Постанова

від 07.11.2018 по справі п/811/824/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року

Київ

справа №П/811/824/17

адміністративне провадження №К/9901/31381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства Алексзернотехніка на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року (суддя Л.І. Хилько) та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів: О.М. Панченко, С.М. Іванов, В.Є. Чередниченко) у справі№П/811/824/17 за позовомПриватного підприємства Алексзернотехніка доГоловного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області проскасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Алексзернотхніка (надалі - ПП Алексзернотхніка ) звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ №431 від 27 квітня 2017 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Алексзернотехніка , визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Алексзернотехніка .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний наказ є протиправним, оскільки не зазначено на які запити контролюючого органу не надано відповіді, а підприємство надало відповідь на усі письмові запити, що свідчить про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного наказу з посиланням на п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Також при пред'явленні оскаржуваного наказу не було надано жодного документа, який би підтверджував факти про можливі порушення підприємством п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а відтак, підстави для проведення такої перевірки були відсутні.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що спірний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання та його скасування не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для нього, при цьому позивачем здійснено допуск співробітників податкової інспекції до перевірки. Зокрема, проведення перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Окрім того, судами відзначено, що запитувану податковим органом інформацію позивачем надано не в повному обсязі, а отже оскаржуваний наказ прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його позову та апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що підставами для направлення запитів контролюючого органу стали виявлені факти нереальності операцій з ПП Сервіс Плюс Груп та ТОВ Китчер-Трейд (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) у період з 01 червня 2015 року по 30 червня 2015 року та з ТОВ Франківські сучасні технології за листопад 2014 року. Запити за формою та змістом відповідають вимогам встановленим пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Позивачем надані пояснення на запит щодо взаємовідносин із контрагентами, проте документи надані вибірково і не в повному обсязі, зокрема, до відповіді не надано документів, які підтверджують походження придбаного у ТОВ Франківські сучасні технології (попередня назва ТОВ Спецконсалт ), ПП Сервіс Плюс Груп та ТОВ Китчер-Трейд товару (металопрокату, плит дорожніх залізобетонних), сертифікати якості, документи, що підтверджують факт навантаження товару, відомості та документальне підтвердження з використанням якої техніки та якими особами здійснювалось навантажування тощо. Крім того, у відповіді за №39 від 09 жовтня 2015 року (запит від 22 вересня 2015 року №3363/10/11-26-22-10-55 щодо операцій з ПП Сервіс Плюс Груп , ТОВ Китчер-Трейд ) було відзначено, що письмово підтверджених відомостей про походження товару немає, сертифікати якості товару не надавались.

Після отримання відповіді податковий орган, мотивуючи наданням не в повному обсязі інформації позивачем, на підставі пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 та п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, видав наказ від 27 квітня 2017 року № 431 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Алексзернотехніка з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Франківські сучасні технології за листопад 2014 року, ПП Сервіс Плюс Груп і ТОВ Китчер-Трейд за червень 2015 року та подальшої реалізації (використання) товару.

Також, судами встановлено, що до початку перевірки було пред'явлено службове посвідчення посадової особи, вручено наказ про проведення перевірки та пред'явлено направлення на проведення перевірки, про що свідчать підписи на вказаних документах. По-друге, в журналі реєстрації перевірок був зроблений запис № 16 від 28 квітня 2017 року, а перевірку проведено з відома та в присутності директора підприємства. В подальшому, за результатами перевірки складено акт від 16 травня 2017 року № 176/11-28-14-00/36360520, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Foods and Goods L.T.D. до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків. А за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийняті податкові повідомлення-рішення.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки у відповідності до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Крім того, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1,78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, є ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків обґрунтованого пояснення та відповідних документів на обов'язковий запит контролюючого органу.

З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, запити контролюючого органу оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, однак позивач запитувані документи та обґрунтовані пояснення надав фактично на власний розсуд не у повній відповідності до всієї запитуваної інформації.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги про те, що податковий орган при прийнятті спірного наказу та проведенні перевірки діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Алексзернотехніка залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду