Вирок

від 06.11.2018 по справі 640/19969/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/19969/18

н/п 1-кп/640/1098/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретері ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 12018220490004340 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Зугдіді Грузія, грузин, громадянин Грузії, має посвідку на постіне проживання в Україні КР № 383 від 12.04.2012р., із середньою освітою, одружений, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , 2007 р. народження , ОСОБА_8 , 2009 р. народження, офіційно не працюючий, раніше не судимий, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2018 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із невстановленою особою, маючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, спрямований на викрадання чужого майна, заздалегідь розподіливши злочинні ролі відповідно до яких ОСОБА_6 повинен був здійснити дії направлені на безпосереднє викрадання чужого майна, а невстановлена особа повинна була здійснити дії, направлені на залишення місця кримінального правопорушення спільно із ОСОБА_6 після незаконного викрадання чужого майна.

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_6 , знаходячись на паркувальному майданчику господарського-будівельного гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 9а, де, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та той факт, що діє спільно у групі з невстановленою особою, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій у вигляді незаконного викрадання чужого майна, бажаючи цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою спільного незаконного збагачення, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 та невстановлена особа на автомобілі «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 під`їхали до припаркованого на паркувальному майданчику автомобіля «Nissan Teana» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_6 вийшов із автомобілю, а невстановлена в ході досудового розслідування особа залишилась за кермом. Після чого, ОСОБА_6 підійшов до автомобілю марки Nissan Teana д.н.з. НОМЕР_2 та таємно, проникнувши до вказаного автомобілю через задні пасажирські двері з салону викрав належну ОСОБА_9 сумку з грошовими коштами в сумі 300 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.10.2018 складало 8 394 гривні, та 9 000 гривень, всього грошові кошти на загальну суму 17 394 гривень, та маючи намір зникнути з місця події, відразу почав рухатись до автомобілю Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 в якому його чекала невстановлена особа.

Однак, злочинні дії ОСОБА_6 були помічені потерпілим ОСОБА_9 , який почав вимагати від ОСОБА_6 зупинитись та повернути викрадену сумку з грошовими коштами, внаслідок чого дії ОСОБА_6 стали явними та очевидними для потерпілого, при цьому ОСОБА_6 , ігноруючи вимоги потерпілого та усвідомлюючи, що діє відкрито, реалізуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, разом з викраденим майном, намагався сісти до автомобілю Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 в якому його чекала невстановлена особа, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_9 разом з викраденим майном, а невстановлена особа на автомобілі марки Mazda 6 д.н. НОМЕР_1 залишила місце вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 не виконав усі дії, необхідні для доведення злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений потерпілим ОСОБА_9 на місці вчинення кримінального правопорушення, не розпорядившись майном, внаслідок чого ОСОБА_6 міг спричинити матеріальну шкоду потерпілому на суму 17 394 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. ст. 15 ч.2 - 186 ч.2 КК України, визнав повністю та пояснив , що дійсно він разом з малознайомим «Куцора» , домовились скоїти крадіжку , для чого на автомобілі «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням « ОСОБА_10 », під`їхали до припаркованого на паркувальному майданчику гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Харків, вул.Героїв Праці, 9а , автомобіля «Nissan Teana» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого він вийшов із автомобілю, підійшов до автомобілю марки Nissan Teana та таємно, проникнувши до вказаного автомобілю через задні пасажирські двері з салону викрав сумку з грошима в сумі 300 доларів США та 9 000 гривень, після чого , відразу почав рухатись до автомобілю Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 . Однак, потерпілий ОСОБА_9 став кричати та вимагати зупинитися, він проігнорував це, та хотів сісти до свого автомобілю та поїхати геть, однак був зупинений потерпілим ОСОБА_9 разом з викраденим майном, а малознайомий «Куцора» на автомобілі Mazda 6 уїхав, щиро кається , обіцяє не скоювати ніяких правопорушень, просить суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ст.ст. 15 ч.2 186 ч.2 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадання чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено,що він, раніше несудимого , на обліку у лікаря нарколога та психіатру не перебуває , характеризується формально задовільно, одружений, має посвідку на постійне проживання в Україні.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого , суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому та знаходження у обвинуваченого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , 2007 р. народження , ОСОБА_8 , 2009 р. народження.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому , відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінальниого правопорушення , дані про особу обвинуваченого , пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, судом також враховується думка потерпілого ОСОБА_9 , який звернувся до суду з письмовою заявою, в який просив розглядати справу за його відсутністю та зазначив про відсутність претензій до обвинуваченого. Отже суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_6 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.ст. 15 ч.2 186 ч.2 КК України , з урахуванням положення ст. 68 ч.3 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства , тому суд застосовує ст. 75 КК України і призначає покарання з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слід скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду, негайно.

В строк покарання ОСОБА_6 зарахувати термін знаходження його під вартою з 12.10.2018р. по 06.11.2018р.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 15 ч.2 186 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановити випробувальний строк 2 (два) роки. В силу ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківській слідчий ізолятор» - скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду, негайно.

В строк відбуття покарання ОСОБА_6 зарахувати термін знаходження його під вартою з 12.10.2018р. по 06.11.2018р.

Речові докази гроші в сумі 300 доларів США та 9000 грн, які повернуті потерпілому ОСОБА_9 , залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя ОСОБА_1