Рішення

від 08.11.2018 по справі 910/12266/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2018Справа № 910/12266/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіметрон"

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 479 972,28 грн.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Сіметрон" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 479 972,28 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору №ОД/НХ-18-135 від 05.03.2018 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.09.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

04.10.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

04.10.2018 р. до канцелярії суду надійшла заява від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що відповідно до п. 17 договору замовником є ПАТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця , яка згідно з відомостей з ЄДРПОУ зареєстрована за адресою: м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 19, а тому з урахуванням п. 3 ст. 29 ГПК України, справу необхідно передати за підсудністю до господарського суду Одеської області за місцезнаходженням філії.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтись за їх місцезнаходженням.

Чинним законодавством передбачено, що юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

До матеріалів справи заявником не надало належних та допустимих доказів щодо повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи.

За вказаних обставин, дана справа не підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Одеської області, а у задоволенні заяви слід відмовити.

10.10.2018 р. до канцелярії суду позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.03.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Сіметрон" та публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" укладено договір поставки № ОД/НХ-18-135 НЮ.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування товару: діоди та тиристори.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Кількість та асортимент товару визначається у специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору (п. 3.1.).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що товар має бути поставлений в обсягах і строки (періоди), які визначені графіком поставки (Додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, в межах конкретного періоду (кварталу) поставки товару, визначеного графіком поставки, постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок замовника у строки і обсягах, визначених в цих заявках, але не пізніше ніж впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб (факсом, електронною поштою, листом).

Відповідач звернувся до позивача із заявкою вих. № ИХ-12/2400 від 16.03.2018 р., відповідно до якої просив виконати постачання діодів та тиристорів згідно договору від 05.03.2018 р. № ОД/НХ-18-135 НЮ на суму 441 668,16 грн. відвантаження виконати за адресою: Виробничий підрозділ служби МТЗ - Одеський головний матеріально-технічний склад, м. Одеса, вул. Степна, 2.

Згідно з п. 5.3. договору, у разі відсутності письмової заявки замовника в межах конкретного періоду (кварталу) поставки, постачальник самостійно в межах такого періоду визначає дату виконання обов'язку із поставки товару, але не пізніше останнього дня відповідного періоду (кварталу), визначеного графіком поставки.

Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п. 5.6.).

Пунктом 5.7. договору встановлено, що представник замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника довіреність, що підтверджує право представника на отримання даної партії товару,

Відповідно до п. 6.4. договору, загальна сума по договору 1 611189, 96 грн. (один мільйон шістсот одинадцять тисяч сто вісімдесят девять гривень, 96 коп.), у тому числі ПДВ 20 % 268 531, 66 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч пятсот тридцять одна гривня шістдесят шість копійок).

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 441 668,16 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 34 від 26.03.2018 р, яка підписана та скріплена печатками сторін.

Згідно з п. 9.1. договору, прийом товару здійснюється замовником у відповідності з Інстукцією № П-6 від 15.06.65 р. О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству та Інструкцією № П-7 від 25.04.66 р. О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству при наявності товарносупровідних документів: товаро-транспортної накладної, пакувальних аркушів, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару.

Замовник має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної, і по якості на протязі гарантійного терміну, згідно п. 4.1. договору.

У матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у покупця до постачальника претензій по кількості поставленого товару.

Відповідно до п. 7.3. договору, днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Пунтком п. 9.5. договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 7.1. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 10 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач не виконав зобов'язання по договору поставки № ОД/НХ-18-135 НЮ від 05.03.2018 р. та не здійснив оплату поставленого товару.

Відповідно до п. 16.2. договору, строк дії цього договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2018 року, а в частину виконання обов'язків щодо розрахунків по договору - до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відзиві на позовну заяву вих. № НХ12/0110 від 01.10.2018 р. відповідач керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України просить зменшити суму стягнення з 479 972,28 грн. на 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У даному спорі позивач просить стягнути із відповідача основний борг в розмірі 441 668,16 грн, пеню в розмірі 30 354,09 грн, індекс інфляції в розмірі 2 650,01 грн, 3 % річних в розмірі 5 300,02 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи те, що розмір пені в сумі 30 354,09 грн. значно менший розміру основної заборгованості в сумі 441 668,16 грн., тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, оскільки даними нормами чинного законодавства передбачено право суду зменшити розмір неустойки у випадку, якщо сам розмір неустойки перевищує розмір збитків кредитора.

Крім того, боржником не надано суду будь-які докази виконання ним зобов'язання, його майновий стан та майновий стан кредитора та інші обставини, які мають істотне значення.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" перед позивачем в сумі 441 668,16 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором поставки, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 5 300,02 грн. за період із 11.04.2018 р. по 03.09.2018 р. та індексу інфляції в розмірі 2 650,01 грн. за період з квітня 2018 року по червня 2018 року.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 2 650,01 грн. та 3 % річних в розмірі 5 300,02 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором поставки позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 30 354,09 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.2. договору, замовник за даним договором несе наступну відповідальність: у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 441 668,00 11.04.2018 - 12.04.2018 2 17,0000 % 0,093 %* 822,83 441 668,00 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17,0000 % 0,093 %* 17279,50 441 668,00 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17,0000 % 0,093 %* 20159,42 441 668,00 13.07.2018 - 03.09.2018 53 17,5000 % 0,096 %* 22446,41 Всього 60 708,17 грн. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 30 354,09 грн. та суд не може вийти за межі позовних вимог, тому вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню в розмірі 30 354,09 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сіметрон" (02002, м. Київ, вул. Панельна, буд. 6/119, код ЄДРПОУ 39991903) основний борг в розмірі 441 668 (чотириста сорок одна тисяча шістсот шістдесят вісім) грн. 16 коп., пеню у розмірі 30 354 (тридцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 09 коп., 3 % річних в розмірі 5 300 (п'ять тисяч триста) грн. 02 грн., індекс інфляції в розмірі 2 650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 01 коп. та судовий збір в розмірі 7 199 (сім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий