Постанова

від 07.11.2018 по справі 133/670/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/670/18

Провадження № 22-ц/772/2031/2018

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Проць В. А.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 рокуСправа № 133/670/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів: Войтка Ю.Б., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

учасники справи:

позивач : ОСОБА_3,

відповідач : ОСОБА_4,

третя особа: ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року, ухваленого у складі судді Проць В.А., дата складання повного тексту рішення відсутня, -

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 (чоловіку позивача), належало право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності САТ Самгородоцьке розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (чоловік позивача) помер. Спадщину після смерті чоловіка прийняла позивач та її донька - ОСОБА_5

25 листопада 2011 року державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку права на земельну ділянку (пай) ОСОБА_3 та на ? частку права на земельну ділянку (пай) ОСОБА_5

12 липня 2012 року ОСОБА_3 видано державний акт на земельну ділянку серії НОМЕР_2 площею 1,7241 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Самгородоцької сільської ради (за межами населеного пункту).

Зазначає, що на даний час вона не має можливості користуватись належною їй на праві власності земельною ділянкою, оскільки на ній ростуть горіхи, які посадив ОСОБА_4, який з 1996 року набув у користування (на умовах оренди) земельну ділянку, на якій висадив сад.

Розпорядженням Козятинської районної державної адміністрації від 28.03.2006 року № 155 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення землевпорядної документації з метою набуття у власність для ведення особистого селянського господарства. Під час виготовлення даної документації розробником ПМП Кватрон було виявлено, що земельна ділянка частково накладається на земельні частки (паї), в тому числі на земельну частку (пай) НОМЕР_3, яка рахувалась за померлим ОСОБА_6 Таким чином, зазначена земельна ділянка, яка перебувала в оренді ОСОБА_4, частково увійшла в пайовий фонд під час паювання земель колективної власності САТ Самгородоцьке .

Добровільно усунути перешкоди та прибрати горіхи, які ростуть на земельній ділянці ОСОБА_4 відмовляється, в зв'язку з чим, позивач вважає, що її права порушені, оскільки вона не має можливості користуватись належною їй на праві власності земельною ділянкою.

Виходячи з наведеного, положень статей 15, 16, частини шостої статті 203, статей 215, 373, 391 ЦК України, статті 41 Конституції України, статей 79, 125, 152 Земельного кодексу України, ОСОБА_3 просила:

1)усунути їй перешкоди в користуванні належною їй на прав власності земельною ділянкою, площею - 1,7241 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області (за межами населеного пункту), шляхом вилучення її з користування ОСОБА_4, приведення земельної ділянки ОСОБА_4 у стан, придатний для товарного сільськогосподарського виробництва насадження зернобобових культур і очищення від багаторічних насаджень плодових дерев, а також шляхом заборони вчиняти ОСОБА_4 будь-які дії по використанню вищевказаної земельної ділянки.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15.08.2018 року позов задоволено.

Усунуто ОСОБА_3 перешкоди в користуванні належною їй на прав власності земельною ділянкою, площею - 1,7241 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Самгородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області (за межами населеного пункту), шляхом вилучення її з користування ОСОБА_4 та приведення її ОСОБА_4 у стан, придатний для товарного сільськогосподарського виробництва насадження зернобобових культур і її очищення від багаторічних насаджень плодових дерев, а також шляхом заборони вчиняти ОСОБА_4 будь-які дії по використанню вищевказаної земельної ділянки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесенні нею судові витрати, в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є законним власником земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_4, тому відповідно до статті 41 Конституції України, статті 391 ЦК України, статей 79, 125, 152 ЗК України, статей 263-268 ЦПК України майнові права позивача порушені, оскільки вона не має можливості належним чином користуватися та розпоряджатися належною їй на праві власності земельною ділянкою, відтак права позивача необхідно захистити шляхом вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_4 та приведення її останнім у стан, придатний для товарного сільськогосподарського виробництва насадження зернобобових культур і її очищення від багаторічних насаджень плодових дерев, а також шляхом заборони вчиняти ОСОБА_4 будь-які дії по використанню вищевказаної земельної ділянки, яка належить позивачу.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповноту з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Подана апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_4 є неналежним відповідачем по даній справі, адже земельна ділянка перебувала в оренді у сина відповідача, який і заклав горіховий сад. Відповідач орендував сусідню ділянку, яка немає суміжних меж із земельною ділянкою позивачки. Відповідачем надавався суду договір оренди землі, укладений між його сином та Самгородоцькою сільською радою Козятинського району Вінницької області.

Зазначає, що позивачкою не доведено факт накладення її земельної ділянки із земельною ділянкою, яка перебуває в оренді відповідача, та на якій вирощуються горіхи.

Суд першої інстанції вказав також в резолютивній частині рішення спосіб його виконання, який не просила позивач, тим самим суд вийшов за межі позовних вимог.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту восьмого пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

У справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_6, якому відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності САТ Самгородоцьке , розміром - 3, 62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю - 16998 гривень.

Спадщину після смерті чоловіка прийняла позивач та її донька - ОСОБА_5 і 25 листопада 2011 року державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-1238 їм було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку права на земельну частку (пай), кожному.

12 липня 2012 року позивачу видано державний акт на земельну ділянку серії НОМЕР_2, площею - 1,7241 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Самгородоцької сільської ради (за межами населеного пункту) Козятинського району.

Судом також установлено, що відповідно до розпорядження Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області від 28.03.2006 року № 155, громадянину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення землевпорядної документації з метою набуття у власність земельної ділянки, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Під час виготовлення землевпорядної документації останньому, розробником ПМП Кватрон було виявлено, що земельна ділянка частково накладається на земельні частки паї, в тому числі, на земельну частку (пай) НОМЕР_3, яка рахувалась за ОСОБА_6, тобто зазначена земельна ділянка, яка перебувала в оренді ОСОБА_4, частково увійшла в пайовий фонд під час паювання земель колективної власності САТ Самгородоцьке .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час позивач не має можливості повноцінно користуватись належною їй на праві власності земельною ділянкою, оскільки на її частині ростуть горіхи, які посадив ОСОБА_4, який у 1996 році набув у користування (на умовах оренди) земельну ділянку, на якій висадив сад, а тому права позивача підлягають захисту шляхом вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_4 та приведення її останнім у стан, придатний для товарного сільськогосподарського виробництва насадження зернобобових культур і її очищення від багаторічних насаджень плодових дерев, а також шляхом заборони вчиняти ОСОБА_4 будь-які дії по використанню вищевказаної земельної ділянки, яка належить позивачу.

Зазначений висновок суду першої інстанції апеляційний суд вважає зробленим за неповно з'ясованих обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та через неправильне застосування норм матеріального права з огляду на таке.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що земельна ділянка, яка належала ОСОБА_6, була успадкована спадкоємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та поділина між ними по ? частині, однак позивачем не надано беззаперечних доказів того, що саме її земельна ділянка накладається із земельною ділянкою, якою користується відповідач та на якій ростуть горіхи, в якому розмірі відбулося таке накладення, скільки горіхів відповідача знаходяться на земельній ділянці позивача.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували порушення відповідачем її прав, як власника саме земельної ділянки площею 1,7241 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Самгородоцької сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_4.

Крім цього, позивачем не надано доказів того, що саме відповідач висаджував горіхи, які, як зазначає позивач, ростуть на її земельній ділянці та порушують її права на користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено позовні вимоги.

Керуючись підпунктом восьмим пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, статтею 141, частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л. О. Голота

Судді: Ю. Б. Войтко

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 07.11.2018 року.