Ухвала

від 30.10.2018 по справі 760/24797/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на майно, що було вилучено під час проведення обшуку в період з 27.03.2018 по 28.03.2018 (до 05:00 год.) за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. Флорінка, 4, а саме:

- планшетний комп`ютер Samsung SM-T355 (GalaxyTab A), IMEIНОМЕР_1 з карткою пам`яті mikro-SD SP Elite64 GB, E564G1317TP2N002556214;

- мобільний телефон Samsung SM-G925F (GALAXYS6 Edge), IMEIНОМЕР_2 , із SIM-карткою НОМЕР_3 ;

- жорсткий диск SeagateST1000LM024, с.н. S314JB0H195447;

- жорсткий диск HitachiHTS545032B9A300, с.н. 16CSM6LT;

- чек ПАТ «КБ Приватбанк» від 04.08.2015 № квитанції 0.0.417538373.1 на ім`я Асланяна Місака Мхітарі, перепустка № 2 на а.м. MercedesНОМЕР_4 до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, на задній стороні стоїть прізвище ОСОБА_9 , квитанція № 18312317 від 12.10.2017 на ім`я ОСОБА_7 , квитанція-повідомлення на ім`я ОСОБА_10 , податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 № 413-17 на ім`я ОСОБА_10 , квитанція № 109138 від 24.01.2018 на ім`я ОСОБА_10 , два посвідчення на ім`я ОСОБА_7 , квитанція № 109139 від 24.01.2018 на ім`я ОСОБА_10 , висновок № 180124-002 від 24.01.2018 з додатками на 3 арк., з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ОСОБА_7 не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено наявність об`єктивних даних про відповідність вилучених під час обшуку предметів, речей і документів критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, зокрема вилучені предмети не набуті кримінально протиправним шляхом, не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та не зберігають на собі його сліди, не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вважає колегія суддів, вказані норми закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів справи вбачається, що в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження №52016000000000499 від 21.12.2016 за підозрою судді господарського суду Харківської області ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

31.03.2018 року постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів майно вказане у клопотанні визнано у кримінальному провадженні №52016000000000499 від 21.12.2016 речовим доказом.

25.09.2018 року детектив Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, яке було вилучено під час проведення обшуку в період з 27.03.2018 по 28.03.2018 (до 05:00 год.) за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. Флорінка, 4, а саме: планшетний комп`ютер Samsung SM-T355 (GalaxyTabA), IMEIНОМЕР_1 з карткою пам`яті mikro-SD SP Elite64 GB, E564G1317TP2N002556214; мобільний телефон Samsung SM-G925F(GALAXYS6 Edge), IMEIНОМЕР_2 , із SIM-карткою НОМЕР_3 ; жорсткий диск SeagateST1000LM024, с.н. S314JB0H195447; жорсткий диск Hitachi HTS545032B9A300, с.н. 16CSM6LT; чек ПАТ «КБ Приватбанк» від 04.08.2015 № квитанції 0.0.417538373.1 на ім`я Асланяна Місака Мхітарі, перепустка № 2 на а.м. MercedesНОМЕР_4 до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, на задній стороні стоїть прізвище ОСОБА_9 , квитанція № 18312317 від 12.10.2017 на ім`я ОСОБА_7 , квитанція-повідомлення на ім`я ОСОБА_10 , податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 № 413-17 на ім`я ОСОБА_10 , квитанція № 109138 від 24.01.2018 на ім`я ОСОБА_10 , два посвідчення на ім`я ОСОБА_7 , квитанція № 109139 від 24.01.2018 на ім`я ОСОБА_10 , висновок № 180124-002 від 24.01.2018 з додатками на 3 арк., посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

02.10.2018 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва клопотання задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної

особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження №42018101060000063 від 03.03.2018, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні сторони обвинувачення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а відтак доводи апеляційної скарги про не перебування ОСОБА_12 у статусі підозрюваного у відкритому кримінальному провадженні №42018101060000063 від 03.03.2018, а відтак неможливості за таких обставин арешту майна, не заслуговують на увагу.

Посилання апеляційної скарги про невідповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є необґрунтованими та такими, які спростовуються наданими матеріалами.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів ОСОБА_8 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна, внесеному у кримінальному провадженні №52016000000000499 від 21 грудня 2016 року, та накладено арешт на майно, що було вилучено під час проведення обшуку в період з 27.03.2018 по 28.03.2018 (до 05:00 год.) за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. Флорінка, 4, а саме: планшетний комп`ютер Samsung SM-T355 (GalaxyTabA), IMEIНОМЕР_1 з карткою пам`яті mikro-SD SP Elite64 GB, E564G1317TP2N002556214; мобільний телефон Samsung SM-G925F(GALAXYS6 Edge), IMEIНОМЕР_2 , із SIM-карткою НОМЕР_3 ; жорсткий диск SeagateST1000LM024, с.н. S314JB0H195447; жорсткий диск Hitachi HTS545032B9A300, с.н. 16CSM6LT; чек ПАТ «КБ Приватбанк» від 04.08.2015 № квитанції 0.0.417538373.1 на ім`я Асланяна Місака Мхітарі, перепустка № 2 на а.м. MercedesНОМЕР_4 до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, на задній стороні стоїть прізвище ОСОБА_9 , квитанція № 18312317 від 12.10.2017 на ім`я ОСОБА_7 , квитанція-повідомлення на ім`я ОСОБА_10 , податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 № 413-17 на ім`я ОСОБА_10 , квитанція № 109138 від 24.01.2018 на ім`я ОСОБА_10 , два посвідчення на ім`я ОСОБА_7 , квитанція № 109139 від 24.01.2018 на ім`я ОСОБА_10 , висновок № 180124-002 від 24.01.2018 з додатками на 3 арк., - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/861/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_13

Доповідач: ОСОБА_1