Рішення

від 06.11.2018 по справі 910/10561/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

06.11.2018Справа № 910/10561/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/10561/18

за позовом приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Автомаш , м. Дніпро,

до товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Євро-Буд , м. Київ,

про стягнення 30 000 грн.,

без виклику учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Автомаш (далі - Фірма) до товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Євро-Буд (далі - Товариство) про стягнення 30 000 грн. попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до рахунку-фактури від 12.12.2016 №СФ - 0001204.

Фірма обґрунтовує позовні вимоги таким:

- в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), позивачем та відповідачем укладено господарський договір у спрощений спосіб, Товариством виставлено Фірмі рахунок від 12.12.2016 №СФ-0001204 на суму 30 000 грн., який був оплачений 12.12.2016 Фірмою, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.12.2016 № 756 та № 757, тобто позивач своїми діями здійснив зобов'язання зі сплати замовлення, що стало підставою для виникнення у відповідача відповідного обов'язку з постачання товару;

- рахунок-фактури від 12.12.2016 №СФ-0001204 був дійсний до сплати до 13.12.2016; 12.12.2016 даний рахунок був оплачений Фірмою, що є доказом прийняття пропозиції з боку позивача відповідно до статті 644 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- проте, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач визначений рахунком-фактури від 12.12.2016 №СФ - 0001204 та оплачений позивачем товар станом на дату подачі позову не поставив;

- позивач 17.07.2018 відповідно до статті 530 ЦК України надіслав лист відповідачу з вимогою поставити товар або повернути сплачені покупцем грошові кошти в сумі 30 000 грн. у строк до 26.07.2018 включно, що підтверджується фіскальним чеком та описом від 17.07.2018;

- проте, відповідачем не було виконано свого зобов'язання щодо поставки товару або повернення позивачу суми грошових коштів станом на 26.07.2018, а листи, залишені без відповіді;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

31.08.2018 до суду надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи оригіналів опису вкладення в цінний лист та чеку від 05.08.2018, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.10.2018 Фірма подала суду клопотання з додатками на виконання вимог ухвали суду та оригінали документів для огляду.

Судом досліджено оригінали письмових доказів та встановлено їх відповідність наявними в матеріалах справи копіям документів, листом від 11.10.2018 повернуто оригінали документів позивачу.

10.10.2018 позивач подав суду заяву про зміну підстав позову.

Суд дійшов висновку про залишення вказаної заяви без розгляду, виходячи з такого.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалу від 05.09.2018 про відкриття провадження у справі було надіслано позивачу на дві адреси, які були ним вказані у позові як фактична та місцезнаходження.

Вказаною ухвалою було визначено, зокрема, для позивача строк для подачі документів та заяв, а саме п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуті з адрес позивача з відмітками пошти за закінченням терміну зберігання та за закінченням встановленого строку зберігання .

З інформації, яка розміщена на офіційному сайті Укрпошти вбачається, що:

- поштове відправлення № 0103047651399 (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, буд.23В) надійшло у поштове відділення 10.09.2018 та по 08.10.2018 не було отримано позивачем і як наслідок повернуто без вручення до суду 26.10.2018;

- поштове відправлення № 0103047651402 (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, буд.65, кв.141) надійшло у поштове відділення 10.09.2018 та по 26.09.2018 не було отримано позивачем і як наслідок повернуто без вручення до суду 12.10.2018.

Таким чином, позивач мав обґрунтовану можливість отримати ухвалу суду ще 10.09.2018 та у строк до 25.09.2018 виконати її вимоги та реалізувати своє процесуальне право на подання заяв, зокрема щодо зміни підстав позову.

Оскільки, позивач у визначений судом процесуальний строк не подав відповідну заяву, то остання залишається без розгляду у порядку частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали.

Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До матеріалів справи долучено конверти з ухвалою суду, які повернулися з адрес позивача та відповідача з відмітками пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Зі змісту пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладене, позивач та відповідач не були позбавлені права та можливості ознайомитися з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару, відповідно до якої відповідач виставив рахунок від 12.12.2016 №СФ-0001204 на оплату кругів: круг 280 ст. 45 (ндл), круг 210 ст. (2+5 м), круг 200 ст. 45 (6 м), круг 140 ст. 45 (6 м), круг 130 ст. 45 (3+6), ГОСТ 2590-88 на загальну суму 33 704,49 грн. із ПДВ.

Слід зазначити, що у реквізитах вказаного рахунку, а саме в графі Платник є по суті описка. Так, визначено платником Автотех-Днепр , а найменуванням позивача є Автомаш .

Разом з тим, враховуючи те, що вказаний рахунок було надіслано на електронну адресу позивача (доказів протилежного суду не подано) і Фірма в подальшому його оплатила, то всі обставини свідчать про наявність усної домовленості саме між позивачем і відповідачем у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною п'ятою статті 265 ГК України передбачено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

12.12.2016 позивач перерахував відповідачу платіж на загальну суму 30 000 грн. з урахуванням 20% ПДВ двома окремими платежами по 15 000 грн. за товар згідно з рахунком від 12.12.2016 №СФ-0001204, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.12.2016 №756 та №757.

Проте, відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань визначених рахунком від 12.12.2016 №СФ-0001204 товар станом на дату подачі позову не поставив.

Позивач 17.11.2018, відповідно до статті 530 ЦК України, надіслав відповідачу лист - вимогу від 16.07.2018 №б/н, в якому просив Товариство поставити товар або повернути сплачені позивачем кошти у сумі 30 000 грн.; докази надіслання вказаного листа містяться в матеріалах справи.

Даний лист Товариство залишило без відповіді та належного реагування.

Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, враховуючи, що відповідачем не поставлено позивачу товару відповідно до рахунком від 12.12.2016 №СФ-0001204, Товариство залишило лист - вимогу без відповіді та належного реагування, попередня оплата за непоставлений товар має бути повернута позивачу, а тому позовні вимоги щодо стягнення 30 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Автомаш до товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Євро-Буд про стягнення 30 000 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Євро-Буд (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 55 А, оф. 2; ідентифікаційний код 40097797) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного підприємства виробничо-комерційної фірми Автомаш (місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 65, кв. 141; фактична адреса: 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23 В; ідентифікаційний код 34365988) 30 000 (тридцять тисяч) грн. попередньої оплати та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.11.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук