Ухвала

від 07.11.2018 по справі 19/304-10     

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"07" листопада 2018 р. Справа№ 19/304-10

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2018 у справі №19/304-10 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом публічного акціонерного товариства "Златобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства "ВОЛАР", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2011 року у справі № 19/304-10 позов публічного акціонерного товариства "Златобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства "ВОЛАР", про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю та звернуто стягнення на відповідне нерухоме майно.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2011 року у справі № 19/304-10 було видано п'ять відповідних наказів від 08.07.2011 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2017 року заяву ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено частково, замінено стягувача - публічне акціонерне товариство "Златобанк" його правонаступником - ОСОБА_2 за чотирма наказами у справі № 19/304-10 від 08.07.2011 року.

До Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшла скарга на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2018 у справі №19/304-10 скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія у рамках виконавчого провадження №44563870; зобов'язано Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія, а у разі його відсутності, іншу уповноважену особу винести постанову, якою зняти арешт з майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ" у виконавчому провадженні № 44563870, а саме з земельної ділянки загальною площею 4,0334 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер: 3220881700:04:001:0118, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю "СП БОРИСПІЛЬ".

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762 грн.

За таких обставин, апелянт оскаржуючи ухвалу суду, повинен був сплатити за подання даної апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1 762 грн.

Апелянтом доказів оплати судового збору до суду не надано.

Разом з тим, апелянтом подано клопотання про відстрочення надання підтвердження сплати судового збору, в обґрунтування якого скаржник посилається на те, що він є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково - касове обслуговування якого здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Також, апелянт вказав на те, що ним вживаються заходи для сплати судового збору за подання скарги.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, вказаною статтею передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті визначено суб'єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

З огляду на відсутність у даному випадку умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду .

Також, апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів направлення її копії сторонам та третій особі у справі.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі ст. 259 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п.п. 2,3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Крім цього, одночасно з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України, то відповідно і вищезазначене клопотання судом наразі не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2018 у справі №19/304-10 - залишити без руху.

2. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу, відповідачу та третій особі у справі листом з описом вкладення, а також доказів оплати судового збору у розмірі 1 762 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана суддями: 07.11.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко