Ухвала

від 22.10.2018 по справі 757/37272/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/451/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

представника власника майна ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016101100000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 149, ч.ч. 2,3 ст. 190, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке перебуває у власності у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:084:0004, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; одноквартирний (садибний) житловий будинок, літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 518,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:075:0739, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Передано арештоване майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги,адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що майно, на яке накладено арешт, є власністю ОСОБА_8 , яка не є у кримінальному провадженні № 42016101100000224 підозрюваною, обвинуваченою чи засудженою, а слідчий суддя у порушення вимог кримінального процесуального закону не встановив можливість застосування до належного ОСОБА_8 майна конфіскації, її процесуального статусу, зв`язку ОСОБА_8 та її майна із підозрюваними у кримінальному провадженні та кримінальним правопорушенням, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, підстав набуття ОСОБА_8 майна на яке накладено арешт, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваних та третіх осіб.

У описовій та резолютивній частині оскаржуваної ухвали, як зазначає представник ОСОБА_8 , відсутні посилання на те, чи обґрунтовано прокурором у клопотанні необхідність передання арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також мотиви, виходячи з яких, слідчий суддя прийняв таке рішення та не досліджено відповідність майна критеріям, встановленим ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення , розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів судового провадження вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування, а відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016101100000224 за підозрою у вчиненні власником ТОВ «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України та за підозрою у вчиненні головним лікарем медичного центру «ВІОТЕХСОМ» ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 366 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,3 ст. 149, ч. ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_12 своїми умисними діями, які виразилися у здійсненні іншої незаконної угоди, об`єктом якої є людина, вчиненої за попередньою змовою групою осіб щодо малолітнього вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 149 КК України.

Згідно відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у власності у ОСОБА_13 перебувають наступні об`єкти нерухомості: земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:084:0004, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; одноквартирний (садибний) житловий будинок, літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 518,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:075:0739, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

13.07.2018 року ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

31.07.2018 року прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016101100000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2016 року, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:084:0004, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; одноквартирний (садибний) житловий будинок, літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 518,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:075:0739, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , а також передати вказане майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, посилаючись на наявність передбачених ст. 170 КПК Українипідстав для накладення арешту на майно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.08.2018 року клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на майно, яке перебуває у власності у ОСОБА_8 , з метою забезпечення його можливої конфіскації. Також, зазначеною ухвалою, передано арештоване майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Задовольняючи клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно ОСОБА_8 , слідчий суддя виходив з наявності передбачених законом підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою забезпечення його можливої конфіскації .

З такими висновками слідчого судді у цій частині, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.

Задовольняючи клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016101100000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2016 року, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з`ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно ОСОБА_8 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:084:0004, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; одноквартирний (садибний) житловий будинок, літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 518,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:075:0739, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям ч. ч. 1, 3, 5 ст. 170 КПК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_15 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої 13.07.2018 року ОСОБА_14 підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозри ОСОБА_15 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Враховуючи, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно дружини підозрюваного ОСОБА_15 ОСОБА_8 , яке перебуває у їх спільній сумісній власності, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:084:0004, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; одноквартирний (садибний) житловий будинок, літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 518,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:075:0739, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженого.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що незастосування арешту на вищевказані об`єкти майна може призвести до подальшого незаконного їх відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками слідчого судді в частині передачі арештованого майна в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з огляду на наступне.

За положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173цього Кодексу.

Разом з тим, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на належне ОСОБА_8 майно, прокурор лише у прохальній частині клопотання, крім іншого, просив передати вказане майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Однак, клопотання прокурора належного правового обґрунтування необхідності передачі зазначеного майна в управління не містить.

В клопотанні взагалі відсутні будь-які посилання на ст. 100 КПК України, не обґрунтовуються підстави для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, немає посилань на встановлення вартості речових доказів.

З цього слід зробити висновок, що клопотання в порядку ст. 100 КПК України прокурором не подавалося. За правилами ст.ст. 171-173 КПК України в судовому засіданні не розглядалося, а відтак, слідчим суддею фактично не розглядалося, у зв`язку з чим, слідчим суддею безпідставно зроблені висновки щодо можливості передати майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оскільки таке клопотання прокурором фактично не заявлялося.

За таких обставин, ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.08.2018 року підлягає скасуванню в частині вирішення клопотання прокурора про передачу арештованого майна в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у зв`язку з чим, апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016101100000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 149, ч.ч. 2,3 ст. 190, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке перебуває у власності у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:084:0004, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; одноквартирний (садибний) житловий будинок, літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 518,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:075:0739, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та передано вказане майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016101100000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 149, ч.ч. 2,3 ст. 190, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке перебуває у власності у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:084:0004, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; одноквартирний (садибний) житловий будинок, літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 518,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:075:0739, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3