Постанова

від 06.11.2018 по справі 2040/7656/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/7656/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року, (суддя Кухар М.Д., повний текст складено 17.09.2018 року) по справі № 2040/7656/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма"Рілтрейд"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області подало до суду заяву в порядку ст. 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, зупинення видаткових операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують ТОВ Виробничо-Комерційна Фірма Рілтрейд .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року відмовлено у задоволенні заяви.

Головне управління ДФС у Харківській області, не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву.

В обґрунтування вимог посилається на неврахування судом наявність підстав, передбачених ст. 94 Податкового кодексу України та ст. 283 КАС України для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача та зупинення видаткових операцій відповідача на його рахунках, відкритих в банківських установах у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Рілтрейд" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. В обґрунтування зазначає, що оскільки запити податкового органу складені з порушенням вимог податкового законодавства, отже підприємство правомірно не допустило податковий орган до перевірки, а отже відсутні законні підстави для проведення перевірки ТОВ Виробничо-Комерційна Фірма Рілтрейд та підтвердження адміністративного арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з даною заявою, Головне управлінням ДФС у Харківській області зазначило, що податковим органом виявлено факти, що свідчать про допущене ТОВ Виробничо- Комерційна Фірма Рілтрейд порушення норм п. 198.1 ст.198. п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: ТОВ НВП Полі-Пласт за квітень 2017 року, ТОВ Комплект Стандарт Сервіс за квітень 2017 року, ТОВ Степи Козацтва за травень 2017 року, ТОВ Панда-Инвест за квітень 2017 року та травень 2017 року. ТОВ Сталь Енергопром за травень 2017 року та червень 2017 року. ТОВ Мега Сталь пром за червень 2017 року. ПП Енерджі Систем за червень 2017 року. ТОВ Дніпро Оіл Груп за липень 2017 року. ТОВ Компанія Сонячна Земля за серпень 2017 року, вересень 2017 року та жовтень 2017 року. ТОВ Транзіт Сталь за вересень 2017 року, ТОВ Технопром Торг за жовтень 2017 року. ТОВ Бардо Груп за листопад 2017 року та грудень 2017 року. ТОВ Протек Агро Груп за листопад 2017 року, грудень 2017 року та січень 2018 року, ТОВ Торгівельна Група Каста за лютий 2018 року та податкових зобов'язань за ланцюгом постачання.

Головним управлінням ДФС у Харківській області неодноразово направлялися запити ТОВ Виробничо-Комерційна Фірма Рілтрейд про надання пояснення та їх документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин з контрагентами від 16.08.2017 року, 19.08.2017 року, від 22.09.2018 року, 21.11.2017 року, 07.05.2018 року, 25.05.2018 року, 18.07.2018 року, які отримані підприємством, що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями (а.с. 24-27, 30-33, 36-39, 42-47, 50-54,57-66).

Вважаючи, що зазначені запити складені з порушенням вимог ст.73 ПК України, підприємством надавалися податковому органу відповіді про відсутність підстав для надання пояснень та документального підтвердження (а.с. 21-22, 28-29, 34-35, 40-41, 48-49, 55-56).

10.09.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області у зв'язку з відмовою позивачі у наданні пояснень та їх документального підтвердження винесено наказ № 6654 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Виробничо-Комерційна Фірма Рілтрейд (а.с. 19-20).

12.09.2018 року о 16 год. 56 хв. податковим органом здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Виробничо-Комерційна Фірма Рілтрейд для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, вручено директору підприємства Ждановій В.О. копію наказу та направлення на перевірку, проте посадових осіб до проведення перевірки не допущено у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення, про що складено акт відмови відповідача від проведення документальної позапланової виїзної перевірки та акт відмови платника податків в отриманні акту (а.с. 12- 16).

У зв'язку з тим, що платник податків відмовився від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято Рішення № 39057 від 13.09.2018 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Виробничо-Комерційна Фірма Рілтрейд (а.с. 10).

З метою перевірки обґрунтованості арешту майна ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Рілтрейд", застосованого на підставі вказаного вище рішення, заявник звернувся з даною заявою до суду.

Відповідно до п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2, п. п. 94.4 - 94.6, 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі, за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Тобто, нормами ПК України передбачено право керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу приймати рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника податків у випадку якщо такий платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1, абз. 1 п. 78.4, п. 78.5 ст. 78, п. п. 81.1, 81.2 ст. 81 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав у контролюючого органу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Колегія суддів зазначає, що наказ ГУ ДФС у Харківській області від 10.09. 2018 року N 6654, який вручено підприємству, направлення на перевірку є передумовами звернення контролюючого органу до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платника податків, а отже є належним та достатнім доказом наявності правових підстав для умовного адміністративного арешту майна.

Доказів оскарження зазначеного наказу підприємством в судовому порядку матеріали справи не містять.

Посилання суду та підприємства щодо відсутності правових підстав для проведення перевірки, правомірності не допуску підприємством посадових осіб податкового органу до перевірки, оскільки запити податкового органу були складені з порушення вимог податкового законодавства, а тому відповідно до ст.73 ПК України платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, колегія суддів вважає помилковими, оскільки не відповідність запиту вимогам ст.73 ПК України є підставою для не надання відповіді на запит, проте не є підставою для відмови в допуску до перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому п.81.1.ст. 81 ПК України ( непред'явлення або не надіслання наказу на перевірку, направлення на перевірки або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог ) не дозволяється.

Судом встановлено, що підприємством будь-яких зауважень до наказу на проведення перевірки, направлень на перевірку, своєчасності їх направлення та вручення не висловлено, наказ на проведення перевірки не оскаржено в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні справи суд першої інстанції не врахував зазначених обставин, що призвело до невірного вирішення справи, висновки суду першої інстанції неповністю відповідають обставинам справи в частині підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, а тому в цій частині судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення заяви.

Щодо вимог податкового органу про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, що обслуговують відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Суд зазначає, що накладення адміністративного арешту та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є різними за своєю правовою суттю та не можуть підмінятися одне одним.

Судом встановлено, що підставою для прийняття Рішення податкового органу про застосування арешту майна підставою слугувало п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, тобто відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Зазначене рішення не стосується зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відмовляючи в задоволені заяви в частині зупинення видаткових операцій суд першої інстанції виходив з того, що заявником не приймалося такого рішення, доказів наявності у підприємства податкового боргу не надано, а отже і відсутні підстави для задоволення заяви.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції.

Відповідно до пп. 20.1.33 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.31 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що заявником не надано доказів наявності податкового боргу у підприємства, відсутності у нього майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, а також доказів недопущення відповідачем посадових осіб до обстеження територій та приміщень.

При вирішенні справи судом враховані висновки Верховного суду, зазначені в рішенні у справі № 820/2312/17, в якому зокрема зазначено, що на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв'язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах. Суд дійшов висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, звернення з вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків, а також накладення арешту на майно платника шляхом зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не передбачено чинним законодавством.

Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для зупинення видаткових операцій, з посиланням на ч.2 ст.59 Закону України " Про банки та банківську діяльність" (Закон № 2121-ІІІ) колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанціх.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону № 2121-ІІІ арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст.59 Закону № 2121-ІІІ зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Згідно зазначених норм права зупинення видаткових операцій здійснюється в разі накладення арешту на майно або кошти, зокрема рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом, а також в інших випадках , передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку.

Враховуючи, що доказів наявності рішень суду про стягнення коштів з позивача, або накладення арешту на його майно, договорів, інших умов обтяжень, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку заявником не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зупинення видаткових операцій, а тому в цій частині судове рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 272, 283, 310, 315 316, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 по справі № 2040/7656/18 скасувати в частині відмови в задоволені заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту.

В цій частині прийняти постанову, якою заяву Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Виробничо-Комерційна Фірма Рілтрейд застосованого рішенням начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 13 вересня 2018 року N 39057.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018р. по справі № 2040/7656/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Курило