Постанова

від 01.11.2018 по справі 365/252/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року м. Київ

справа № 365/ 252 /16

провадження № 22-ц/824/ 2160 /18

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В. (суддя-доповідач)

суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

при секретарі - Шуляку Д.О.

сторони :

позивач - Фермерське господарство Денис

відповідачі - ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД на рішення Згурівського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року у складі судді Хижного Р.В., повний текст складений 17.05.2018 року,

встановив:

У квітні 2016 року позивач ФГ Денис звернувся до суду Київської позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД про визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 31 січня 2014 року, укладеного між відповідачами та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02 квітня 2008 року між ФГ Денис та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_3 (орендодавець) передав, а ФГ Денис (орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: с. Аркадіївка Згурівського району Київської області, площею 3,06 га, що належала орендодавцю на підставі державного акту серії НОМЕР_1, строком на 10 років зі сплатою орендної плати у грошовій формі у розмірі 450 грн. за кожен рік. Даний договір був зареєстрований 02 квітня 2008 року в Згурівському відділі Київської регіональної філії № 12 ЦДЗК за № 0408343000350.

Позивач посилається на те, що обробляє передану в оренду земельну ділянку належним чином, вкладає кошти, виплачує орендну плату, виконує інші обов 'язки передбачені договором. Після смерті 16.01.2009 року орендодавця ОСОБА_3, спадщину у вигляді вищезазначеної земельної ділянки прийняв його син відповідач ОСОБА_1, який оформив право власності на успадковану земельну ділянку та отримав державний акт серії НОМЕР_2

Далі позивач, посилаючись на те, що разом із правом власності до відповідача перейшли права та обов'язки за договором оренди землі від 02 квітня 2008 року, оскільки смерть орендаря не є підставою для припинення договору оренди, проте йому стало відомо, що на цю саму земельну ділянку укладено договір оренди № б/н від 31 січня 2014 року між відповідачами, хоча право оренди вже зареєстроване за ФГ Денис , тому просив позов задовольнити.

До початку розгляду справи по суті відповідач за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, обґрунтовуючи тим, що він є власником спірної земельної ділянки яка була успадкована ним після смерті батька ОСОБА_3 При цьому йому нічого не було відомо про існування договору оренди земельної ділянки, укладеного с ФГ Денис . Посилався, що підпис в договорі оренди виконаний не його батьком, що свідчить про підробку вказаного договору, в договорі не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, не додано план або схему земельної ділянки, а також акт визначення меж земельної ділянки в натурі, що тягне за собою його недійсність. Крім того, зазначив, що підтвердження державної реєстрації договору оренди від 02 квітня 2008 року в Згурівському відділі Київської регіональної філії № 12 ЦДЗК за № 0408343000350 відсутнє, тобто на час укладення договору оренди земельної ділянки між ним та ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД інформація про наявність будь-яких обмежень у використанні земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не значилась, тому просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 02 квітня 2008 року.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 31 січня 2014 року, укладений між ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД та ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 3,0555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Аркадіївської сільської ради Згурівського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 11.11.2011 року.

Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 4531481 від 31.01.2014 року про право оренди земельної ділянки орендарем ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД земельної ділянки розміром 3,0555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що перебуває у власності ОСОБА_1

Не погоджуючись з таким рішенням ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД подав апеляційну скаргу посилається на те, що судом не враховано що на момент постановлення судом рішення вже не було предмета спору, оскільки 10-річний строк дії договору оренди від 02.04.2008 року закінчився, при цьому немає ніяких підстав для продовження строку його дії. Крім того, апелянт вважає що жодних правових підстав, які б унеможливлювали вільне здійснення свого законного права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 та укладення ним договору оренди 31.01.2014 року - не існувало, тому вважає що підстав для скасування цього договору немає у зв'язку з чим, рішення просять скасувати та ухвалити нове рішення, яким у первісному позові відмовити, а зустрічний задовольнити.

У відзиві на скаргу, ФГ Денис зазначив, що вважає безпідставними посилання скарги на те, що договір оренди від 31.01.2014 року укладено за волевиявлення учасників цього правочину, оскільки він укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди від 02.04.2008 року, тобто з порушенням прав орендаря ФГ Денис , який належно виконує свої обов'язки за договором.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, обговоривши доводи скарги та обставини справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення у справі суд вважав установленим, що ОСОБА_3 на підставі державного акту серії НОМЕР_1 належала на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,0555 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Аркадіївської сільської ради Згурівського району Київської області, що встановлено з копії державного акту (т.1 а.с.17).

02 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та позивачем ФГ Денис було укладено договір оренди, згідно якого ОСОБА_3 передав вказану земельну ділянку в оренду позивачу строком на 10 років, договір зареєстрований 02 квітня 2008 року в Згурівському відділі Київської регіональної філії № 12 ЦДЗК за № 0408343000350, що вбачається з договору оренди земельної ділянки та акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду по договору оренди земельної ділянки від 02.04.2008 р. (т.1 а.с.66,67).

Позивачем ФГ Денис сплачувалась орендна плата по договору за період з 2008 по 2010 рік, згідно довідки ФГ Денис , копії відомостей по орендній платі (т.2 а.с.34-37).

Після смерті ОСОБА_3, померлого 16 січня 2009 року, спадщину за заповітом у встановленому законом порядку прийняв його син, відповідач ОСОБА_1, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, про свідчить спадкова справа № 198/2009 до майна померлого 16 січня 2009 року.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки, що посвідчується державним актом серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.157) та згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с.16), копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с.156) копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а.с.82-87).

31 січня 2014 року між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД було укладено договір оренди за № б/н, згідно якого відповідач ОСОБА_1 передав в оренду вищезазначену земельну ділянку ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД та проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, номером запису 4531481 від 31.01.2014 року, що встановлено інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.16).

25.03.2016 року позивач ФГ Денис направив відповідачу лист щодо чинності договору оренди землі від 02 квітня 2008 року та необхідності переукладення договору оренди (т. 1 а.с.14,15).

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною (частина третя).

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній станом на час укладення 2 січня 2008 року між ОСОБА_3 та ФГ Денис договору оренди землі) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Виходячи з викладеного, районний суд правильно вважав, що незазначення у вищевказаному договорі оренди від 2 квітня 2008 року кадастрового номера земельної ділянки не суперечить статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній станом на час укладення 2 квітня 2008 року договору оренди землі).

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, правильним є висновок суду про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог ФГ Денис , оскільки станом на час укладення 2 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ван Хоф Укрейн ЛТД оспорюваного договору оренди земельної ділянки, був чинним і діяв договір оренди щодо цієї самої земельної ділянки, укладений 2 квітня 2008 року, який зареєстрований 02 квітня 2008 року в Згурівському відділі Київської регіональної філії № 12 ЦДЗК за № 0408343000350.

При цьому суд правильно виходив із того, що договір оренди від 2 квітня 2008 року виконується сторонами, земельна ділянка використовується ФГ Денис за цільовим призначенням і відповідачу сплачується орендна плата.

Вищевказані обставини не спростовані відповідачами належними та допустимими доказами.

Суд вірно встановив, що договір оренди від 2 квітня 2008 року не припинений, не розірваний, не визнаний недійсним, що відповідає приписам щодо презумпції правомірності правочину, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюваний договір оренди землі від 31 січня 2014 року, укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ Ван Хоф Укрейн ЛТД порушує права ФГ Денис , як орендаря цієї земельної ділянки, а тому цей договір підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених статтею 203, частиною третьою статті 215 ЦК України.

Оскільки встановлено наявність правових підстав для визнання недійсним договору оренди землі, то правильним є висновок суду про задоволення похідних позовних вимог про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, проведеної державним реєстратором прав на нерухоме майно стосовно реєстрації права оренди земельної ділянки, та скасування державної реєстрації оренди ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД спірної земельної ділянки.

Таким чином, розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про те, що на момент постановлення судом рішення 10-річний строк дії договору оренди від 02.04.2008 року закінчився, не мають правового значення для вирішення справи судом.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах, -

постановив :

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Ван Хоф Юкрейн ЛТД залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: