Постанова

від 01.11.2018 по справі 753/7264/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АЕПЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 753/7264/18

провадження № 22-ц/824/397/2018

01 листопада 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суду складі колегії суддів :

судді-доповідача Кирилюк Г. М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,

при секретарі Дуці В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у місті Києві ВалявськогоОлександра Анатолійовича про тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, стягувач ОСОБА_5, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року у складі судді Мицик Ю.С.,

встановив:

У квітні 2018 року головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ( далі - Дарницький РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) Валявський О.А. звернувся до суду з вказаним поданням, в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення закордонного паспорта громадянина України ОСОБА_4 до виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/478/16 від 05 жовтня 2016 року.

Посилався на ті підстави, що 27 жовтня 2016 року державним виконавцем Дарницьким РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05.10.2016 Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 заборгованості з неустойки у розмірі 538 467,18 грн та судового збору - 5 384 грн 64 коп., копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.

З метою перевірки майнового стану боржника 24.01.2017 державним виконавцем направлено запити до органів, що реєструють право власності. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості щодо зареєстрованого за боржником майна відсутні.

21.06.2017 зроблено запити до ДПС, ПФУ про наявність відкритих рахунків, місця роботи та пенсій. Згідно отриманих відомостей боржник доходи не отримує, рахунків немає.

06.07.2017, 25.01.2018, 28.03.2018 при виході державного виконавця за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим у зв'язку з відсутністю боржника вдома, про що складені відповідні акти.

Оскільки боржник ОСОБА_4 протягом тривалого часу не виконує судове рішення, просив подання задовольнити.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до моменту виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/478/16 від 05 жовтня 2016 року.

У червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року, у задоволенні подання відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до нього про стягнення неустойки було відмовлено. Про те, що дане рішення було скасовано Апеляційним судом м. Києва він дізнався після отримання оскаржуваної ухвали, шляхом перевірки в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зазначив, що він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, інших документів, які б стосувалися даної справи, а з тексту оскаржуваної постанови не зрозуміло, які саме виконавчі дії державним виконавцем вчинялися та яким чином він ухилявся від виконання судового рішення.

Також зазначив, що працює керівником ТОВ &quпр;КЛІНІКПРО КОНСАЛТИНГ&qu&q;, код ЄДРПОУ 40132181. Державний виконавець має можливість звернути стягнення на його заробітну плату.

Обмежуючи його у праві вільного пересування, суд порушив ст.33 Конституції України, ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.18 Закону України &q?бо;Про виконавче провадження&quПр;, оскільки відсутній факт його ухилення від виконання рішення, що є обов'язковою умовою при обмеженні у праві виїзду. Право виїзду за кордон є для нього необхідним, оскільки він планує здійснювати робочі поїздки, що зможе підвищити рівень його доходів та забезпечить швидке виконання рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник стягувача ОСОБА_5- ОСОБА_6 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва без змін.

Зазначив, що всі судові рішення, документи у виконавчому провадженні направлялися судом та державним виконавцем за зареєстрованим місцем проживання боржника. Жодних доказів неотримання рішення судів по справі №753/478/16 та документів виконавчого провадження боржник не надав.

Всі можливі заходи щодо встановлення та звернення стягнення на майно державним виконавцем було вчинено в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України &q?дб;Про виконавче провадження&qu;П;. Неодноразові виклики та виходи за місцем проживання не дали жодного результату.

Крім цього, боржник зазначив, що є керівником ТОВ &q?, ;КЛІНІКПРО КОНСАЛТИНГ&qu &; та отримує заробітну плату. Останній є засновником та кінцевим бенефіціаром цього товариства з 16.11.2015 без обмеження повноважень. На сайті цієї організації зазначено ціни на послуги цієї компанії - орієнтовано 2200 грн. за участь у програмі. Компанія постійно публікує та пропонує участь у семінарах ОСОБА_4 , після чого розміщує фотозвіти, що підтверджує їх проведення. Проте, боржник офіційно не отримує ані заробітну плату, ані іншу винагороду, не з'являється до державного виконавця та не повідомляє про наявність у нього власності у зазначеному товаристві, що є свідченням ухилення від виконання судового рішення.

Зазначив, що ОСОБА_4 також є власником 50% та кінцевим бенефіціаром ТОВ &q?нц;Консалтингова група &ququ;Інновація&q?ов;, яке зареєстровано за місцем проживання боржника та здійснює таку ж діяльність, що і ТОВ &q?у ;КЛІНІКПРО КОНСАЛТИНГ&qu &;, має офіс у найдорожчому бізнес-центрі &q?йд;Леонардо&q?зн; на АДРЕСА_4.

ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, здійснює підприємницьку діяльність та не має заборгованості по сплаті офіційних податкових платежів та зборів.

ОСОБА_4 також є співзасновником ТОВ &q?ж ;Цент бізнес-психології агентство &q?зн;Інновація&q? а;, із часткою в статутному капіталі - 7250 грн.

В судове засідання боржник ОСОБА_4 не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 повідомлявся про призначення справи до розгляду на 12 вересня 2018 року, 03 жовтня 2018 року , 01 листопада 2018 року за адресою, яка зазначена останнім в поданій ним апеляційній скарзі: АДРЕСА_1.

Вказані судові повідомлення повернуті до суду за закінченням встановленого строку зберігання ( а.с. 193, 198, 200).

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, станом на 29.08.2018 р. ОСОБА_4 за вказаною адресою не зареєстрований (а.с.208).

Крім цього, судове повідомлення на 01.11.2018 було надіслано ОСОБА_4 за місцем його роботи, яке також повернулось без вручення за закінченням строку зберігання (а.с.199, 225).

Іншого місця проживання чи перебування ОСОБА_4 суду не повідомив.

З огляду на те, що ОСОБА_4 обізнаний про перебування справи за його апеляційною скаргою в провадженні Київського апеляційного суду, судові повідомлення за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі, не отримує, відомості про дату час та місце розгляду справи були розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність вказаної особи.

У судовому засіданні стягувач ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення стягувача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін з таких підстав.

Відповідно до положень ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п.19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Положеннями п. 5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження .

Так, відповідно до положень ч. 5 ст.19 цього Закону боржник зобов'язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішенням майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого для з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; подавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 цього Закону особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 01.02.2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 538 467 грн 18 коп. та судовий збір у розмірі 5 383 грн 67 коп. (справа № 753/478/16-ц).

Відповідно до змісту вказаного судового рішення, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

З огляду на викладене, доводи боржника про необізнаність з приводу ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції про стягнення з нього грошових коштів є необґрунтованими.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2016 року державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52747073, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 05.10.2016 року ( а.с. 8-9).

Вказана постанова була надіслана боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1, проте повернулась без вручення за закінченням встановлено строку зберігання (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України &qu c;Про виконавче провадження&qu1 ; в редакції, що діяла на час вчинення відповідної процесуальної дії, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про необізнаність боржника щодо обставин відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, держаним виконавцем здійснювались заходи примусового виконання судового рішення. Проте всі заходи щодо встановлення та звернення стягнення на майно боржника виявились безрезультатними.

Станом на час розгляду справи боржником рішення суду не виконано, жодних платежів, спрямованих на погашення суми заборгованості, здійснено не було, доступ до приміщення за адресою проживання та декларацію про доходи та майно боржником не надано.

Звернувшись у червні 2018 р. з апеляційною скаргою, боржник не надав державному виконавцю пояснень щодо причин невиконання судового рішення, не здійснив жодної дії, спрямованої на зменшення суми заборгованості.

Відповідно до наданих суду доказів, ОСОБА_4 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ &quза;КЛІНІКПРО КОНСАЛТІНГ&qu б;. Вказане товариство здійснює діяльність у сфері консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с.103-107).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.05.2018 , ОСОБА_4 є засновником ТОВ &q?ан;КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА &qu В;ІННОВАЦІЯ&q?ни; (А.С. 145-149)

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також вбачається, що ОСОБА_4 є засновником ТОВ &q? т;ЦЕНТР БІЗНЕС-ПСИХОЛОГІЇ АГЕНСТВО &q?ас;ІННОВАЦІЯ&qu &;, розмір внеску до статутного фонду - 7250 грн (а.с.179-183).

Доказів існування об'єктивних причин, що перешкоджають боржнику виконати судове рішення, суду надано не було.

З огляду на викладене, обмеження боржника у праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить останнього виконати свої зобов'язання по виконанню судового рішення, яке фактично не виконується починаючи з моменту його ухвалення.

Іншого дієвого механізму змусити боржника виконати рішення суду діюче законодавство України не містить, а тому саме з метою виконання рішення суду колегія вважає обґрунтованим застосування до боржника такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч. 5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

За наявності об'єктивних обставин боржник не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Твердження боржника про незаконність постановленої судом ухвали є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до положень ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: