Рішення

від 06.11.2018 по справі 623/3752/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3752/18

Номер провадження 2/623/1208/2018

РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Герцова О.М.

з участю: секретаря - Рзаєвої І.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1 до Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Просила встановити факт родинних відносин між нею та її батьком ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на земельну ділянку пл. 5.2951 га, яка розташована на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 27 серпня 2014 року.

Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_2 у судовому порядку необхідно для оформлення спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину за законом.

До судового засідання позивач та її представник не з'явилися, надали заяву, де просили справу розглядати без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав до суду заяву, де просив провести судове засідання без його участі, проти позову не заперечував.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 27 серпня 2014 року помер ОСОБА_2 - свідоцтво про смерть серія І-ВЛ № 448849 видане 01 вересня 2014 року виконавчим комітетом Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, актовий запис № 29.(а.с.15)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку пл. 5.2951 га, яка розташована на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, кадастровий номер 6322881500:03:000:0421, державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД № 035474, виданий 28 вересня 2007 року на підставі розпорядження голови Ізюмської райдержадміністрації від 29.08.2006 № 387.

Позивач у справі ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2

Оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №035474, на ім'я ОСОБА_2 втрачений.

В свідоцтві про реєстрацію шлюбу від 12 серпня 2017 року дошлюбне прізвище позивача у справі - Куприянова , а в свідоцтві про смерть батька його прізвище - Купріянов .(а.с.21)

Згідно наданої інформації Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.09.2018р. №29-20-0.23,021-52/122-18 було донесено інформацію, щодо нового кадастрового номера вищезазначеної земельної ділянки - 63228815 00 :03:000:0421 щодо розбіжностей в інформації про кадастровий номер однієї і тієї ж земельної ділянки площею 5,2951 га, розташованої за межами населеного пункту на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, виявлених в Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯД №035474 виданий на ім'я ОСОБА_2, та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 27.09.2007 року за №010767200048 та у ОСОБА_3 з державного земельного кадастру про цю ж земельну ділянку від 04.03.2015 року НВ -6301628022015, повідомлено,що дана розбіжність виникла в зв'язку з прийняттям нових законодавчих та інших нормативно - правових актів, які набули чинності з 01.01.2013 року, в результаті чого суттєво змінився порядок реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та прав на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державною реєстраційною службою України.

Через недосконалість роботи інформаційних систем та відсутність на час набуття зазначених законодавчих актів відпрацьованого механізму взаємодії між органами Держгеокадастру та Укрдержреєстру, склались обставини, які по незалежним від нас причинам, спричинили появу факту присвоєння двох кадастрових номерів, а саме: 6322881500:03:0144 та 6322881500:03:000:0144 одній і тій земельній ділянці в різний період часу.

Грошова оцінка земельної ділянки № 199 пл. 5.2951 га, кадастровий номер 6322881500:03:000:0421 складає 86480 грн. - висновок про вартість об`єкту оцінки ТОВ Оціночна компанія аргумент (а.с.26).

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Згідно ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, тому відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на майно мого померлого не може бути перешкодою в реалізації її права на спадщину.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, узагальненої в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Перевіривши матеріали справи, надані позивачкою копії свідоцтв, суд встановив факт, що має юридичне значення, що померлий 27 серпня 2014 року ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1

Таким чином, є підстави для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 256 ЦПК України.

Таким чином суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10-13,17, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 27 серпня 2014 року, є батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, площею 5,2951га, кадастровий номер 6322881500:03:000:0421, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2, померлого 27 серпня 2014 року, належна йому, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №035474 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 27.09.2007 року за №010767200048.

З моменту винесення рішення суду, правовстановлюючий документ, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД №035474 на ім'я ОСОБА_2 вважати таким, що втратив чинність.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя: О.М.Герцов