Постанова

від 05.11.2018 по справі 338/568/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 338/568/17

Провадження № 22-ц/4808/71/18

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М.

Суддя-доповідач Ясеновенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Ясеновенко Л.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Пнівчук О.В.,

секретарів: Возняк В.Д., Турів О.М.,

з участю ОСОБА_3 та представника Державної казначейської служби,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ліквідаційної комісії УМВС Київської області, Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області, Державної казначейської служби України про стягнення упущеної вигоди, за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Богородчанського районного суду, постановлене у складі судді Битківського Л.М. 07 грудня 2017 року в смт. Богородчани,

в с т а н о в и в:

24.05.2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ліквідаційної комісії УМВС Київської області та Державної казначейської служби України про стягнення упущеної вигоди.

В заяві зазначив, що на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі йому проведено перерахунок та виплату пенсії згідно довідки про заробітну плату №12 від 17.11.2015 року, виданої Відділом зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області, починаючи з 01 грудня 2015 року.

Отримавши перерахунок пенсії, він витребував довідку про грошове забезпечення та виявив, що через видачу йому неправомірної довідки про грошове забезпечення він недоотримав пенсію в розмірі 264 887,19 грн.

19.10.2017 року ОСОБА_4 подав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути 175 057,93 грн. упущеної вигоди з урахуванням індексу споживчих цін за періоди: січень-травень 2012 року, серпень-грудень 2013 року, вересень-грудень 2014 року та січень-листопад 2015 року.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 14 серпня 2017 року до участі у справі залучено як співвідповідача Відділ зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області.

Рішенням Богородчанського районного суду від 07 грудня 2017 року позов задоволено.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_4 з держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання їх з єдиного казначейського рахунку 175 057 грн. заподіяних збитків.

Стягнуто на користь ОСОБА_4 з Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області 1200 грн. понесених судових витрат.

Стягнуто з Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області 1750 грн. судового збору на користь держави.

У апеляційній скарзі Державна казначейська служба України посилається на незаконність рішення суду.

У скарзі зазначено, що Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів і права позивача не порушувала.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено відповідальності Державної казначейської служби України за дії інших органів чи органів місцевого самоврядування та відшкодування упущеної вигоди чи заподіяних збитків при нарахуванні та виплаті пенсії за рахунок Державного бюджету України.

У рішенні суду не наведено обґрунтування заподіяння збитків та відсутні докази на підтвердження факту заподіяння збитків.

Апелянт вказує на те, що суд не дав належної оцінки висновку аудитора, стягнув упущену вигоду по нарахованій та виплаченій пенсії за період з січня 2012 року по листопад 2015 року, не врахувавши постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року, якою встановлено право позивача на перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2015 року.

Відповідач також вказує на порушення норм процесуального права, оскільки вважає, що до участі у розгляді справи слід було залучити орган Пенсійного фонду України, враховуючи те, що позивач фактично звернувся з позовом про відшкодування упущеної вигоди по нарахованій та виплаченій пенсії за період з січня 2012 року по листопад 2015 року.

Просить рішення суду скасувати на ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначив, що за висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 03 жовтня 2001 року №12-рп/2001 структура бюджетної класифікації України у функціональній структурі видатків України не передбачає видатків (коштів) на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів та правоохоронних органів, за рахунок видатків на їх утримання. Водночас Конституція України гарантує громадянам у таких випадках право на відшкодування шкоди за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання цих органів, що за аналогією закону поширюється і на спірні правовідносини.

Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ГУМВС України в Київській області не є належним відповідачем в даній справі, оскільки позивач проходив службу у Відділі зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області і оскаржувану довідку про заробітну плату за період виконання службових обов'язків в зоні відчуження від 15.02.2012 року було видано позивачу саме Відділом зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області, який і являється належним відповідачем.

Крім того, представник Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області погодився з доводами апеляційної скарги про те, що суд не дав належної оцінки висновку аудитора, не взяв до уваги постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року, яка набрала законної сила, та встановлений цією постановою факт пропуску позивачем строку звернення до суду та залишення без розгляду його вимог щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 15.02.2012 року по 17.08.2015 року. Фактично позивач звернувся в суд з аналогічним позовом та подав висновок аудитора щодо упущеної вигоди по нарахованій та виплаченій пенсії за період з січня 2012 року по листопад 2015 року, тобто за той самий період, який вказаний у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду. Крім того, для встановлення фактичних обставин справи суд повинен був залучити орган Пенсійного фонду України, який безпосередньо здійснює перерахунок та виплату пенсії.

Просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно абзацу третього пункту 3 розділу XII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів та пункту 8 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжували здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до ч. 6 статті 147 закону України Про судоустрій і статус суддів у частині виконання рішень про утворення судів та п. 3 ч.1 ст. 31 ЦПК України справу за єдиним унікальним номером 338/568/17 04.10.2018 року передано для розгляду до Івано-Франківського апеляційного суду у зв'язку з ліквідацією Апеляційного суду Івано-Франківської області.

В засіданні апеляційного суду представник Державної казначейської служби України апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та має право на пільги і компенсації, встановлені ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Відповідне посвідчення видано ОСОБА_4 10 жовтня 2002 року та є безстроковим (т.1 а.с.3).

На вимогу ОСОБА_4 15.02.2012 року Відділом зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області йому була видана довідка про його заробітну плату в населених пунктах зони відчуження.

Вважаючи вказану довідку такою, що не відповідає нормативним актам, чинним на час його роботи в Чорнобильській зоні, та такою, що не відображає його реального заробітку, ОСОБА_4 подав до суду адміністративний позов.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року було задоволено його позов до Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області, дії якого визнано протиправними і зобов'язано провести перерахунок грошового утримання позивача за період його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 04 січня по 01 квітня 1988 року з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС №655-195 від 05 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради Професійних Спілок від 10 червня 1986 року №207-7, постанови Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР №0130 від 11 травня 1986 року та №0189 від 30 червня 1986 року, вказівки МВС СРСР №35з від 30 травня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС №153/10-43 від 07 травня 1986 року, та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін і набрала законної сили.

На виконання вказаного рішення суду 17.11.2015 року Відділ зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області видав ОСОБА_4 довідку №12 про належне йому грошове забезпечення за період роботи в зоні відчуження.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4, виходячи з довідки про заробітну плату №12 від 17.11.2015 року, яка була видана Відділом зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області, починаючи з 01.12.2015 року, фактично у межах строку, встановленого ст. 100 КАС України.

З того часу позивач отримує перераховану пенсію.

Отже встановлено, що протиправними діями Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області, які полягали у видачі ОСОБА_4 15.02.2012 року довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), яка не відповідала дійсності, позивачу завдано збитків, які полягали в нарахуванні йому пенсії, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 01.12.2015 року у розмірі, меншому за той, на який він мав право.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України передбачено право особи на відшкодування збитків у результаті порушення її цивільного права. Збитками є, у тому числі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Згідно наданої позивачем аудиторської довідки-розрахунку від 17.10.2017 року загальна величина упущеної вигоди з урахуванням індексу споживчих цін за періоди січня-червня 2012 року, серпня-грудня 2013 року, вересня-грудня 2014 року та січня-листопада 2015 року (коли позивач отримував пенсію по інвалідності, що пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка була розрахована на підставі невірно виданої довідки) становить 175 057,93 грн. (т.1 а.с. 93-98).

Правильність проведених розрахунків відповідачами не спростовано.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню вищевказана сума заподіяних збитків, однак помилково дійшов висновку про те, що зазначені кошти слід стягнути з держави в особі Державної казначейської служби України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегульований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок) (пункт 1 Порядку).

У пункті 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

При цьому боржники, відповідно до пункту 2 Порядку в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції, це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Таким чином, покладаючи відповідальність з відшкодування шкоди, завданої позивачеві, на державу в особі Державної казначейської служби України, суд першої інстанції припустився помилки, оскільки в даному випадку шкода має бути відшкодована винною особою - боржником в контексті пункту 2 вказаного вище Порядку, яким є Відділ зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області, а на Державну казначейську службу України може бути покладено функцію з виконання рішення суду щодо стягнення коштів з боржника - Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області на підставі виконавчих документів (пункт 3 Порядку).

Доводи відповідачів про те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року, яка набрала законної сила, встановлений факт пропуску позивачем строку звернення до суду і його вимоги щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 15.02.2012 року по 17.08.2015 року залишено без розгляду, а у даній справі позивач фактично звернувся з аналогічним позовом та подав висновок аудитора щодо упущеної вигоди по нарахованій та виплаченій пенсії за період з січня 2012 року по листопад 2015 року, тобто за той самий період, який вказаний у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду, колегія суддів не приймає до уваги, враховуючи наступне.

В порядку адміністративного судочинства вирішувалось питання про перерахунок пенсії на підставі виданої на виконання рішення суду довідки про грошове забезпечення позивача, а у даній справі заявлені вимоги про відшкодування збитків у зв'язку з видачею у 2012 році довідки про грошове забезпечення позивача, оформленої з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до отримання пенсії у меншому розмірі.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_4 з держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання їх з єдиного казначейського рахунку 175 057 грн. заподіяних збитків ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, то рішення Богородчанського районного суду від 07 грудня 2017 року в наведеній частині слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області на користь ОСОБА_4 175 057,93 грн. на відшкодування шкоди. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ліквідаційної комісії УМВС Київської області та Державної казначейської служби України слід відмовити.

Питання розподілу судових витрат судом першої інстанції вирішено правильно з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, а тому в цій частині рішення слід залишити без змін.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що за подання апеляційної скарги Державна казначейська служби України сплатила 2625 грн. судового збору.

Отже, з Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області на користь Державної казначейської служби України слід стягнути 2625 грн. витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.

Рішення Богородчанського районного суду від 07 грудня 2017 року в частині стягнення на користь ОСОБА_4 з держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання їх з єдиного казначейського рахунку 175 057 грн. заподіяних збитків скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області, місцезнаходження якого м. Чорнобиль, вул. К.Маркса, 17, Іванківського району Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи 25572909, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -175 057,93 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятдесят сім гривень 93 коп.) на відшкодування шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ліквідаційної комісії УМВС Київської області та Державної казначейської служби України відмовити.

Стягнути з Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області, місцезнаходження якого м. Чорнобиль, вул. К.Маркса, 17, Іванківського району Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи 25572909, на користь Державної казначейської служби України 2625 грн. витрат по оплаті судового збору.

В решті рішення Богородчанського районного суду від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Л.В. Ясеновенко

Судді: В.А. Девляшевський

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 06 листопада 2018 року