яка розташована за адресою: Приморська сільська рада, Василівський район, Запорізької області, СГОК Абразивник-2 , діл.13, кадастровий номер 2320985500:01:004:0037, в порядку спадкування за законом після померлого 06 травня 2014 року ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, право власності на земельну ділянку площею 3,1338 га, кадастровий номер 5320484400:00:004:0972, яка розташована за адресою: Лютенська сільська рада, Гадяцький район, Полтавська область, в порядку спадкування за законом після померлого 06 травня 2014 року ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки ГАЗ модель 21, 1960 року випуску, коричневого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № 0115606 116325, тип ТЗ легковий седан, як спільне майно подружжя, та 1/2 частину транспортного засобу марки ГАЗ модель 21, 1960 року випуску, коричневого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № 0115606 116325, тип ТЗ легковий седан, в порядку спадкування після померлого 06 травня 2014 року ОСОБА_5, а взагалі визнати право власності на транспортний засіб: автомобіль марки ГАЗ модель 21, 1960 року випуску, коричневого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № 0115606 116325, тип ТЗ легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В.В. Калюжна