Рішення

від 05.11.2018 по справі 910/9912/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2018Справа № 910/9912/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант

до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Страхування

про стягнення 289 847,14 грн.

Представники сторін:

від позивача: Грідін В.В., довіреність № 01/042-77 від 04.01.2018;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Страхування про стягнення 289 847,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором доручення (агентська угода) № 01/847/426 від 17.05.2018 в частині перерахування страхових платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

03.08.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2018.

05.09.2018 представником позивача подано заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет спору і ціну позову з їх урахуванням.

10.09.2018 представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про забезпечення позову відмовлено.

У судовому засідання 17.09.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.10.2018.

Судове засідання 01.10.2018 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 підготовче судове засідання призначено на 26.10.2018.

У судове засідання 26.10.2018 представники сторін не з'явились.

У судовому засіданні 26.10.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2018.

26.10.2018, судом в порядку статей 120-121 ГПК України, повідомлено відповідача про призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання 05.11.2018 з'явився, представник відповідача не з'явився.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 35.

В подальшому, судом встановлено, що відповідачем змінено місцезнаходження та забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в зв'язку з чим, ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань та ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті направлено судом на адресу: м. Київ, Спортивна Площа, 1А.

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку із зазначенням не розшукано, не зареєстровано .

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою не зареєстровано, не розшукано є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (далі - страхова компанія, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Страхування (далі - агент, відповідач) укладено Договір доручення (агентська угода) № 01/847/426 (далі - Договір), за умовами якого агент зобов'язується від імені та на користь страхової компанії, в порядку і в терміни визначені Договором, вчиняти наступні юридичні дії:

- укладати договори страхування (з правом підпису відповідних документів, договорів, в межах лімітів та видів страхування, вказаних у довіреності, вданій страховою компанією) з фізиними та юридичними особами (страхувальниками), предметом яких є надання страховою компанією послуг страхування визначених Додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору, з використання типових форм договорів страхування та бланків суворої звітності/суворого обліку (страхових свідоцтв, страхових сертифікатів, страхових полісів та інших бланкових форм договорів страхування), наданих страховою компанією, з дотриманням інструкцій, правил, нормативів встановлених страховою компанією і наданих агентові для виконання та вимог чинного законодавства;

- проводити дослідження (у тому числі маркетингові) страхового ринку та здійснювати інші заходи з метою визначення кон'юнктури ринку та пошуку потенційних клієнтів для страхової компанії; готувати та надавати в розпорядження страхової компанії відповідні звіти;

- здійснювати заходи з поширення інформації стосовно послуг, що надаються страховою компанією;

- залучати клієнтів (страхувальників) для придбання послуг, що надаються страховою компанією, використовуючи цьому свої власні професійні навики та можливості, роз'яснювати їм умови і порядок страхування;

- вести переговори та надавати консультації щодо послуг страхової компанії і умов їх надання;

- здійснювати підготовку документів щодо укладення відповідного Договору страхування між страховою компанією страхувальниками.

За цим Договором агенту присвоюється персональний код страхового агента № 847 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору формою підтвердження повноважень (представництва) агента є цей Договір та довіреність, видана страховою компанією (Додаток № 7 до цього Договору). Агент не має права підписувати від імені страхової компанії та реалізовувати договори страхування не вказані у відповідній довіреності, виданій страховою компанією.

У відповідності до пунктів 1.4, 1.5 та 1.6 Договору правочини, які вчиненні агентом в рамках та на підставі цього Договору, створюють, змінюють, припиняють права та обов'язки страхової компанії. Під терміном доручення цьому Договорі розуміються передбачені п. 1.1 цього Договору зобов'язання агента. За виконання доручення агент отримує винагороду, розмір якої визначається Актом наданих послуг, оформленим в порядку передбаченому цим Договором.

Згідно з п. 1.10 Договору сторони зобов'язуються виконувати всі умови Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками затвердженого Постановою КМ України від 18.12.1996 № 1523 із змінами та доповненнями.

У відповідності до п. 1.12 Договору агент має право одержувати по укладених договорах страхування платежі від страхувальників на свій поточний рахунок для подальшого перерахування їх на рахунок страхової компанії та має право переоформлювати, видавати дублікати та достроково розривати укладені договори страхування згідно затверджених бізнес-процесів страхової компанії.

Пунктом 2.4.2 Договору узгоджено. що агент зобов'язується видавати страхувальнику договір страхування в кожному випадку тільки після сплати ним в повному обсязі страхового платежу: на поточний рахунок страхової компанії або агенту, але не пізніше наступного робочого дня з моменту такої оплати.

Відповідно до пунктів 2.4.6 та 2.4.13 Договору агент зобов'язується надавати страховій компанії звіти в строки і у формі, визначеній цим Договором. Агент зобов'язується щодекадно у двох примірниках (разом з другими примірниками договорів страхування) надавати страховій компанії звіти - реєстри укладених договорів страхування (форма - Додаток № 4). Звіти за декаду надаються агентом у такому порядку:

- за період з 01 по 10 число - до 15 числа поточного місяця;

- за період з 11 по 20 число - до 25 числа поточного місяця;

- за період з 21 по 30 (31) число - до 03 числа після закінчення звітного місяця.

Агент зобов'язується щомісячно протягом п'яти робочих днів після закінчення звітного періоду, надавати страховій компанії Акти наданих послуг (форма - Додаток № 6 до цього договору) з включенням відомостей про розірвані договори страхування, акти про втрату бланків договорів страхування (форма - Додаток № 5 до цього Договору), а також, у випадку відсутності одного із декадних звітів, узагальнений реєстр укладених договорів страхування за звітний місяць (п. 2.4.14 Договору).

За умовами п. 2.4.29 Договору агент зобов'язується у випадку отримання страхових платежів від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страхової компанії, вказаний у розділі 11 Договору, протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу.

У відповідності до п. 2.4.33 Договору агент зобов'язується з метою адміністрування та виконання укладених договорів страхування агент зобов'язаний повідомити інформацію про кожен укладений договір протягом 2-х робочих днів шляхом надання електронною поштою узгодженого файлу для подальшого його імпорту до системи страхової компанії.

Згідно з п. 4.1 Договору агент зобов'язується щодекадно подавати страховій компанії письмові звіти про укладені протягом звітної декади договори страхування за формою, передбаченою Додатком № 4 до даного Договору акти про зіпсовані протягом звітної декади договори страхування за формою. Передбаченою додатком до даного Договору. Страхова компанія здійснює перевірку агентом звітів та відповідно до Додатку № 6 до цього Договору нараховує відповідну винагороду Агенту. Правильність обчислення агентом страхових премій та нарахування відповідної винагороди встановлюється на підставі акту наданих послуг, який складається сторонами за результатами роботи на звітну дату звітного періоду. Підписаний сторонами та переданий за допомогою факсимільного зв'язку акт наданих послуг має юридичну силу до отримання його оригіналу. Агент зобов'язаний належним чином виконувати умови п. 2.4.33 цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору до звітів додаються усі договори страхування (примірники страхової компанії), укладені протягом звітної декади при посередництві агента разом з обов'язково прикладеними копіями платіжних документів, що підтверджують перерахування страхових платежів страхувальнику на рахунок страхової компанії/агента, якщо йому надано таке право, та документи (заяви, описи, фотографії інш.), які необхідні для укладення даного договору страхування згідно нормативно-методологічної документації страхової компанії, надаваній агентові та зіпсовані примірники бланків договорів страхування (в т.ч. бланків суворої звітності/суворого обліку).

Агент зобов'язаний виконувати доручення страхової компанії та усі свої зобов'язання за цим Договором з моменту його укладення. Цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п. 9.1 Договору).

Як зазначає позивач (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), ТОВ Центр Страхування було надано ТДВ СК Альфа-Гарант реєстри укладених договорів страхування, які підписані з боку агента та містять відбиток печатки агента, з яких вбачається, що агентом укладено на виконання умов Договору 390 договорів на суму 368 926,11 грн.:

- за період з 01.06.2018 по 10.06.2018 - 34 договори на суму 31 478,34 грн.;

- за період з 11.06.2018 по 20.06.2018 - 97 договорів на суму 83 826,8 грн.;

- за період з 11.06.2018 по 20.06.2018 - 32 договори на суму 33 300,25 грн.;

- за період з 21.06.2018 по 30.06.2018 - 135 договорів на суму 126 494,47 грн.;

- за період з 01.07.2018 по 10.07.2018 - 43 договори на суму 43 929,43 грн.;

- за період з 11.07.2018 по 20.07.2018 - 49 договорів на суму 51 279,92 грн.

Також, позивач зазначає, що відповідачем було передано позивачу без реєстру укладених договорів страхування 24 виписаних та укладених полісів страхування на суму 18 607,80 грн.

Однак, позивач зазначає, що відповідач не перерахував страхові платежі за Договорами страхування, укладеними в рамках Договору, в наслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 387 533,91 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Статтею 1003 ЦК України визначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1006 ЦК України визначено, що повірений зобов'язаний після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.

Відповідно до пунктів 2.4.6 та 2.4.13 Договору агент зобов'язується надавати страховій компанії звіти в строки і у формі, визначеній цим Договором. Агент зобов'язується щодекадно у двох примірниках (разом з другими примірниками договорів страхування) надавати страховій компанії звіти - реєстри укладених договорів страхування (форма - Додаток № 4). Звіти за декаду надаються агентом у такому порядку:

- за період з 01 по 10 число - до 15 числа поточного місяця;

- за період з 11 по 20 число - до 25 числа поточного місяця;

- за період з 21 по 30 (31) число - до 03 числа після закінчення звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Центр Страхування було надано ТДВ СК Альфа-Гарант реєстри укладених договорів страхування, які підписані з боку агента та містять відбиток печатки агента, з яких вбачається, що агентом укладено на виконання умов Договору 390 договорів на суму 368 926,11 грн.:

- за період з 01.06.2018 по 10.06.2018 - 34 договори на суму 31 478,34 грн.;

- за період з 11.06.2018 по 20.06.2018 - 97 договорів на суму 83 826,58 грн.;

- за період з 11.06.2018 по 20.06.2018 - 32 договори на суму 33 300,25 грн.;

- за період з 21.06.2018 по 30.06.2018 - 135 договорів на суму 126 494,47 грн.;

- за період з 01.07.2018 по 10.07.2018 - 43 договори на суму 43 929,43 грн.;

- за період з 11.07.2018 по 20.07.2018 - 49 договорів на суму 51 279,92 грн.

Також, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем передано позивачу без реєстру укладених договорів страхування - 24 виписаних та укладених полісів страхування на суму 18 607,80 грн.

При цьому, згідно наданого реєстру за період з 01.07.2018 по 10.07.2018, сума у розмірі 1 382,88 грн. була перерахована страхувальником на поточний рахунок позивача, що сторонами не заперечується.

Відтак, враховуючи наведене, агентом на виконання умов Договору було отримано страхових платежів на суму 387 533,91 грн., що відповідачем не спростовано.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України визначено, що повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

За умовами п. 2.4.29 Договору агент зобов'язується у випадку отримання страхових платежів від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страхової компанії, вказаний у розділі 11 Договору, протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу.

При цьому, згідно з п. 1.10 Договору сторони зобов'язуються виконувати всі умови Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками затвердженого Постановою КМ України від 18.12.1996 № 1523 із змінами та доповненнями.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок провадження діяльності страховими посередниками N 1523 від 18 грудня 1996 року затверджено Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками (далі - положення), яке регулює порядок провадження діяльності страховими посередниками (страховими агентами і страховими брокерами) - суб'єктами підприємницької діяльності на ринку страхових послуг і спрямоване на посилення захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян під час отримання страхових послуг через страхових посередників. Дія цього Положення не поширюється на діяльність страхових посередників - громадян, які перебувають із страховиком у трудових відносинах.

Згідно з п. 2 ст. 2 Положення страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу;

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в свою чергу, будь-яких доказів на підтвердження перерахування отриманих страхових платежів від страхувальників до суду не надав.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, враховуючи що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, в частині своєчасного та повного перерахування отриманих на виконання Договору страхових платежів від страхувальника і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 387 533,91 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Страхування (01023, м. Київ, Спортивна площа, будинок 1А; ідентифікаційний код: 41899831) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код: 32382598) заборгованість в розмірі 387 533 (триста вісімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 813 (п'ять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 01 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.11.2018

Суддя О.А. Грєхова