Рішення
від 31.10.2018 по справі 495/2848/18
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/2848/18

№ провадження 2/495/1636/2018

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

31 жовтня 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Бучка І.В..,

Справа № 495/2848/18

за участю учасників справи:

особисто позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно,

представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3, про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, просить суд: визнати за ОСОБА_1, право власності за набувальною давністю на житловий будинок, літ. А , веранду літ. а , літню кухню літ. Б , сарай літ. В , ворота з хвірткою літ. №1 , водопровід літ. №2 , огорожу літ. №3 , які розташовані за адресою: с. Косівка, вул. Набережна, 40, Білгород-Дністровський район Одеської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що більше 2-хроків в с. Косівка по вул. Набережна,40 пустував без догляду житловий будинок, який при житті належав померлому ОСОБА_5 (помер 14.08.2001 року) - батьку відповідача ОСОБА_3. Постійно проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_1, син померлого, відповідач по справі ОСОБА_3, не опікався залишеним в с. Косівка батьківським будинком.

В листопаді 2003 року, він звернувся до ОСОБА_3 з проханням надати йому дозвіл на поживання у будинку, користуватися госпбудівлями та спорудами, що розташовані поряд з будинком, оброблювати земельну ділянку.

Одержавши в усній формі від ОСОБА_3 дозвіл, 03.12.2003 року він з дружиною ОСОБА_6 заселився у житловий будинок, став користуватися допоміжними будівлями та спорудами, проводити їх порядок, ремонтувати порушені об'єкти, оброблювати земельну ділянку.

Житловим будинком він безперервно володіє та користується більше 14 років.

За ці роки, ОСОБА_3 жодного разу не приїздив у с. Косівку, не проявляв інтересу до технічного стану будинку, будівель, споруд, стану земельної ділянки, сплати земельного податку, комунальних послуг (вода, електроенергія).

Жодного разу, ОСОБА_3 не пред'являв будь-яких претензій з приводу звільнення вказаного будинку.

Відповідач ОСОБА_3 право власності на вказане нерухоме майно не оформляв, як єдиний спадкоємець, до нотаріуса не звертався.

Інший відповідач ОСОБА_2 сільська рада, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 37ЗУ Про нотаріат не вживала заходів щодо охорони спадкового майна, також не вчиняла дій, закріплених у ст. 335 ЦК України (не зверталась з заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не зверталась до суду про передачу вказаного майна у комунальну власність ОСОБА_2 територіальної громади).

На теперішній час ні він, ні відповідач ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 сільська рада не мають права власності на зазначене нерухоме майно, а тому вказане майно є безхазяйним та на нього може бути визнано право власності за набувальною давністю за ним, оскільки він вже на протязі тривалого часу добросовісно, відкрито та безперервно володіє ним.

За вказаних вище обставин він і звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити з підстав наведених в позові.

Представник позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги позивача підтримав та наполягає на їх задоволені.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи у відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи у відсутність, з проханням провести розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами .

Вислухавши позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, допитавши в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає на території ОСОБА_2 сільської ради за адресою: с. Косівка, вул. Набережна, 40 (колишня Жовтнева) Білгород-Дністровського району Одеської області.

Власником будинку за адресою с. Косівка, вул. Набережна, 40 (колишня Жовтнева) Білгород-Дністровського району Одеської області є ОСОБА_5 (будинок з госпбудівлями збудовано у 1956 році) згідно запису з по господарської книги № 14, особовий рахунок № 61.

Право власності на земельну ділянку не оформлено, що підтверджується довідкою № 22 від 12.10.2017 року, виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради. /л.с.12/

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер 14.08.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 275651 /л.с.8/.

Згідно листа № 58/01-16 від 29.01.2018 року завідувача Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 повідомлено, що Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою спадкова справа до майна померлого 14.08.2001 року ОСОБА_5 не заводилась. За даними спадкового реєстру спадкова справа до майна вказаної особи не зареєстрована /л.с.9/.

У відповідності до довідки № 1073, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради 09.12.2014 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно мешкає за адресою: с. Косівка, вул. Набережна (колишня Жовтнева), будинок № 40 Білгород-Дністровського району Одеської області з 2003 року /л.с.11/.

Згідно довідки № 97, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради 20.02.2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня Жовтнева), будинок № 40 Білгород-Дністровського району Одеської області понад 10 років. Сплачує земельний податок та комунальні послуги /л.с.13/.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено договір № 1153/65 про користування електричною енергією від 09.01.2014 року з ПАТ Одесаобленерго , сплачуються витрати за електроенергію, що також підтверджено відповідними квитанціями, укладено договір з КП Море-1 на подачу води з комунального водопроводу № 673 від 14.08.2017 року, платежі за водопостачання проводяться в строк і у повному обсязі, на даний момент заборгованості за водопостачання немає, про що зокрема зазначено у довідці №26 від 15.07.2015 року КП Приморський /л.с.22-28/

Більш того, 30.10.2017 року на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 40 по вул. Набереждна в с. Косівка Білгород-Дністровського району Одеської області. /17-21/.

У відповідності до акту про місце проживання ОСОБА_1, складеного мешканцями с. Косівка, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, дійсно ОСОБА_1 з ОСОБА_6 безперервно з 2003 року проживають в ІНФОРМАЦІЯ_5 (колишня Жовтнева) Білгород-Дністровського району Одеської області у садибного типу житловому будинку померлого ОСОБА_5.

ОСОБА_1 заселився в житловий будинок, який декілька років залишався без догляду.

З часу зайняття житлового будинку ОСОБА_1 відкрито веде домашнє господарство, обробляє присадибну земельну ділянку , вирощує овочі та інші культури для власного споживання. У належному стані підтримує житловий будинок, господарські будівлі та прибудинкову територію.

З боку односельців, ОСОБА_2 сільської ради, інших владних органів, та ОСОБА_3, сина померлого ОСОБА_5 претензій до ОСОБА_1 щодо його добросовісного заволодіння, постійного, безперервного проживання у житловому будинку по вул. Набережна, 40 в с. Косівка з 2003 року до цього часу не було /л.с.14/.

Задля повного та об'єктивного розгляду справи у судове засідання були викликані свідки - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які підтвердили факт добросовісного, постійного відкритого безперервного проживання позивача у вказаному вище будинку.

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради №439-VІІ від 27.10.2017 року відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: с. Косівка, вул. Набережна, 40, Білгород-Дністровський район,Одеська область, так як на даній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який не належить гр. ОСОБА_1 /л.с.29/.

Позивач у своєму позові зазначає, що спірний житловий будинок є його постійним місцем проживання, вже на протязі 14 років він охороняє, управляє та зберігає вказаний будинок з прилеглими будівлями та спорудами, несе матеріальні та грошові витрати на їх утримання, стверджує,що існують усі підстави для визнання за ним права власності на житловий будинок за адресою: с. Косівка, вул. Набережна, 40, Білгород-Дністровський район, Одеська область за набувальною давністю

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Враховуючи усе вищевикладене, у судовому засіданні підтверджено факт того, що позивач більше 10 років відкрито, безперервно володіє вищевказаним нерухомим майном, добросовність заволодіння підтверджується тим, що хоча позивачу і відомо було про власника будинку, проте станом на момент заволодіння спірним нерухомим майном, його власник помер, а спадкоємці не прийняли спадщину, до нотаріальної контори жоден із спадкоємців не звертався, так само як і ОСОБА_2 сільська рада не вчиняла жодних дій для передачі вказаного майна у комунальну власність, тож прийнявши до уваги, що відповідачі не заявляють претензій до позивача з приводу безперешкодного володіння ним житловим будинком № 40 по вул. Набережній, в с. Косівка, яким він безперервно користується вже більше 14 років, то суд приходить до висновку, що у сенсі розуміння ст. 344 ЦК України за позивачем може бути визнано право власності за набувальною давністю на житловий будинок літ. А , веранду літ. а , літню кухню літ. Б , сарай літ. В , ворота з хвірткою літ. №1 , водопровід літ. №2 , огорожу літ. №З , які розташовані за адресою: с. Косівка, вул. Набережна, 40, Білгород-Дністровський район Одеської області, а отже позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за набувальною давністю на житловий будинок, літ. А , веранду літ. а , літню кухню літ. Б , сарай літ. В , ворота з хвірткою літ. №1 , водопровід літ. №2 , огорожу літ. №3 , які розташовані за адресою: с.Косівка, вул. Набережна, 40, Білгород-Дністровський район Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: вул. Центральна, 123, с. Приморське, Білгород-Дністровський район Одеської області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04377990,

Відповідач: ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_2

Суддя:

СудБілгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення31.10.2018
Оприлюднено09.11.2018
Номер документу77677998
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —495/2848/18

Рішення від 31.10.2018

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Прийомова О. Ю.

Рішення від 31.10.2018

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Прийомова О. Ю.

Ухвала від 03.05.2018

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Прийомова О. Ю.

Ухвала від 04.04.2018

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Прийомова О. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні