Рішення

від 06.11.2018 по справі 910/10975/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2018Справа № 910/10975/18

Господарський суд міста Києва в складі судді ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, місто Київ, вулиця Пожарського, будинок 3; ідентифікаційний код 30160757)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" (03124, місто Київ, бульвар Івана Лепсе (Вацлава Гавела), будинок 21-А, квартира 41; ідентифікаційний код 38482459)

про стягнення 28 495,32 грн

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" про стягнення 28 495,32 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором будівельного підряду № 43/2017/КАМ/С від 12.05.2017 в частині виконання робіт у погоджені зазначеним договором строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/10975/18, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

12.09.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що зміна строків виконання робіт відбулась внаслідок постійних змін позивачем проектно-кошторисної документації, а також відсутність в матеріалах позовної заяви розрахунку заявленого до стягнення розміру штрафних санкції.

28.09.2018 позивачем подано до канцелярії суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем не було повідомлено обґрунтованих причин пропуску строку виконання робіт, крім того Товариство з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" не зверталось до позивача із зверненнями стосовно підписання додаткової угоди з метою погодження продовження строків виконання робіт. У відповіді на відзив Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" також надано розрахунок заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" (підрядник) було укладено Договір будівельного підряду №43/2017/КАМ/С від 12.05.2017, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов'язання у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ, що діють на території України, а також Проектно-технічної документації, наданої на затвердження замовником, власними та/або залученими силами і засобами на свій ризик виконати комплекс робіт з реконструкції складу-холодильника з адміністративно-побутовим корпусом за адресою: місто Одеса, вулиця Промислова, 33-в, та передати замовнику виконані роботи згідно з Кінцевими актами виконаних робіт за формою КБ-2В, Довідками про вартість робіт за формою КБ-3 (з накопиченням витрат з початку будівництва), та будівельний майданчик за Актом приймання-передачі, а замовник зобов'язується передати необхідну Проектно-технічну документацію, здійснювати оплату та приймати своєчасно та якісно виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним Договором та Додатковими угодами до нього. (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору №43/2017/КАМ/С від 12.05.2017 підрядник зобов'язаний виконати роботи в строки, передбачені даним Договором та /або Додатковими угодами, до повної готовності робіт та передати замовнику виконані роботи за Актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та Довідками про вартість робіт за формою КБ-3.

Підрядник починає виконувати роботи не пізніше, ніж через 2 (два) робочих дні з моменту отримання авансу згідно пункту 3.4.1. договору та підписання сторонами Акту приймання-передачі будівельного майданчику. Строк виконання робіт, зазначених в пункті 1.1. даного договору складає 45 робочих днів з дати отримання авансу та передачі будівельного майданчику. (пункти 2.1., 2.2. Договору).

Згідно пунктів 3.1., 3.4.1. вказаного правочину, вартість робіт за договором складає 729 975,83 грн, в тому числі ПДВ 121 662,64 грн. Загальна сума авансування за Договором складає 588 310,63 грн, в тому числі ПДВ 98 051,77 грн, що відповідає 100 % вартості матеріалів та 50 % вартості робіт. Аванс виплачується протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.

Даний Договір укладено українською мовою в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу та набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (пункт 14.10. Договору № 43/2017/КАМ/С від 12.05.2017).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей.875-886 Цивільного кодексу України.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. (стаття 875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

На виконання укладеного між сторонами Договору будівельного підряду №43/2017/КАМ/С від 12.05.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" було здійснено перерахування авансового платежу в розмірі 588 310,63 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №9623034579 від 19.06.2017.

Пунктом 4.3.24. Договору передбачено, що підрядник зобов'язується надати замовнику своєчасно та якісно виконані роботи та оформити відповідний Акт виконаних робіт за формою КБ-2В та Довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, з передачею оформленої виконавчої документації, усунути зауваження замовника щодо своєї роботи в зазначений строк, за свій рахунок і без збільшення вартості Договору. У разі закриття прихованих робіт без участі замовника це вважається суттєвим недоліком.

Тобто, приймаючи до уваги узгоджений сторонами в пункті 2.2. Договору строк виконання робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" зобов'язане було виконати роботи у строк включно до 22.08.2017.

20.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" з вимогою №167 від 20.10.2017 про негайне виконання умов Договору будівельного підряду №43/2017/КАМ/С від 12.05.2017.

Проте відповідачем обумовлені вказаним вище правочином роботи були виконані лише 07.11.2017, про що свідчить акт №1 від 07.11.2017 приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Таким чином, взяті на себе зобов'язання з виконання будівельних робіт відповідачем було виконано з порушенням строків, обумовлених укладеним між сторонами Договором будівельного підряду №43/2017/КАМ/С від 12.05.2017.

При цьому, у відзиві на позов відповідач зазначає, що зміна строків виконання робіт по договору відбулась не через винні дії та бездіяльність відповідача, а саме у зв'язку з внесеннями постійних змін до проектно-кошторисної документації позивачем.

Обґрунтовуючи вказані заперечення, відповідачем подано до матеріалів справи лист № 167 від 20.10.2017 в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" повідомляє замовника, що роботи з реконструкції об'єкта проводяться, проте замовник 28.08.2017, 05.09.2017 та 29.10.2017 вносив зміни в проектно-кошторисну документацію, зв'язку з чим підрядник готовий завершити роботи за умови остаточного узгодження змін до проектно-кошторисної документації.

Умовами Договору будівельного підряду № 43/2017/КАМ/С від 12.05.2017 сторони погодили, що замовник має право вносити будь-які зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання, підтверджуючи ці дії письмово згідно з умов даного Договору та чинного законодавства. (пункт 4.2.2. Договору).

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. зазначеного вище правочину у вартість робіт входять всі затрати підрядника, необхідні для виконання робіт за даним договором. Вартість робіт встановлюється як тверда договірна ціна, на підставі представленої підрядником кошторисної документації і не може підлягати зміні, крім випадків ощадливого виконання робіт підрядником, та зменшення обсягів робіт.

У випадку необхідності у виконання робіт, які не передбачені даним договором, сторони погоджують обсяги, вартість та строки виконання таких робіт шляхом підписання додаткових угод до основного Договору.

Однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо укладення між сторонами будь-яких додаткових угод до Договору будівельного підряду № 43/2017/КАМ/С від 12.05.2017 стосовно зміни обсягів, вартості чи строків виконання робіт.

Крім того, надані відповідачем до відзиву на позов документи не містять звернень підрядника до замовника в межах строків виконання робіт, що були погоджені сторонами в пунктах 2.1., 2.2. Договору, щодо неможливості своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань та продовження строку на виконання будівельних робіт з реконструкції складу - холодильника з адміністративно побутовим корпусом.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 1, 2 статті 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 9.2.1. та 9.2.2. Договору будівельного підряду №43/2017/КАМ/С від 12.05.2017 за порушення строків виконання робіт, визначених пунктом 2.1. даного Договору та додаткових угодах, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт. Пеня нараховується за весь час прострочення виконання договірних зобов'язань підрядником.

За порушення строків виконання робіт, визначених пунктом 2.1. даного Договору та додаткових угодах, понад 5 календарних днів, підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості відповідних невиконаних робіт.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасного виконання будівельних робіт, вимоги позивача про стягнення пені та штрафу ґрунтуються на нормах закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2017 сторонами було складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, згідно з якою вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ складає 660 735,94 грн.

Як вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором будівельного підряду №43/2017/КАМ/С від 12.05.2017, позивачем було нараховано за період з 23.08.2017 по 07.11.2017 пеню в сумі 34 847,03 грн, а також штраф в розмірі 66 073,60 грн.

Здійснивши власний перерахунок пені та штрафу в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є правильним та арифметично вірним.

При цьому, твердження відповідача стосовно відсутності в матеріалах справи розрахунку штрафних санкції, спростовуюся наявними у справі документами.

Одночасно, пунктом 9.5. Договору будівельного підряду сторони погодили, що замовник вправі здійснювати погашення сум неустойки, штрафів, пені, збитків, що не передбачені даним Договором за порушення виконавцем своїх обов'язків, шляхом відповідного утримання належних до сплати платежів за виконані роботи. Під утриманням мається на увазі право замовника автоматичного відрахувати розмір штрафних санкцій виконавця від тих грошових сум, що належать до сплати виконавцю. Таким чином, замовник перераховує виконавцю грошову суму, зменшену на суму утриманих санкцій. Про такі свої дії замовник повідомляє виконавця шляхом відправлення письмового повідомлення на його адресу, зазначену у реквізитах до даного договору.

На підставі зазначеного положення укладеного між сторонами правочину, позивачем направлено на адресу повідомлення № 176 від 15.11.2017 про утримання коштів в розмірі 72 425,31 грн (660 735,94 грн - 588 310,63 грн).

Згідно з пунктом 9.11. Договору, санкції, що будуть виставлені підряднику, повинні бути відшкодовані ним протягом 5 банківських днів з дня пред'явлення про це вимоги замовником на поточних рахунок останнього, що зазначений цим Договором.

15.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" скерувало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" вимогу про сплату штрафних санкції, за вирахуванням утриманої суми належних до сплати платежів, в розмірі 28 495,32 грн.

Проте станом на момент розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем нарахованих позивачем штрафних санкції.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії".). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 13.03.2018 Верховного суду по справі № 910/13407/17.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача зі сплати штрафних санкції в розмірі 28 495,32 грн за несвоєчасне виконання робіт, обумовлених Договором будівельного підряду № 43/2017/КАМ/С від 12.05.2017, є підтвердженою, строк оплати є таким що настав.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" про стягнення 28 495,32 грн штрафних санкцій - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Безтабуд" (03124, місто Київ, бульвар Івана Лепсе (Вацлава Гавела), будинок 21-А, квартира 41; ідентифікаційний код 38482459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, місто Київ, вулиця Пожарського, будинок 3; ідентифікаційний код 30160757) 28 495,32 (двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 32 копійки) штрафних санкцій та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762, 00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ