Рішення

від 29.10.2018 по справі 909/618/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/618/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Конашенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Богородчанської районної ради

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альтеко",

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - "Богородчанської центральної районної лікарні" Богородчанської районної ради,

про застосування наслідків нікчемності правочину - витребування нерухомого майна та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном,

за участю:

від позивача: представник ОСОБА_2, представник ОСОБА_3,

від відповідача: представник ОСОБА_4,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: представник ОСОБА_5,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Розглядається позов Богородчанської районної ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про:

- застосування наслідків нікчемності правочину - витребування нерухомого майна - нежитлового приміщення котельні площею 298,4 кв.м та димової труби, які розміщені за адресою: вул. Шевченка, 35, смт Богородчани, Івано-Франківська область,

- зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні нерухомим майном- нежитловим приміщенням котельні площею 298,4 кв.м та димовою трубою, які розміщені за адресою: вул. Шевченка, 35, смт Богородчани, Івано-Франківська область, шляхом демонтажу твердопаливних котлів, встановлених у нежитловому приміщенні котельні.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Згідно з ухвалою від 29.08.2018 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - "Богородчанську центральну районну лікарню" Богородчанської районної ради.

2.2 В судовому засіданні 19.09.2018 суд прийняв заяву позивача від 29.08.2018 (вх.№12742/18 від 29.08.2018), в якій він змінив формулювання позовних вимог. В позовній заяві просив застосувати наслідки нікчемності правочину - витребувати нерухоме майно (нежитлове приміщення котельні) площею 298,4 кв.м та димову трубу, які розміщені за адресою: вул. Шевченка, 35, смт Богородчани, Івано-Франківської області, та демонтувати твердопаливні котли, встановлені у вказаному нежитловому приміщенні котельні. У заяві від 29.08.2018 позовні вимоги виклав так, як зазначено в п. 1.1 рішення. Тобто доповнив другу вимогу вказівкою на те, що демонтаж твердопаливних котлів слід здійснити в порядку усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

При розгляді даної заяви суд виходив з того, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. В даному випадку позивач не змінив саму матеріально-правову вимогу, а тільки змінив її формулювання. Тому така процесуальна дія відповідає принципу диспозитивності, закріпленому в ст. 14 ГПК України.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення третіх осіб.

3.1 Позовна заява від 12.07.2018 № 1/7 (вх. №10397/18 від 13.07.2018).

3.1.1 Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 01.12.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення котельні з метою використання для виробництва теплової енергії, в якому строк його дії визначений з 01.12.2015 по 30.11.2018 включно. Вважає, що відповідно до ст. 793 ЦК України даний договір, який укладений строком на три роки, підлягав нотаріальному посвідченню. А тому недотримання даної вимоги обумовлює його нікчемність. На підставі ст. 215 ЦК України просить застосувати наслідки нікчемності правочину і витребувати у відповідача об'єкт оренди.

3.1.2 Посилається на те, що в приміщенні котельні відповідач встановив твердопаливні котли, що перешкоджає йому встановити власні твердопаливні котли. Це може призвести до зриву початку опалювального сезону 2018-2019 років.

3.1.3 Вказує на обставини досудового врегулювання спору з метою розірвання вказаного договору оренди або припинення його дії.

3.2 Відзив на позов від 10.09. 2018 №10/09 (вх. №13902/18 від 13.09. 2018).

3.2.1 Відповідач заперечує наявність підстав для розірвання або припинення дії договору і вважає, що досудова переписка сторін свідчить про визнання сторонами факту чинності договору.

3.2.2 У визначенні строку дії договору застосовує положення ст. 253 ЦК України, відповідно до яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Вважає, що строк у три роки наступив би 01.12.2018, а враховуючи те, що 2016 рік був високосним, наступив 02.12.2018. Просить врахувати те, що визначення «до» та «включно» є суперечливими та взаємовиключними.

3.3 Пояснення третьої особи від 14.09.2018 №677 (вх. №13991/18 від 17.09.2018).

3.3.1 Підтримує позовні вимоги. Вказує на неналежне здійснення відповідачем постачання теплової енергії, недотримання температурного режиму, що викликало обґрунтовані скарги пацієнтів та працівників лікарні. Посилається на можливість та бажання здійснювати опалення лікарні власними силами.

3.4 Відповідь на відзив від 17.09.2018 №1/17-18 (вх. №14021/18 від 17.09.2018).

3.4.1 Вважає, що відповідно до ст. 251, 254 ЦК України слід застосовувати визначення «строк» , який при визначенні роками спливає у відповідний місяць та число останнього року строку.

3.4.2 Заперечує застосування ст. 253 ЦК України з огляду на те, що початок дії договору пов'язано з його укладенням (ст. 638, ч. 3 ст. 640 ЦК України).

3.4.3 Наголошує, що згідно з вимогами ст. 215 ЦК України нікчемний правочин не потребує визнання його недійсним в судовому порядку.

3.5 Заперечення відповідача від 12.10.2018 №12/10 (вх. №15910/18 від 16.10.2018).

3.5.1 Стверджує, що відповідно до ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

3.5.2 Вважає, що договір є оспорюваним внаслідок неоднакового тлумачення сторонами строку його дії.

3.5.3 Наполягає на тому, що відповідно до ст. 793, 794, 253 ЦК України перебіг строку дії договору розпочався 02.12.2015 і закінчився 01.12.2018. Вказує на правильність саме такого обчислення строків відповідно до роз'яснень, наведених в постанові пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» . Тому вважає, що договір був укладений на строк менше трьох років і не підлягав нотаріальному посвідченню.

3.5.4 Заперечує можливість задоволення вимоги позивача про застосування наслідків нікчемності правочину, оскільки він не обґрунтував порушення його прав та законних інтересів вчиненням такого правочину.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Між Богородчанською центральною районною лікарнею, як орендодавцем, Богородчанською центральною районною лікарнею, як балансоутримувачем, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Альтеко , як орендарем, 01.12.2015 був складений договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ району № 39 (надалі - договір). Договір складений в письмовій формі, викладений як єдиний документ, підписаний сторонами. Договір нотаріально не посвідчений.

4.2 Умови договору такі.

4.2.1 Орендодавець на підставі рішення районної ради від 07.06.2012 № 277-13/2012 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення котельні), площею 298,4 кв.м та димову трубу, які розміщені за адресою: вул. Шевченка 35, смт. Богородчани Івано-Франківської області (надалі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Богородчанської центральної районної лікарні (п.1.1).

4.2.2 Нежитлове приміщення котельні передається орендарю з метою використання для виробництва теплової енергії (п. 1.3)

4.2.3 Договір укладено строком з 1 грудня 2015 року до 30 листопада 2018 року включно» (п. 9.1).

4.3 Об'єкт оренди був переданий позивачу за актом приймання-передачі. Дана обставина визнана сторонами і згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доведенню.

4.4 Позивач не подав доказів знаходження в орендованому приміщення котельні твердопаливних котлів відповідача, а останній дану обставину заперечив. Тому відповідно до ст. 76-80 ГПК України суд не може встановити цю обставину.

4.5 Інші докази, подані учасниками справи, не підлягають оцінці, оскільки не стосуються обставин, які входять в предмет доказування, тобто такі докази не є належними (ст. 76 ГПК України). Зокрема, враховуючи підстави позову, не мають значення для вирішення спору обставини чинності договору про надання послуг теплопостачання та належного виконання його умов відповідачем. Не має значення для вирішення спору і досудова переписка сторін.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 При оцінці правомірності договору суд застосовує законодавство, яке було чинним на час укладення договору, тобто станом на 01.12.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Спірні правовідносини є орендними.

5.2 Як передбачено ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (ч. 1); договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2).

5.3 В ч. 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Аналогічно в ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Сторони в договорі узгодили строк договору «з 1 грудня 2015 року до 30 листопада 2018 року включно» , що становить три роки.

Твердження відповідача про те, що використання слів «до» і «включно» обумовлює суперечливість даної умови договору, не може бути взяте судом до уваги. Різниця між визначенням строку «до» і «по» не має нормативного характеру, а використання слова «включно» дозволяє безсумнівно встановити домовленість сторін про те, що 30 листопада 2018 року входить до строку дії договору.

Положення ст. 253, 254 ЦК України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки застосовуються спеціальні норми, які дають визначення строку дії договору. Крім того, сторони в договорі узгодили часові межі дії договору вказівкою на дату його початку та кінця.

Роз'яснення, наведені в постанові пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , стосуються застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, яке у даній справі не застосовується.

Отже, договір відповідно до вимог ч. 2 ст. 793 ЦК України підлягав нотаріальному посвідченню.

5.4 За приписами ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 21 ЦК України).

Оскільки договір не був нотаріально посвідчений, то він є нікчемним.

5.5 Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Тому відповідач зобов'язаний повернути Богородчанській районній раді, яка виступала орендодавцем за нікчемним договором, отримане за цим договором майно.

Викладене обумовлює порушення прав позивача, який передав майно за нікчемним договором і має право вимагати його повернення.

5.6 При вирішенні вимоги про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном слід виходити з положень ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Застосування даної норми передбачає, що майно знаходиться у користуванні та розпорядженні власника, проте відповідач чинить перешкоди, ускладнює реалізацію даних повноважень.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач передав майно відповідачу, внаслідок чого не здійснює користування ним. А тому спосіб захисту права власності, передбачений ст. 391 ЦК України, до спірних правовідносин не може бути застосований.

6. Висновки суду

6.1 Позовну вимогу про застосування наслідків нікчемності правочину - витребування нерухомого майна - нежитлового приміщення котельні площею 298,4 кв.м та димової труби, які розміщені за адресою: вул. Шевченка, 35, смт Богородчани, Івано-Франківська область, слід задовольнити.

6.2 В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні вказаним нерухомим майном належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

7.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

7.3 Внаслідок задоволення позову про витребування майна судові витрати по цій вимозі майнового характеру покладаються на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору в розмірі 4054,17 грн і визначені відповідно до вартості спірного нерухомого майна, вказаної в довідці Богородчанської центральної районної лікарні від 23.07.2018 (вартість нежитлового приміщення котельні площею 298,4 кв.м - 25 0189 грн, димової труби - 20 089 грн, всього - 270 278 грн).

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з положень ст. 126 ГПК України, де передбачено відшкодування витрат тільки адвокату. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає можливість здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально або шляхом створення адвокатського бюро або адвокатського об'єднання (ст. 13-15).

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Позивачем представлено договір про надання послуг правового характеру від 27.09.2018 №74, стороною якого, як виконавцем, є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гал-Право» . Саме цій особі здійснювалась оплата послуг згідно з платіжним дорученням від 04.10.2018 №324. Оскільки дана юридична особа не є адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, то вказані витрати не підлягають відшкодуванню.

Хоч директор ТОВ «Гал-Право» є адвокатом (посвідченням №868, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 20.04.2012 №868) і здійснював представництво інтересів позивача на підставі довіреності, договір про надання послуг правового характеру укладено не з ним.

7.4 Судові витрати по вимозі про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном, які складаються з судового збору в розмірі 1762 грн, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовну вимогу Богородчанської районної ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альтеко", за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - "Богородчанської центральної районної лікарні" Богородчанської районної ради (вул. Шевченка, 35, смт Богородчани, Івано-Франківська обл., 77701, ідентифікаційний код 01993351), про застосування наслідків нікчемності правочину - витребування нерухомого майна.

Витребувати у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (вул. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська обл., 77530, ідентифікаційний код 3732227) в користь Богородчанської районної ради (вул. Шевченка, 66, смт Богородчани, Івано-Франківська область, 77701, ідентифікаційний код 04054369) нерухоме майно - нежитлове приміщення котельні площею 298, 4 кв.м та димову трубу, які розміщені за адресою: вул. Шевченка, 35, смт Богородчани, Івано-Франківська область.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (вул. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська обл., 77530, ідентифікаційний код 3732227) в користь Богородчанської районної ради (вул. Шевченка, 66, смт Богородчани, Івано-Франківська область, 77701, ідентифікаційний код 04054369) 4054,17 грн (чотири тисячі п'ятдесят чотири гривні сімнадцять копійок) сплаченого судового збору.

2. Відмовити в задоволенні позовної вимоги Богородчанської районної ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Альтеко", за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - "Богородчанської центральної районної лікарні" Богородчанської районної ради, про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном- нежитловим приміщенням котельні площею 298, 4 кв.м та димовою трубою, які розміщені за адресою: вул. Шевченка, 35, смт Богородчани, Івано-Франківська область, шляхом демонтажу твердопаливних котлів, встановлених у нежитловому приміщенні котельні.

Судові витрати по даній вимозі в розмірі 1762 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.11.2018.

Суддя О. В. Малєєва