Рішення

від 05.11.2018 по справі 380/942/18

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.11.2018 Провадження по справі № 2/380/398/18

Справа № 380/942/18

Рішення

Іменем України

5 листопада 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

з участю адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства Дзвеняче , третя особа Відділ надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації , про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 40 від 15.03.2015 року, укладений між нею та приватним сільськогосподарським підприємством Дзвеняче , та скасувати його державну реєстрацію. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,6297 га, розташованої на території Дзвеняцької сільської ради Тетіївського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 15.03.2015 року без її згоди між нею та відповідачем ПСП Дзвеняче був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 10 років. Даний договір зареєстрований Реєстраційною службою Тетіївського районного управління юстиції Київської області 11.07.2015 року. Проте цей договір ОСОБА_2 не підписувала, підпис в договорі від її імені поставлений іншою особою, а тому вона просить даний договір визнати недійсним.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. В судовому засіданні 08.10.2018 року відкликав клопотання від 21.08.2018 року про проведення судово-почеркознавчої експертизи підпису в договорі оренди земельної ділянки № 40 від 15.03.2015 року у зв'язку з відсутністю коштів на її проведення.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. В судовому засіданні 31.10.2018 року суду пояснила, що має у власності земельну ділянку площею 2,6297 га, розташовану на території Дзвеняцької сільської ради. Вона знала, що існує договір оренди даної земельної ділянки, укладений з ПСП Дзвеняче , внаслідок його укладення вона отримувала орендну плату за землю, як вважала, плату за користування землею, податок за землю не сплачувала. Проте даний договір вона не підписувала, а отже вважає, що він є недійсним.

Представник відповідача ПСП Дзвеняче адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, до суду надала заяву про слухання справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, проти задоволення позову заперечує, подавши відзив на позовну заяву. В судовому засіданні 31.10.2018 року відмовилася від заявленого клопотання від 22.08.2018 року про проведення судово-почеркознавчої експертизи підпису в договорі оренди земельної ділянки № 40 від 15.03.2015 року в зв'язку з відкликанням аналогічного клопотання представником позивача.

Представник третьої особи Відділу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, до суду надав заяву про слухання справи у відсутності представника, проти позову заперечень не має.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,6297 га, розташованої на території Дзвеняцької сільської ради Тетіївського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 799709 від 10.05.2006 року (а.с.7). 15.03.2015 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ПСП Дзвеняче був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 10 років (а.с. 39). Даний договір зареєстрований Реєстраційною службою Тетіївського районного управління юстиції Київської області 11.07.2015 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.11).

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ч.1,ч.3 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам цього кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Ці ж самі обставини зазначені в ст.627 ЦК України, в якій зазначено, що сторони договору є вільними в укладенні договору.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

У п. 8 постанови пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що договір оренди земельної ділянки № 40 від 15.03.2015 року, укладений між нею та приватним сільськогосподарським підприємством Дзвеняче , вона не підписувала, проте доказів цього суду не надала. Від проведення судово-почеркознавчої експертизи підпису в договорі оренди відмовилася, в зв'язку з чим неможливо довести відповідність підпису в графі для підпису орендодавець ОСОБА_2

Крім того, позивачем не доведено в чому саме полягає порушення її прав як орендодавця оспорюваним договором. Як встановлено судом, позивач знає про укладення договору оренди належної їй земельної ділянки площею 2,6297 га, розташованої на території Дзвеняцької сільської ради Тетіївського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений з ПСП Дзвеняче , вчасно отримує орендну плату, земельний податок не сплачує, що підтверджується копіями відомостей про виплату орендної плати за землю та копіями платіжних доручень на перерахування земельного податку до державного бюджету (а.с.43-64,66). Тому суд вважає, що визнання договору оренди недійсним спричинене лише прагненням позивача повернути земельну ділянку в особисте користування, про що вона зазначала в позовній заяві. Проте така обставина відповідно до вимог Закону України Про оренду землі не може бути підставою визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 40 від 15.03.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПСП Дзвеняче , відсутні, оскільки позовні вимоги не доведені.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України ,суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства Дзвеняче , третя особа Відділ надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації , про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення: 09.11.2018 року.

Суддя: Т.П.Косович