ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2018 року
Київ
справа №804/5271/16
адміністративне провадження №К/9901/60032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКриворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішенняДніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (суддя О.В. Кононенко) та постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (колегія у складі суддів: Л.А. Божко, О.М. Лукманова, Ю.В. Дурасова) у справі№ 804/5271/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інваріант доКриворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проскасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Інваріант (далі - ТОВ Інваріант ) звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0000072203 від 18 січня 2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є протиправними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірними контрагентами підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов'язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18 січня 2016 року №0000072203.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами ТОВ Край - Інвест , ТОВ Еталонбудсервіс та ТОВ Градіент - Буд підтверджується первинними документами.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, а також на неврахування судами безпідставності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з контрагентами, не підтвердження реальності таких господарських операцій.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ Інваріант з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Край - Інвест , ТОВ Еталонбудсервіс за травень 2015 року та з ТОВ Градіент - Буд за червень 2015 року і подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних в зазначених контрагентів, за результатами якої складено акт від 02 грудня 2015 року № 248/22.03/31550946, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, п.198.3 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ у травні 2015 року на суму 236731,67 грн. та у червні 2015 року на суму 158689,50грн., всього на суму 395421,17 грн.
На підставі акта перевірки від 02 грудня 2015 року № 248/22.03/31550946 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року № 0000072203 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 593133,00 грн. (основний платіж - 395422,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 197711,00 грн.).
Судами також встановлено, що основним видом діяльності ТОВ Край - Інвест є Будівництво житлових та нежитлових приміщень та інші будівельно - монтажні роботи, ТОВ Еталонбудсервіс є інші будівельно-монтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, установлення та монтаж машин і устаткування, ТОВ Градіент - Буд є інші роботи із завершення будівництва, інші спеціалізовані будівельні роботи, будівництво житлових і нежитлових будівель.
Реальність господарських операцій ТОВ Інваріант з ТОВ Край - Інвест при виконанні договору виконаних робіт №05/05 від 05 травня 2015 року, з ТОВ Еталонбудсервіс при виконанні договору субпідряду від 22 серпня 2014 року №24/09, з ТОВ Градіент - Буд при виконанні договору субпідряду від 01 червня 2015 року №9, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями, податковими та видатковими накладними, актами приймання - передачі виконаних робіт, рахунками, актами взаємозаліку, актами надання послуг, актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт.
При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.
Суди окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених зі спірними контрагентами договорів, цілком обґрунтовано також врахували те, що отримані роботи від контрагентів позивачем фактично використано у своїй господарській діяльності для виконання робіт на об'єкті ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (Замовник), що підтверджується:
договором № 4365 від 19 листопада 2013 року, укладеним між ТОВ Інваріант та ПАТ АрселорМіллал Кривий Ріг і долученими до нього рахунками, довідками про вартість виконаних робіт, договірною ціною, актами приймання виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат, реєстрами виконаних робіт і додатковою угодою №1 від 30 грудня 2013 року до договору № 4365 від 19 листопада 2013 року, де ТОВ Еталонбудсервіс включений до Переліку субпідрядних організацій , які виконували субпідрядні роботи на об'єкті Замовника - ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ;
договором № 1045, укладеним 24 лютого 2014 року між ТОВ Інваріант та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг і доданими до нього рахунками, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, договірною ціною, актами приймання виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів, реєстрами виконаних робіт, розрахунками загальновиробничих витрат, укладеним між ТОВ Інваріант та ПАТ Криворіжіндустрбуд договором субпідряду № 8 від 19 серпня 2013 року та № 17-118 від 01 квітня 2015 року; і рахунками, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання будівельних робіт, відомостями ресурсів, актами взаєморозрахунків, податковою накладною і додатковою угодою № 3/1 від 04 травня 2015 року до договору № 1045 від 24 лютого 2014 року, де ТОВ Градіент - Буд включений до Переліку субпідрядних організацій , які виконували субпідрядні роботи на об'єкті Замовника ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .
Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Судами попередніх інстанцій були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.
Поруч з цим, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
...........................
В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 08.11.2018 |
Номер документу | 77661846 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Юрченко В.П.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кононенко Олександр Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні