Рішення

від 06.11.2018 по справі 626/1650/18

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/1650/18

Провадження № 2/626/665/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

31.10.2018 року Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді: Гусар П.І.

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача

ПАОП "Промінь" адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно - орендного підприємства "Промінь" про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

08.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного аграрно-орендного підприємства Промінь про розірвання договору оренди земельної ділянки №720 від 01.11.2006 року, яка розташована на землях Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області, в розмірі 5,32 га, який був укладений між ОСОБА_3 та ПАОП Промінь в особі директора ОСОБА_4 Вказана земельна ділянка належала його батьку ОСОБА_3 на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХР №059984. Після смерті батька перейшла у власність його матері ОСОБА_5, а після її смерті 30.06.2013 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2014 року перейшла у його власність.

13.06.2014 року, 13.10.2014 року, 05.12.2017 року він направляв ПАОП Промінь письмові заяви з вимогою про розірвання договору оренди, відповіді на які так і не отримав. До цього часу відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою, що суперечить п.14.5 Договору оренди земельної ділянки №720 від 01.11.2006 року, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. В зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що порушень з боку ПАОП Промінь договору оренди немає, а ст.32 ЗУ Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-ХІV передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Пункт 14.5 Договору оренди №720 має місце лише у разі викупу (купівлі-продажу) земельних ділянок (паїв), а перехід права власності в порядку спадкування вказаним пунктом не передбачався. Власники земельної ділянки всі роки отримували орендну плату, не висловлювали претензій щодо невиконання умов договору, або їх невідповідність, що свідчить про те, що вони, в тому числі і позивач, погоджувалися з умовами договору. В зв'язку з чим вважає вимоги позивача необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач вказав, що умови зміни або розірвання договору оренди прописані в п.14.5 Договору оренди у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, що узгоджується з ч.4 ст.32 ЗУ Про оренду землі , а тому є всі підстави для розірвання договору оренди №720 від 01.11.2006 року.

Крім того, представник ПАОП "Промінь" подав до суду заяву про застосування строку позовної давності з якої вбачається, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2014 року перейшла у власність ОСОБА_5 земельна ділянка. Починаючи з 13.06.2014 року позивач звертався до ПАОП Промінь щодо розірвання вищевказаного договору, згідно матеріалів позову, але ніяких дій щодо оскарження свого порушеного права до суду не здійснював, а навпаки отримував орендну плату та підписував особисто додаткову угоду щодо збільшення орендної плати, що свідчить про його погодження з умовами раніше складеного Договору і що у свою чергу означає, що з моменту прийняття спадщини та звернення до ПАОП Промінь 13.06.2014 року позивачу було відомо про порушення його права, у зв'язку з чим, починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів. Таким чином строк позовної давності сплинув 14.06.2017 року, проте позивач звернувся до суду 18.08.2018 року.

З пояснень поданих ОСОБА_1 витікає, що він не погоджується що строк позовної давності для звернення до суду сплинув та вважає, що до зазначених правовідносин не можна застосувати наслідки спливу позовної давності, так як відповідно до п. 36 Постанови Пленуми ВСС України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року вказано, що за змістом ст. 391 ЦК позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв'язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом. Тому просить розірвати договір оренди з ПАОП Промінь .

Позивач у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, наданих у відзиві на позов та в заяві про застосування строків позовної давності.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи.

Так, судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 26.03.2014 року ОСОБА_1, позивач по справі, прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5, яка складається із земельної ділянки площею 5,3151 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0134, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області. Вказана земельна ділянка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯМ №037418, виданого Управлінням Держкомзему у Красноградському районі Харківської області від 18.06.2012 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 632330001000451, і є власником вказаної земельної ділянки (а.с.10-12).

Земельну ділянку площею 5,3151 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0134, що розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області, ОСОБА_5 отримала у спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 (а.с. 10, 16).

Відповідно до договору оренди №720 від 01.11.2006 року, який укладений між ПАОП Промінь в особі директора ОСОБА_4 і батьком позивача ОСОБА_3, вищезазначена земельна ділянка перебуває в оренді ПАОП Промінь терміном на 25 років (далі Договір) (а.с.7-9).

Відділ у Красноградському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у листі на запит позивача повідомив, що Договір оренди зареєстрований згідно даних земельного кадастру та Книги записів реєстрації за №040769800281 від 23.03.2007 року строком на 25 років (а.с.16).

Після оформлення права на спадщину ОСОБА_1 став власником земельної ділянки і фактично однією із сторін договору оренди землі №720 від 01.11.2006 року, а саме орендодавцем.

Як новий власник земельної ділянки ОСОБА_1 13.06.2014 року, 13.10.2014 року та 05.12.2017 року направляв на адресу ПАОП Промінь листи, в яких повідомляв про прийняття ним спадщини за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6323381200:14:000:0134 і бажання самостійно її обробляти, в зв'язку з чим просив розірвати договір оренди (а.с.13-15).

ПАОП Промінь на вказані листи жодним чином не відреагувало та продовжує використовувати спірну земельну ділянку в своїх інтересах.

Крім того, відповідно до додаткової угоди про зміни до договору оренди земельної ділянки № 720 від 01.12.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 підписав дану угоду, що є підтвердженням того, що позивача влаштовували умови договору оренди земельної ділянки (а.с.47).

Згідно з п.14.5 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи-орендаря, є підставою для зміни або розірвання договору.

Пунктом 14.6 Договору передбачено, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за два місяці.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-ХІV.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Згідно частини четвертої зазначеної статті перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

З вище зазначених норм вбачається, що позов підлягав би задоволенню, однак позивачем пропущено строк позовної давності, а тому суд відмовляє в задоволенні позову з таких підстав.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

Згідно п. 36 Постанови Пленуми ВСС України Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року вказано, що за змістом ст. 391 ЦК позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі.

Відповідно до позиції викладеної у постанові Верховного Суду справа № 397/1402/15-ц (провадження № 61-378 св 18) від 16.01.2018 року вбачається, що до вказаних правовідносин застосовується трирічний строк позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, при вирішенні даного спору щодо розірвання договору оренди слід застосовувати позицію Верховного Суду.

Системний аналіз вказаних положень діючого законодавства дає підстави вважати, що договір оренди землі не може бути розірваний судом на вимогу нового власника земельної ділянки, так як позивачу 26.03.2014 року перейшла у власність земельна ділянка 5,3151 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0134, а він звернувся до суду 08.08.2018 року, в результаті чого ОСОБА_6 пропустив трирічний строк позовної давності.

Керуючись постановою Верховного Суду справа № 397/1402/15-ц (провадження № 61-378 св 18) від 16.01.2018 року, ст. ст 2, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ч. 3, 4 ст. 267, ч. 1, 2 ст. 261,ч. 2 ст. 792 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства Промінь про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя