Рішення

від 26.10.2018 по справі 2040/5385/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2018 р. № 2040/5385/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Інхімфармтех (код 05461579, 61030. м. Харків, вул. Біологічна, б. 19) до Головного управління ДФС у Харківській області (код 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю Інхімфармтех , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області:

- № НОМЕР_1 від 13.06.2018 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичною особою, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 60876,10 грн., в тому числі 48700,88 грн. збільшення податку, 12175,22 грн. фінансова, штрафна санкція;

- № НОМЕР_2 від 13.06.2018 року про застосування штрафних санкцій в сумі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.06.2018 року та № НОМЕР_2 від 13.06.2018 року є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача, у судовому засідання підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що за результатами перевірки питання обчислення та декларування ТДВ "Інхімфармтех" податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено, що у періоді 2015-2017 роки підприємством податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не обчислювався, податкова звітність із зазначеного податку не надавалась, що є порушенням податкового законодавства.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТДВ Інхімфармтех зареєстроване 04.07.1997 року Департаментом реєстрації Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 14801450000075849.

ТДВ Інхімфармтех перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 10.05.2018 № 4274,4275 Головного управління ДФС у Харківській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п.62.1 ст. 62, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 26.04.2018 № 3015 проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю Інхімфармтех податковий номер 05461579, з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 23.05.2018 року № 2057/20-40-14-14-09/05461579 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Інхімфармтех" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 по 31.12.2017".

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

- допущено заниження податку на майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 48 700,88 грн., у тому числі: за 2015 рік-на суму 14 136,72 грн., за 2016 рік-на суму 15 993,76 грн., а 2017 рік - 18 570,4 грн.;

- допущено неподання до контролюючого органу декларацій з податку на майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2017 роки у термін до 20.02.2015, 20.02.2016, 20.02.2017 відповідно.

Не погоджуючись з вказаними висновками контролюючого органу підприємство на підставі п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України подало заперечення на результати перевірки.

За наслідками вищевказаного акту перевірки та поданих заперечень відповідачем стосовно позивача прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.06.2018 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юр/особ, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" на загальну суму 60876,10 грн та від 13.06.2018 року № 00000181414, яким застосовано штрафні санкції за платежем "Податок на нерухоме майно, відмін від земельної ділянки, сплачене юр/особ, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" на загальну суму 510 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Предметом проведених податковим органом перевірок було недекларування об'єктів оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідно неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2017 роки.

За даними перевірки, контролюючим органом встановлено, та матеріалами справи підтверджено наявність у власності ТДВ "Інхімфармтех" нежитлових приміщень, розташованих за адресою м.Харків, вул. Біологічна, 19, а саме:

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 27630576, дата державної реєстрації 01.07.2009 - нежитлові будівлі загальною площею 1245,6 кв.м., у тому числі: нежитлова будівля літ. Е-1 площею 987,7 кв.м., нежитлові приміщення № 1, 9, 12 в будівлі літ. Ж-1 площею 257,9 кв.м. Вказані об'єкти нерухомого майна передані ВАТ Інноваційні хіміко-фармацевтичні

технології згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 30.06.1994 року № 630-П;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 27630578, дата державної реєстрації- 01.07.2009 - нежитлові приміщення будівлі літ. А-4 № 2-13, І,II, 3-го пов. 16-21, І. II загальною площею 478,8 кв.м. Вказані об'єкти нерухомого майна передані ВАТ Інноваційні хіміко- фармацевтичні технології згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 30.06.1994 № 630-П;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 9840458, дата державної реєстрації 09.02.2005 - нежитлова будівля літ. Л-1 загальною площею 861,0 кв.м. Вказаний об єкт нерухомості переданий АТ Другий Харківський авторемонтний завод Регіональним відділенням. Фонду державного майна України по Харківській області на підставі свідоцтва про право власності №44 від 03.09.1996;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17574979, дата державної реєстрації 23.01.2007 - нежитлова будівля літ А-4 загальною площею 1737,2 кв.м. Вказаний об'єкта нерухомості переданий АТ Другий Харківський авторемонтний завод Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області на підставі свідоцтва про право власності №44 від 03.09.1996;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 180043563101, дата державної реєстрації 14.10.2013- нежитлові приміщення в будівлі літ А-4 загальною площею 469,5 кв. м.: 1-го поверху№ 1, 15, 21, 22, 25, II; 4-го поверху № 1-18, І, II. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 14.10.2013 № 1670;

- реєстраційний номер об'єкта нерухомості 180109663101, дата державної реєстрації 18.10.2013 - нежитлова будівля літ. Н-1 загальною площею 127,4кв. м. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 14.10.2013 № 1674 та договір купівлі-продажу від 18.10.2013 року № 1716.

До перевірки надавалися технічні паспорти на нерухоме майно, згідно даних яких, станом на 22.06.2009р. загальна площа приміщень становить 2660,6 кв.м. Також надавались договори продажу об'єктів нерухомого майна, з врахуванням яких, у період 2015-2017р. позивач був власником об'єктів нерухомості загальною площею 2321,3 кв.м.

Зазначене підтверджується даними відомостей щорічних інвентаризацій, проведених ТДВ "Інхімфарм" згідно з якими на балансі підприємства у період 2015-2017р. обліковувались нежитлові приміщення загальною площею 2321,3 кв.м., а саме:

- побутовий корпус, підвал загальною площею 356,2 кв.м., літ А-4 (інв. № 00268); - побутовий корпус загальною площею 122,6 кв.м., літ А-4 (інв. №; 00268);

- корпус № 3 древообробне загальною площею 257,9 кв.м., літ Ж-1 (інв. № 00006); - будівля центрального матеріального складу загальною площею 987,7 кв.м., літ Е-1 (інв.№ 00007);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 15, 21.ІІ. 26, II, 4-го поверху № 1-18, І, II загальною площею 469,5 кв.м., літ А-4 (інв.№ 00313);

- нежитлове приміщення № 1 площею 63,7 кв.м в нежитловій будівлі літ. Н-1 (інв.№ 00314);

- нежитлове приміщення № 2 площею 63,7 кв.м в нежитловій будівлі літ. Н-1 (інв.№ 00315).

Питання оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регулюються статтею 266 Податкового кодексу України. Зокрема, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, що діє з 01.01.2015 року є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 податкового кодексу України є об'єкт житлової- та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Порядок обчислення суми податку для юридичних осіб встановлено пп. 266.7.5 п. 266.7 ст.266 Податкового кодексу України, згідно з яким юридичні особи самостійно обчислють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням обвЂ�єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Разом із цим, підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Тобто, в розумінні підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкові кодексу України, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення, які належать промисловим підприємствам.

Згідно із Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, який введено в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507, будівлі власником яких є ТДВ Інхімфармтех за своїм функціональним призначенням відносяться до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125), класи: Будівлі промисловості (код 1251) та Резервуари, силоси та склади (код 1252).

Проте, для застосування норм підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України необхідна наявність ще однієї істотної умови - власником об'єкта нерухомості повинно бути промислове підприємство.

Відповідно до Національного класифікатору України ДК 009:2010, промислове підприємсгво - це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно із заданою технологією. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В Добувна промисловість та розроблення кар'єрів , С Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Основним видом діяльності ТДВ Інхімфармтех є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, КВЕД 68.20, який відповідно до ДК 009:2010 відноситься до секції L "Операції з нерухомим майном".

Фактично у періоді, що перевіряється підприємство здійснювало операції із надання в оренду об'єктів нерухомості, реалізації комунальних послуг та послуг по обслуговуванню та утриманню території.

За результатами аналізу даних бухгалтерського обліку щодо джерела доходів, отриманих платником протягом періоду, що перевірявся встановлено, що загальна сума доходу від реалізації, у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 становить 1 704 768 грн. Найбільшу питому вагу (63,7 % від загальної суми доходів від реалізації) становить дохід від операційної оренди активів - 1 081 950 грн

Суд зазначає, що в ході перевірки податкового органу досліджені договори оренди нерухомого майна ТДВ Інхімфармтех , а саме:

- договора від 28.01.2015 № 1 та від 20.01.2017 № 3, укладені із Інститутом вентиляційних матеріалів Національної академії наук України (податковий номер 23756588), надано в оренду приміщення загальною площею 300 кв.м.;

- договора від 30.12.2015 № 5 та від 30.12.2016 № 5, укладені з ТОВ Амкріс (податковий номер 33290318), надано в оренду приміщення площею 24,4 кв.м.;

- договора від 04.01.2016 № 4 та від 30.12.2016, укладені з ТОВ Новінтех (податковий номер 32871538), надано в оренду приміщення площею 9,6 кв.м.;

- договір від 04.01.2016 № 2, укладений з ФОП ОСОБА_3 (інд. НОМЕР_3), надано в оренду приміщення площею 35 кв.м.;

- договір від. 04.01.2016 № 1, укладений з ФОП ОСОБА_4 (інд. НОМЕР_4), надано в оренду приміщення площею 235 кв.м.;

- договір від 04.01.2016 № 7, укладений з ТОВ Вед Екпертгруп (податковий номер 378777911), надано в оренду приміщення площею 15,4 кв..м;

- договір від 30.06.2017 № 10, укладений з ТОВ Брокерська фірма Авангард (податковий номер 41398980), надано в оренду приміщення площею 15,4 кв.м.;

- договір від 04.10.27 № 11, укладений з ТОВ Хімресурси (податковий номер 32676108). надано в оренду приміщення площею 400 кв.м.;

- договір від 02.10.2017 № 13, укладений з ТОВ Компанія Гирудофарм (податковий номер 31149087), надано в оренду приміщення площею 12 кв.м.;

- договір від 28.04.2017 № 9, укладений з ФОП ОСОБА_5 (інд. НОМЕР_5), надано в оренду приміщення площею 51,68 кв.м.;

- договір від 01.02.2017 № 6, укладений з ФОП ОСОБА_6 (інд. НОМЕР_6), надано в оренду приміщення площею 36,0 кв.м.;

- договір від 01.08.2017 № 12, укладений з ФОП ОСОБА_7 (інд. НОМЕР_7), надано в оренду приміщення площею 43 кв.м.;

Предметом цих договорів є послуги за ДК 021:2015 код 702200009 Послуги з надання в оренду чи лізингу нежитлової нерухомості .

Будь- яку діяльність, пов'язану із процесом виробництва, використанням певних ресурсів (сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо), які характеризують промислове виробництво, ТДВ Інхімфармтех у перевіреному періоді не здійснювало. Бухгалтерські рахунки 23 Виробництво , 26 Готова продукція підприємство не застосовувало.

Чисельність працівників ТДВ Інхімфармтех на початок перевіряємого періоду (станом на 01.01.2015) складала 7 осіб, на кінець перевіряємого періду (31.12.2017) - 5 осіб.

Отже, з врахуванням викладеного, суду погоджується з висноками контролюючого органу, що ТДВ Інхімфармтех у періоді, що перевірявся, не підпадає під визначення Промислове підприємство та відповідно не підпадає під дію підпункта є підпункта 266.2.2 пункта 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Згідно із вимогами підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України ТДВ Інхімфармтех повинно було самостійно обчислити суму податку на майно, відмінне від земельної ділянки, з вищевказаних обвЂ�єктів станом на 1 січня 2016 року, 1 січня 2017 року та подати до податкового органу декларації за встановленою формою.

Згідно із підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, який був чинний у 2016 році, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно із підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, який був чинний у 2017 році, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що податковий орган при визначенні позивачу податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2017 р.р. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а податкові повідомлення-рішення №0000017414 від 13.06.2018 р.та № НОМЕР_2 від 13.06.2018 р. в частині нарахувань за 2016-2017рр., скасуванню не підлягають.

Щодо нарахувань податку за 2015р., суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р № 71-VIII запроваджено новий місцевий податок на майно, який складається із: податку на майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Згідно із п. 10.3. ст. 10 ПК України, в редакції Закону № 71-VIII, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно ( в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлюють збори за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до п. 12.3. ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Зважаючи на зміст наведених законодавчих норм, встановлення податку на майно зокрема в частині податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, є повноваженням місцевої ради, яке виконується шляхом прийняття відповідного рішення.

Так, рішенням Харківської міської ради № 1793/5 від 21.01.2015 року "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України" встановлено ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .

Одночасно пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Наведеною нормою передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. При цьому норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим).

Кожен із цих періодів має самостійне правове значення. Такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийняте та опубліковане відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради.

Якщо таке рішення не буде опубліковано до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок, таке рішення застосовується з початку наступного бюджетного періоду за тим, у якому планувалося запровадити відповідний податок.

В даному випадку із запровадженням податку на майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік, відповідно норми Закону № 71-VIII набрали чинності з 01.01.2015р.

Отже лише в 2015р. місцеві ради отримали повноваження щодо встановлення податку на майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно лише після цієї дати місцеві ради мали юридичні підстави для прийняття рішення про встановлення даного податку.

Виходячи з неможливості збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом, в 2015 році не можливо визначити плановим періодом 2015 рік.

Плановим відповідно до норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України є період після того, в якому приймається відповідне рішення ради.

Отже, рішення місцевих рад щодо затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік та встановлення ставок податку, прийняте у 2015 році, могло встановлювати плановим лише 2016 рік.

Таким чином, з урахуванням норми пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення місцевої ради стосовно податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняте в 2015 році, не може бути застосовані в 2015 році. Такі рішення могли передбачати плановим лише 2016 рік, і саме з цього періоду ставки цього податку могли вважатися встановленим місцевою радою.

За таких обставин контролюючий орган, прийнявши рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік за ставками, які не підлягали застосуванню в 2015 році, діяв протиправно.

Отже, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 13.06.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в частині визначення податкового зобов'язання за 2015 рік за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та нарахування штрафу за несплату даного податку у 2015 році є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Інхімфармтех» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 13.06.2018 р. в частині нарахувань за 2015 рік, а саме в частині нарахування суми грошового зобов`язання у розмірі 14136,72 грн. (чотирнадцять тисяч сто тридцять шість гривень 72 коп.) та в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 3534,18 грн. (три тисячі п`ятсот тридцять чотири гривні 18 коп.) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 13.06.2018 року в частині нарахування фінансових санкцій за 2015 рік в сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.).

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2018 р.

Суддя Рубан В.В.