Рішення

від 31.10.2018 по справі 710/523/18

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/523/18

Провадження № 2/710/423/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Цяпкало А. П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача - ПОП НИВА 2003 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Приватно - орендного підприємства НИВА 2003 про визнання недійсним та скасування договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2018 року, до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить визнати недійсним та скасувати договір оренди землі укладений 24.12.2014, укладеного між відповідачами: орендодавцем ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1, та орендарем Приватно - орендним підприємством Нива 2003 , код ЄДРПОУ 32447162, щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125781200:02:001:0498, площею 1,9615 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, Васильківська сільської ради.

Свій позов позивач мотивує тим, що Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 03.10.2014 у справі № 710/1751/14-ц за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на спадкову земельну ділянку, площею 1,9615 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Васильківської сільської ради, Шполянського району, Черкаської області, яка належала померлому ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1- ЧР №045418. 26.11.2014 Державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 7125781200:02:001:0498 за ОСОБА_2, а 27.02.2015 Державним реєстратором було внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі укладеного між орендарем земельної ділянки: Відповідачем 2 - Приватно-Орендним підприємством НИВА 2003 та орендодавцем Відповідачем 1- ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою № 121557306 від 23.04.2018 року. 02.03.2017 рішенням Апеляційного суду Черкаської області скасовано вищевказане рішення Шполянського районного суду та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до Васильківської сільської ради про продовження загального строку позовної давності та визнання права власності на спадкове майно відмовлено. 12.06.2017 державним реєстратором було скасовано державну реєстрацію права власності Відповідача 1- ОСОБА_2 на земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 89284500 від 12.06.2017 . 11.07.2017 позивач отримала в приватного нотаріуса Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, на підставі якого в цей же день Державним реєстратором ОСОБА_7 було внесено запис до державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за мною - ОСОБА_5, на земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 91677548. Втім, при видачі вищезазначених документів: Свідоцтва про право на спадщину та ОСОБА_7, нотаріус повідомив позивача про те, що розділ Державного реєстру прав в актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права щодо вже належної позивачу земельної ділянки містить запис за №8899757 від 27.02.2015 про реєстрацію права оренди внесеною на підставі Договору оренди землі виданого 24.12.2014 року, укладеного між Відповідачами: орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем - Приватно-орендним підприємством Нива 2003 . Оскільки ОСОБА_2 не є власником об'єкта оренди, а тому не може розпоряджатися земельною ділянкою, розірвання договору є неможливим. Отже в зв'язку з обставинами що склалися, позивач вимушена звернутись до суду з вимогою визнати недійсним та скасувати Договору оренди землі, оскільки відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 10.05.2018 року, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 31.10.2018 року, закрито підготовче провадження та призначення цивільну справу до розгляду по суті.

Відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позивач немає ніякого права ставити питання в судовому порядку про визнання недійсним та скасування договору оренди землі від 24.12.2014, так як договір оренди земельної ділянки укладений правильно, проведена його державна реєстрація, відповідач навіть з моральної точки зору не повинен кидати цю земельну ділянку, так як позивачка по справі не здійснювала догляд за померлим спадкодавцем ОСОБА_6, відповідач за час його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 поновив йому всі документи та допоміг відновити право власності на цю земельну ділянку. Позивачка в своїх позовних вимогах посилається на те, що договір спрямований на набуття, зміну та припинення її прав та обов'язків всупереч її внутрішній волі та вільному волевиявленню укладений особою, яка не мала на те законних підстав і повноважень, не може бути чинним та підлягає скасуванню та визнанню його недійсним. По вищенаведених підставах даний договір не може бути визнаний недійсним та скасований, так як дана земельна ділянка була зареєстрована за відповідачем, було відповідне рішення суду про визнання за мною права власності на земельну ділянку, так як відповідач отримав її відповідно до волевиявлення спадкодавця. На момент укладання договір був дійсним і законним і відповідач мав усі підстави укладати договір оренди землі та відповідно отримувати орендну плату. Заповідач особисто підписував заповіт та його стан здоров'я дозволяв усвідомлювати свої дії і керувати ними і останній бажав, щоб земельна ділянка була в користуванні відповідача, а не в інших людей.

У суд представник позивача з'явився, вказав, що позов підтримує повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач 1 ОСОБА_8 та його представник, у суд з'явилися, проти задоволення позову заперечували, мотивуючи свою позицію аргументами викладеними у відзиві на позов.

Представник відповідача 2 ОСОБА_9, у суд з'явився, та заперечував проти позову, вказуючи про те що позивач не навів правових підстав для визнання недійсним договору оренди.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення на підставі наступного.

У суді встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.07.2017 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_7, Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області, зареєстровано в реєстрі за №1662, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, отримала у спадщину після смерті свого діда ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 24 жовтня 2008 року, земельну ділянку площею 1,9615 (одна ціла дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять десятитисячних) гектара, кадастровий номер 7125781200:02:001:0498. Дана земельна ділянка розташована: Черкаська область, Шполянський район, Васильківська сільська рада, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.7). Право власності позивача на земельну ділянку, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 91677548 від 11.07.2017 року. Номер запису про право власності 21330981, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, № 513363971257, розмір частки 1, власник - ОСОБА_5. (а.с.6).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 89284500 від 12.06.2017 року, земельна ділянка, площею 1,9615 га, кадастровий номер 7125781200:02:001:0498, яка розташована: Черкаська область, Шполянський район, Васильківська сільська рада, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №513363971257, номер запису про право власності - 7860227, була зареєстрована 26.11.2014 за ОСОБА_2, на підставі рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03.10.2014 справа № 710/1751/14-ц. Проте 23.05.2017 право власності було скасовано, на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 02.03.2017 № 22ц/793/638/1.(а.с.8).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна, від 23.04.2018 року № 121557306, земельна ділянка за кадастровим номером 7125781200:02:001:0498, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 513363971257, номер запису про право власності 21330981, зареєстрована 11.07.2018 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину, реєстровий номер 1662 виданого 11.07.2017, ОСОБА_7, приватним нотаріусом, за ОСОБА_5. Інше речове право на дану земельну ділянку, 27.02.2015 року було зареєстровано, на підставі договору оренди землі б/н від 24.12.2014 року, між Приватно - Орендним підприємством Нива -2003 та ОСОБА_2. Номер запису про інше речове право - 8899757, строк оренди 5 років, розмір орендної плати - 4,5%. (а.с.5).

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області по справі № 22ц/793/638/17 від 02.03.2017 було скасовано рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03.10.2014 та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Васильківської сільської ради про продовження загального строку позовної давності та визнання права власності на спадкове майно. (а.с.9-10).

Згідно з умовами договору оренди землі від 24.12.2014, укладеного між Орендодавцем ОСОБА_2 та Орендарем ПОП Нива -2003 , об'єктом оренди є земельна ділянка площею 1,9615 га, кадастровий номер № 7125781200:02:001:0498, категорія (тип) рілля. Строк дії договору 5(п'ять) років з часу набрання чинності. Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди. Передача земельної ділянки відбувається у тижневий строк після державної реєстрації. Орендна плата становить 2 264,14 грн., з розрахунку 4,5% від проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки за поточний рік. Орендна плата вносить з 1 серпня, але не пізніше 30 грудня кожного року. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2012 року становить 50314,32 гривень.(а.с. 36-39). Земельна ділянка була передана в користування за актом приймання - передачі від 03.02.2015 року. (а.с.40). Межі земельної ділянки за кадастровим номером №7125781200: 02:001:0498, яка знаходиться в адмінмежах Васильківської сільської ради, Шполянського району, Черкаської області, площею 1,9615 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, закріплені в натурі на місцевості, тимчасовими межовими знаками (дерев'яні стовпи) у кількості 4 шт., та передані на зберігання представнику орендаря, директору ПОП Нива -2003 - ОСОБА_10 (а.с.41). Земельна ділянка межує від А до Б землі Васильківської сільської ради, від Б до В зем. діл гр. ОСОБА_11, від В до Г землі загального користування, від Г до А зем. діл. гр. ОСОБА_12 (а.с.43).

Як вбачається із матеріалів справи, на даний час власником земельної ділянки є позивач відповідно до свідоцтва про право на спадщину. В той же час згадана земельна ділянка перебуває у користуванні ПОП Нива -2003 на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_2 та ПОП Нива -2003 від 24.12.2014.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно п. а, ч.1. ст.90 ЗК України, у редакції станом на дату підписання договору, Власники земельних ділянок мають право , зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Згідно ч.4. ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди. У відповідності до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України, зокрема частиною 2 передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, що має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Позивачем не зазначено та не доведено, що в момент вчинення правочину - укладення договору оренди недодержано вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, - і за її межами.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 02 березня 2017 року справа №22ц/793/638/17 було скасовано рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2014 року, яке було підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_13.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції на момент звернення до суду з позовом, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже у відповідно до норм чинного законодавства та обставин справи документ (рішення суду), на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, на земельну ділянку площею 1,9615 га, кадастровий номер 7125781200:02:001:0498, за ОСОБА_2, скасований рішенням апеляційного суду, відповідно до Державного реєстру прав було внесено запис про скасування державної реєстрації прав на дану земельну ділянку за ОСОБА_13, та зареєстровано право власності за ОСОБА_5, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 року №91677548 (а.с.6).

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.04.2018 року, номер 121557306, інше речове право на дану земельну ділянку, 27.02.2015 року було зареєстровано, на підставі договору оренди землі б/н від 24.12.2014 року, між ПОП Нива -2003 та ОСОБА_2. Номер запису про інше речове право - 8899757, строк оренди 5 років, розмір орендної плати - 4,5%. (а.с.5).

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже на даний час існує договір оренди землі укладений між відповідачами, на земельну ділянку, власником якої з 11.07.2017 року є позивач у справі, доказів того, що даний договір достроково розірваний або визнаний недійсним сторони не надали.

В той же час суд звертає увагу, що на момент підписання даного договору, тобто 24.12.2014 року, відповідач ОСОБА_2, був повноправним власником ділянки, відповідно він мав право вільно розпоряджатися нею на власний розсуд, в тому числі і укладати договори оренди земельної ділянки.

У відповідності до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно з ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У відповідності до п. 21, 22, 33 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини.

Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права, а тому позов не належить до задоволення.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання немає.

Оскільки позов не задовольняється, суд не стягує з відповідачів судові витрати по справі.

На підставі ст.ст. 16, 203, 215, 216, 319, 391, 770, 792 ЦК України, ст. 90, 152 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 06.11.2018.

Суддя Шполянського

районного суду ОСОБА_14